Рішення

від 22.02.2022 по справі 500/8229/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8229/21

23 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Кукурудза А.Є.

представника відповідача Боднар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі - Зборівська міська рада), у якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Зборівської міської ради від 23.07.2021 №2412.

визнати протиправним і скасувати рішення Зборівської міської ради від 24.09.2020 №9202.

зобов`язати Зборівську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться, після набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в межах населеного пункту - села Тратоволоки на території Зборівської міської ради Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області. Подане клопотання позивача було розглянуто на дев`ятій сесії Зборівської міської ради восьмого скликання 23.04.2021. На розгляд вказаної сесії був підготовлений та запропонований проект рішення Зборівської міської ради № 1490 від 23.04.2021 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ". Однак, за результатами розгляду вказаного клопотання позивача, Зборівською міською радою не було прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу, а також не було прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу позивачу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі №500/3414/21 визнано протиправною бездіяльність Зборівської міської ради та зобов`язано на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду. 24.09.2021 відповідач, на виконання зазначеного рішення суду, розглянув заяву Позивача і прийняв рішення №9202 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ". Підставою для відмови відповідач вказав, що рішенням чотирнадцятої сесії Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021 року надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення орієнтовною площею 16,5000 га, розташованої в межах села Травотолоки, для потреб громади - створення громадського пасовища.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 ще у грудні 2020 року була розпочата законна процедура набуття земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі ст.121 та 118 ЗК України, позивач вважає такі рішення органу місцевого самоврядування протиправними, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

06.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачем подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Відповідач вказує, що згідно поданої заяви, позивачем зазначено, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Заруддя на території Зборівської міської ради. Проте, схема бажаного місця розташування земельної ділянки вказана земельна ділянка в межах населеного пункту села Коршилів, а отже викопіювання не відповідає вимогам чинного законодавства. Водночас рішенням сесії від 23.07.2021 №2412 Зборівською міською радою вирішено надати дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення, орієнтовною площею 16,5000 га, що розташована в межах населеного пункту - села Травотолоки на території Зарудянської сільської ради, для потреб територіальної громади - створення громадського пасовища.

Відповідно до вище вказаного рішення, а також у зв`язку із розбіжностями щодо графічного місця розташування земельної та поданої заяви ОСОБА_1 було підготовлено та винесено на розгляд сесії проект рішення від 24.09.2021 №2902 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ", який сесія Зборівської міської ради підтримала та вирішила відмовити позивачу. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.02.2022 позов в частині вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Зборівської міської ради від 23.07.2021 №2412 залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відзначив, що рішенням Зборівської міської ради від 21.01.2022 №4536 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності загальною площею 15,5733 га, 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092, яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с.Травтолоки.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Позивачем до заяви додано копію паспорта громадянина України, копію реєстраційної картки платника податків та схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаного звернення, Зборівською міською радою не було прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу, а також не було прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу позивачу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі №500/3414/21 визнано протиправною бездіяльність Зборівської міської ради щодо неприйняття передбаченого частиною сьомою ст.118 Земельного кодексу України рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області. Зобов`язано Зборівську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

24.09.2021 відповідач прийняв рішення №9202 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ", посилаючись на невідповідність поданих графічних матеріалів вказаної земельної ділянки вимогам чинного законодавства, а також на рішення Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021, яким надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення орієнтовною площею 16,5000 га, розташованої в межах села Травотолоки, для потреб громади - створення громадського пасовища.

Не погодившись із таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Як передбачено ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст.118 ЗК України.

Згідно ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

При цьому, ч.7 ст.118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови. Відсутність ж рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України.

Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі №500/3414/21 визнано протиправною бездіяльність Зборівської міської ради та зобов`язано Зборівську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

24.09.2021 відповідач прийняв рішення №9202 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ".

Підставою для відмови вказано невідповідність поданих графічних матеріалів вказаної земельної ділянки, яка розташована в межах села Коршилів, вимогам чинного законодавства.

Однак таке твердження відповідача ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи. Жодних доказів в підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано та судом не встановлено.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою оскаржуваним рішенням, відповідач також послався на рішення Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021, яким надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення орієнтовною площею 16,5000 га, розташованої в межах села Травотолоки, для потреб громади - створення громадського пасовища.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 22.02.2019 у справі №813/1631/14.

Зміст ст.79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, відповідач може відмовити.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 21.08.2018 у справі № 295/14795/16-а, від 19.06.2018 у справі № 750/8511/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 28.02.2020 у справі №461/1257/17, від 15.03.2021 у справі № 441/701/17.

Про відсутність можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав прийняття Зборівською міською радою рішення від 21.01.2022 №4536, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності загальною площею 15,5733 га, 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092, яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с.Травтолоки, відповідач зазначав вже в суді у відзиві на позов. Посилань на таку підставу оскаржене рішення не містить. Більше того рішення від 21.01.2022 №4536 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності площею 15,5733 га с.Травотолоки" винесено після відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою спірним рішенням від 24.09.2021 №9202.

Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали їх підставою, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення, дії, бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

У свою чергу, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження проекту землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 щодо ефективності обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд враховує, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі №500/3414/21 зобов`язано Зборівську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Водночас, рішенням Зборівської міської рад від 21.01.2022 №4536 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності загальною площею 15,5733 га, 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092, яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с.Травтолоки.

Разом з тим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив.

Факт затвердженння технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності загальною площею 15,5733 га, 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092 повинен бути врахований при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 , оскільки така обставина виникла на час розгляду справи і має значення для подальших дій відповідача.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

З огляду на викладене, встановлені судом обставини та відсутність на час прийняття оскарженого рішення від 24.09.20201 належним чином затвердженної технічної документації із землеустрою земельної ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092, свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення 24.09.2021 №9202 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а відтак таке є протиправним та підлягає скасуванню, та, необхідність захисту порушеного права, виходячи з повноваження суду, визначеного ч.3 ст.245 КАС України, шляхом зобов`язання Зборівську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з врахуванням висновків суду вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду, та вирішується на його розсуд.

Таким чином, процесуальні дії, визначені ст.382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак на момент розгляду цієї справи відсутні докази ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача, а саме невиконання рішення суду, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом подання у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №0.0.2345848716.1 від 18.11.2021.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Зборівської міської ради Тернопільської області від 24.09.2020 №9202.

Зобов`язати Зборівську міську раду Тернопільської області на першому пленарному засіданні, що відбудеться, після набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в межах населеного пункту - села Тратоволоки на території Зборівської міської ради Тернопільської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Зборівської міської ради Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Б. Хмельницького, 13,м. Зборів,Тернопільська область,47201 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058410);

Головуючий суддя Мандзій О.П.