Рішення

від 03.03.2022 по справі 160/970/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2022 року Справа № 160/970/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії за віком з допризначенням наданих додаткових документів згідно довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року №45 від 29.03.2005 року, оформлене повідомленням №0400-010207-8/1385 від 05.01.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з дня настання відповідного віку тобто з 10 жовтня 2021 року з урахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром призначеної пенсії за віком з 10.10.2021 року по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії, для розрахунку пенсії за віком та разом з заявою позивач надала довідку про заробіток для обчислення пенсії № 45 від 29.03.2005 року, видану КП Дніпропетровською фірмою «ФІТ» (ЄДРПОУ 03053221)за період роботи з 1987 -1991 роки та розміру заробітку для врахування при обчисленні пенсії, за результатом розгляду звернення, відповідач призначив позивачу пенсію за віком з дня настання відповідного віку тобто з 10 жовтня 2021 року. При призначені пенсії відповідач врахував трудовий стаж за період роботи на підприємстві Дніпропетровська фабрика «ІНДТРИКОТАЖ» (КП Дніпропетровською фірмою «ФІТ» за період роботи з 1986 - 2002, однак розмір отриманої за вищевказаний період заробітної плати відповідно до довідки № 45 від 29.03.2005 року враховано не було. Позивач повторно звернулась 29 грудня 2021 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, при цьому рішенням відповідача було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відсутнє підтвердження наданої довідки №45 від 29.03.2005 року первинними документами. Позивач вважає вказане рішення відмову у перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та таким, що порушує права позивача. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.

20.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Ухвала від 20.01.2022 року була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана відповідачем - 28.01.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням долученим до матеріалів справи.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву та витребувані судом докази до суду не надано, про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 10.10.2021 року.

29.12.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з допризначенням наданих додаткових документів згідно довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців з 01.07.2000 року №45 від 29.03.2005 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком з допризначенням наданих додаткових документів згідно довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року №45 від 29.03.2005 року, оформлене повідомленням №0400-010207-8/1385 від 05.01.2022 року, відповідно до якого вказано, що після розгляду документів, які знаходяться в ЕПС встановлено, що КП Дніпропетровська фірма «ФІТ» припинило свою діяльність 16.05.2005 року. Згідно інформації архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 21.12.2021 №8/1-3621, що документи з кадрових питань, документи про нараховану заробітну плату на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили. Враховуючи вищезазначене, в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю підтвердження наданої довідки №45 від 29.03.2005 року первинними документами.

Позивач вважає вказане рішення відмову у перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та таким, що порушує права позивача, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, зокрема, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15 та в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі №527/1655/17.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу вищенаведених законів вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Отже, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №352/819/16-а.

Суд встановив, що довідка №45 від 29.03.2005 року про заробітну плату для обчислення пенсії позивачу складена за формою додатку №1 до Порядку №22-1 та відповідає формі та змісту додатку №5 Порядку №22-1, чинному на час виникнення спірних правовідносин та вимогам частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Зазначена довідка надана в оригіналі, що підтверджується розпискою-повідомленням відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.04.1986 року по 24.05.2002 року працювала на різних посадах на підприємстві Дніпропетровська фабрика «ІНДТРИКОТАЖ», в подальшому перейменовано в Дніпропетровську фірму «ФІТ».

Довідка Дніпропетровської фірми «ФІТ» №45 від 29.03.2005 року про заробітну плату для обчислення пенсії видана на підставі особових рахунків позивача за 1987 - 1991 роки.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Абзацами третім та четвертим пункту 4.3 Порядку №22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, до компетенції органу Пенсійного фонду України входить перевірка достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Верховний Суд в постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Також Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Зі змісту довідки Дніпропетровської фірми «ФІТ» №45 від 29.03.2005 року вбачається, що вона видана на підставі особових рахунків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії за віком з допризначенням наданих додаткових документів згідно довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року №45 від 29.03.2005 року, оформлене повідомленням №0400-010207-8/1385 від 05.01.2022 року.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з дня настання відповідного віку тобто з 10 жовтня 2021 року з урахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи, що пенсія позивача уже була призначена без врахування довідки №45 від 29.03.2005 року, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 10 жовтня 2021 року (дати призначення пенсії) з урахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром призначеної пенсії за віком з 10.10.2021 року по день проведення перерахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача в частині перерахунку та виплати на підставі довідки пенсії на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок та виплату такої пенсії не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2417786665.1 від 15.01.2022 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 496,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії за віком з допризначенням наданих додаткових документів згідно довідки про заробітну плату за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року №45 від 29.03.2005 року, оформлене повідомленням №0400-010207-8/1385 від 05.01.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 10 жовтня 2021 року (дати призначення пенсії) з урахуванням довідки про заробітну плату №45 від 29.03.2005 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв