Рішення

від 21.02.2022 по справі 510/2277/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2277/21

Провадження № 2/510/592/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила про розгляд справи без її участі.

Позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_3 із ОСОБА_1 ; копія довідки виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 02.11.2021р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія виписки із погосподарської книги № 16 с. Нагірне Ізмаїльського району про належність житлового будинку та присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 ; копія державного акту серії ЯИ №353412 від 18.11.2009р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.11.2021р.; копія кадастрових планів земельних ділянок; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки від 15.11.2021р.; копія державного акту серії ЯА №275342 від 06.05.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,05 га, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки площею 2,5485 га, 0,3413 га, 0,1609 га та витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія державного акту серії ЯМ №201459 від 17.12.2012р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,7500 га, розташовану на території Нагірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення особистого селянського господарства, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,7500 га з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.11.2021р.; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 10.02.2022р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10.02.2022р. (спадкова справа не відкривалась).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі являються вдовою та донькою ОСОБА_3 , відповідачка є його матір`ю.

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

на підставі даних погосподарської книги № 16 с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області - житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯИ №353412 від 18.11.2009р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

на підставі державного акту серії ЯА №275342 від 06.05.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,05 га, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

на підставі державного акту серії ЯМ №201459 від 17.12.2012р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,7500 га, розташована на території Нагірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення особистого селянського господарства.

Факт належності нерухомості (житлового будинку) ОСОБА_3 підтверджується даними погосподарської книги № 16 (2016 - 2023 р.р.) с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області , технічними документами.

За життя ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина, донька та матір - сторони у справі. Відповідачка спадщину не прийняла.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини ані позивачки, ані відповідачка не звернулися до нотаріальної контори із заявами про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення вищевказаних осіб за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Все життя та останні роки перед смертю ОСОБА_3 сторони мешкали разом із ним, доглядали за чоловіком і батьком, як дружина , так і донька. Крім того, після смерті ОСОБА_3 позивачки добровільно домовилися про поділ спадщини між собою. Так, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину та претендує на її оформлення в частині житлового будинку та присадибної земельної ділянки, а позивачка ОСОБА_2 просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на інші спадкові земельні ділянки. Під час розгляду даної справи відповідачка будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мала, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

У нинішній час, при зверненні позивачок до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, про що 16.11.2021р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати такі документи позивачки не можуть, оскільки за життя ОСОБА_3 не оформив належним чином право власності на житловий будинок, не зареєстрував право на нерухоме майно у Державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Необхідні нотаріусу документи щодо земельних ділянок позивачі також надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачами не було оформлено, вони не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємцями першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі не звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначили позивачі, після смерті ОСОБА_3 у них були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачі не мають можливості. Матір померлого за прийняттям спадщини не зверталася, будь-яких заперечень щодо визнання права власності на спадщину за позивачами не мала.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину фактично, оскільки їх воля, як спадкоємців за законом, була виражена у їхніх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на будинок та земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування, мешкання в житловому будинку тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0133, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту серії ЯИ №353412 від 18.11.2009р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельні ділянки загальною площею 3,05 га із кадастровими номерами 5124182400:01:003:0091, 5124182400:01:004:0020, 5124182400:01:003:0191, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту серії ЯА №275342 від 06.05.2005р. на право власності на земельну ділянку;

- земельну ділянку площею 0,7500 га із кадастровим номером 5124182400:01:001:0240, розташовану на території Нагірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту серії ЯМ №201459 від 17.12.2012р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК