Справа № 560/2387/22
РІШЕННЯ
іменем України
11 березня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, сума якої становить 7354 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зменшив розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Ухвалою суду від 11.02.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що у 2021 році виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня правомірно здійснена в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України на підставі та у межах повноважень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим 17.07.2015 Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України.
Згідно з випискою по картковому рахунку позивачу виплачено 1491,00 грн щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік.
Крім того, на звернення позивача про здійснення виплати недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня відповідач листом повідомив про те, що зазначену виплату здійснено у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись із сумою виплати, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (зі змінами та доповненнями), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV (далі - Закон №367-ХІV), яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
В подальшому, на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року. Так, у Постанові №112 визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни: І група - 4120,00 грн., ІІ група - 3640,00 грн., ІІІ група - 3160,00 грн., учасникам бойових дій - 1390,00 грн.
Разом з тим, Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, враховуючи наведене, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію відповідних норм Закону №3551-XII про розміри разової допомоги до 5 травня у редакції Закону №367-ХІV.
Разом з тим, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього суб`єктивного права.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 Закону №1058-ІV.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 становить 1769 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році з урахуванням приписів Постанови №112, а не Закону № 3551-XII, є неправомірними.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2021 по зразковій справі №440/2722/20, яка є обов`язковою для врахування при вирішенні судами спорів відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Отже, враховуючи, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж визначено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів, а відповідач не спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 березня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації (вул. Герої УПА, 11,Сокаль,Львівська область,80001 , код ЄДРПОУ - 03194401)
Головуючий суддя П.М. Майстер
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 103658891 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Майстер П.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні