Рішення

від 11.03.2022 по справі 497/2266/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.03.2022

Справа № 497/2266/2021

Провадження № 2/497/131/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2022 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

розглянувши за відсутністю сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власноcті,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить визнати за ним, як за спадкоємцем за законом право власності на дві земельні ділянки: на першу - площею 1,7019га з кадастровим номером 5121487000:01:006:0332, та на другу - площею 2,3338га з кадастровим номером 5121487000:01:004:0112, що розташовані на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського товариства, та які на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №054854 - належали його батькові ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що нотаріус відмовив йому, позивачу, у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на це нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не прибув, у своїй заяві просив задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за його відсутністю. Представник відповідача - голова Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, - надіслав суду заяву про те, що копію позовної заяви позивач отримав, вимоги позиву визнає, просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- позивач ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації (паспорт громадянина РФ виданий відділенням УФМС Росії по Амурській області в місті Свободному 19.09.2009р., а.с.5-6);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_2 (свідоцтво про його смерть НОМЕР_1 , видане 25.08.2007р. Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис №68 (а.с.8);

- згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 - серії НОМЕР_2 , що видане 25.02.1976 року Болградським РАЦС Одеської області, а/з№44 (а.с.9), - ОСОБА_2 є його батьком;

- згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-5109252572019, - спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,7019га з кадастровим номером 5121487000:01:006:0332, що розташована на території Червоноармійської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського товариства (а.с.10-12);

- згідно другого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - за № НВ-5109252902019, - спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,3338га з кадастровим номером 5121487000:01:004:0112, що розташована на території Червоноармійської (нині Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського товариства (а.с.13-15);

- з довідок Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 29.11.2021р. за №3002 та №3003, - вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у т.ч. - й на момент смерті; разом з ним проживав та був зареєстрований на момент його смерті його син - позивач ОСОБА_1 (а.с.16-17);

- постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 10.07.2021р. - позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначені земельні ділянки, - з-за відсутності в нього належних правовстановлюючих документів на це нерухоме майно (а.с.18-19);

- згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,3338га - її вартість становить 58939,01грн. (а.с.20);

- згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,7019га - її вартість становить 61704,52грн. (а.с.21);

- з надісланої суду відповіді приватного нотаріуса за №780/01-16 від 29.12.2021р. та копії спадкової справи стосовно майна ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - вбачається, що спадкоємцем його майна є позивач ОСОБА_1 (спадк.спр., а.с.2), є інший спадкоємець - ОСОБА_3 , яка не є спадкоємцем першої черги - лише другої, оскільки є сестрою спадкодавця, звернулася до нотаріуса з заявою поза сплином 6-ти-місячного строку для прийняття спадщини - 30.01.2018-р., не проживала зі спадкодавцем, матеріали справи не містять відомостей про наявність заповіту, з чого не вбачається її права на спадщину за наявності в спадкодавця рідного сина, якиї є спадкоємцем першої черги, на момент смерті спадкодавця проживав разом з ним, має рішення суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини (від 22.01.2010р. у спр.№2-ц-250/10, яким скористався і подав відповідну заяву про прийняття спадщини (спадк.спр., а.с.4,12); заява позивача ОСОБА_1 про відмову у прийнятті спадщини, що завірена була нотарусом РФ 17.08.2017р. - яка міститься в матеріалах спадкової справи - була подана ним лише 30.01.2018р. - поза межами належного сроку, тому не заслуговує на увагу суду;

- відповідно до заяви відповідача - Кубейської сільської ради вони вимоги позивача визнають повністю.

Відповідно до ст.ст.1216, 1220, 1268ч.5 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідач позов визнав, тому обставини, визнані ним, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.82ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси третіх осіб.

Таким чином, розглянувши спір на підставі вищевикладених письмових доказів, суд дійшов висновку, що право власності позивача на вищевказани земельни ділянки, підтверджується доказами, дослідженими судом, що містяться в матеріалах справи.

Відомостей того, що задоволенням позовних вимог будуть порушені права третіх осіб, - суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що, згідно вимог ч.1 ст.3 Земельного кодексу України дані правовідносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, частиною 5 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам та особам без громадянства.

Однак, ч.2 ст.81 цього Кодексу дозволяється іноземним громадянам та особам без громадянства набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Водночас, ч.4ст.81 цього ж кодекс допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження протягом року, оскільки, згідно статті 81 цього Кодексу землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Особливостей (уточнень) щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення особами, які отримали у власність ці ділянки за часів перебування у громадянстві України, а згодом змінили таке громадянство, статті 22, 81 та ін. Земельного кодексу України не містять.

Разом з тим слід зазначити, що статтею 145 цього Кодексу встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.

Так, відповідно до статті 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, якщо земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України.

Крім того, якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із ст. 9 Закону України "Про оренду землі" орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов`язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу. В разі, якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.

Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то з 01.07.2021р. набули чинності зміни до ст.145 Земельного кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#n6, відповідно до яких позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Таким чином, підлягає роз`ясненню позивачу, що він, як особа, що не має громадянства України, зобов`язаний добровільно відчужити цю земельну ділянку протягом року після отримання на неї права власності, що набувається, у даному випадку, після реєстрації цього права у відповідному державному реєстрі з моменту набрання законної сили цим судовим рішенням, що визначено у ст.125 ЗК України, а саме: "...право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав".

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.1-5,9-13,15,16,20,316-319,321,328, 392, 1216 -1218,1220-1223,1225,1268,1270,1296 ЦК України,ст.ст.1,2,12,13,76-84,89,95, 247ч.2, 258-259,263-266,273,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власноcті.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Російської Федерації (що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), як за спадкоємцем за законом, - право власності на земельну ділянки площею 1,7019га з кадастровим номером 5121487000:01:006:0332, що розташована на території Кубейської (колишня назва - Червоноармійська) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського товариства, та яка належала його батькові ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Російської Федерації (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), як за спадкоємцем за законом, - право власності на земельну ділянку площею 2,3338га з кадастровим номером 5121487000:01:004:0112, що розташована на території Кубейської (колишня назва - Червоноармійська) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського товариства, та яка належала його батькові ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що він, як особа, що не є громадянином України (є громадянином РФ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), - зобов`язаний добровільно відчужити ці земельні ділянки протягом року після отримання на них права власності, що набувається, у даному випадку, після реєстрації цього права у відповідному державному реєстрі після набрання законної сили цим судовим рішенням, що визначено у ст.125 ЗК України, а саме: "...право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав".

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого рішення набирає законної сили. Строк для апеляційного оскарження рішення суду може бути поновлений в разі його пропуску з поважних. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 12.03.2022 року.

Суддя А.В. Кравцова