Рішення

від 11.03.2022 по справі 140/17108/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/17108/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач, пенсійний орган) звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі - СТзОВ «Україна», відповідач) про стягнення недоїмки з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят п`ять копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СТзОВ «Україна» відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до листів Головного управління ДФС у Волинській області від 24 березня 2020 року №995/10/03-20-52-04 та від 12 липня 2021 року №7035/5/03-18-04-05 відповідач не віднесено до списку платників єдиного податку четвертої групи на 2019-2021 роки, тому відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Головним управлінням проведено нарахування та направлено СТзОВ «Україна», розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня, березня 2019 року, з січня, травня, липня, вересня, листопада, грудня 2020 року та з січня, березня, травня, червня 2021 року із зазначенням місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідачу у січні 2020 року надіслано уточнений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня 2019 року у зв`язку із виключенням із відшкодування доплати до прожиткового мінімуму встановлену Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, тому сума до відшкодування з квітня 2019 року по грудень 2020 року підлягає зменшенню. У січні 2021 року відповідачу надіслано розрахунок фактичних витрат з січня 2021 року де визначено суму відшкодування на рік та повідомлено, що у зв`язку з коригуванням сум до відшкодування виникла переплата до головного управління за 2018 рік та з грудня 2019 року в сумі 96992,78 грн, та за січень 2020 року в сумі 15217,85 грн.

У зв`язку з цим, сума до відшкодування з грудня 2019 року по грудень 2021 року становить 49 664,55 грн.

Зазначає, що сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначена в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були надіслані на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями, ним не оскаржені.

Проте СТзОВ «Україна» вчасно не здійснено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в результаті чого за ним утворилася заборгованість за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн.

Із наведених підстав пенсійний орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 76).

Вказана ухвала була направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак повернута відділенням поштового зв`язку 18 січня 2022 року із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. спр. 78).

Відтак, із урахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід уважати, що копія ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

СТзОВ «Україна» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Такий обов`язок відповідача виник у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відпрацювавши деякий період за відповідних умов у СТзОВ «Україна», отримала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що випливає із розрахунків фактичних витрат на виплату доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які засобами поштового зв`язку були направлені відповідачу (арк. спр. 16-70).

Крім того, відповідач не був у 2020-2021 роках платником четвертої групи платників єдиного податку, що підтверджується листами Головного управління ДПС у Волинській області від 24 березня 2020 року №9995/10/03-20-52-04 та від 12 липня 2021 року №7035/5/03-20-18-04-05 (арк. спр. 11-15).

Факт наявності заборгованості у відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, перед Пенсійним фондом за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят п`ять копійок) підтверджується також карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за вказаний період та розрахунком суми боргу СТзОВ «Україна» станом на 28 грудня 2021 року (арк. спр. 6-10).

З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ПФУ у Волинській області звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII абзац четвертий пункту 1 статті 2 вказаного Закону (з 01 січня 2018 року) викладено в такій редакції: «Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до цього пункту з 01 січня 2018 року покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що СТзОВ «Україна», як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зобов`язане в період з грудня 2019 року по грудень 2021 року проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Органи Пенсійного фонду України провели та направили відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з травня, з грудня 2019 року, з січня, з березня з травня, з липня, з вересня, з листопада, з грудня 2020 року, з січня, з березня, з травня, з червня 2021 року.

Як слідує із розрахунку суми боргу станом на 28 грудня 2021 року за СТзОВ «Україна» обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят п`ять копійок) (арк. спр. 6-7).

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, довів правомірність вимог про відшкодування СТзОВ «Україна» фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят п`ять копійок), щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати між учасниками справи розподілу не підлягають.

Керуючись статями 9, 77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (45033, Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вулиця Ковельська, 60, ідентифікаційний код юридичної особи 03736865) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заборгованість із відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 49664,55 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 12 березня 2022 року.