Постанова

від 21.02.2022 по справі 300/683/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 300/683/21 пров. № А/857/19189/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Запотічного І.І., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ольга» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №300/683/21 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Ольга» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій (головуючий суддя першої інстанції Григорук О.Б., час ухвалення - 12.34 год., місце ухвалення м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту 20.09.2021),-

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Ольга» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Івано-Франківській області від 01.02.2021 №756 про відповідність платника податку Фермерського господарства «Ольга» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовуються безпідставністю прийнятого рішення та відсутністю причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Висновки відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість не ґрунтуються на реальних обставинах та є припущеннями податкового органу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що із рішенням н погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим судом із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема суть доводів апелянта зводиться до того, що відповідачем не доведено та не надано жодних належних га допустимих доказів щодо штучного формування податкового кредиту та придбання/реалізацію товарів з метою формування схемного податкового кредиту.

Посилання суду на досудове розслідування ГУ ДФС в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні №32020090000000058 є безпідставною податковою інформацією, яка не підтверджується жодними належними доказами та по суті є оціночною інформацією без жодних належних доказів.

Апелянт зазначає, що сам факт відкриття кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує протиправну діяльність суб`єкта господарювання, так як в Україні діє поняття презумпції невинуватості, яке гарантується державою.

Рішення про віднесення позивача до ризикових обов`язково створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності, зумовлює необхідність змінювати свою поведінку та покладає на останнього додатковий тягар, що є ознаками рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та увалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони в судове засідання 22.02.20221р. не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання на офіційну електронну адресу.

У попередньому судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Частинами другою та третьою статті 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Фермерське господарство «Ольга» згідно витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа з 30.03.1993 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Івано- Франківській області. Основним видом діяльності господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно з витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС в Івано- Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2021 № 20 за результатами розгляду доповідної записки Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків та згідно аналізу баз даних виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції по Фермерському господарству «Ольга», встановлено ризиковість здійснення господарських операцій, що відвідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника.

У зв`язку з цим, Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2021 №756. Підставою для прийняття вказаного рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що рішення №756 від 01.02.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (стаття 62 Податкового кодексу України).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій ( п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладноіУрозрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригуваннязупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність, платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваним рішенням позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, а саме: згідно аналізу баз даних наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, а саме: розповсюдження сум податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки.

Апелянт зазначає про те, що контролюючим органом не доведено та не надано жодних належних та допустимих доказів щодо штучного формування податкового кредиту, посилання на досудове розслідування є безпідставною податковою інформацією, оскільки немає вироку суду.

Проте, апеляційний суд вважає такі доводи апелянта необґрунтованими з огляду на наступне.

Як встановлено з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС в Івано- Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2021 № 20, за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції Фермерського господарства «Ольга», встановлено ризиковість здійснення господарських операцій, а саме: розповсюдження сум податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки, що відвідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ.

Обґрунтовуючи заперечення щодо задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2021 №756 був лист Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.01.2021 № 153/7/09-97-03-01, у якому зазначено, що Фермерське господарство «Ольга» здійснює господарські операції направлені на штучне формування податкового кредиту та придбання/реалізацію товарів з метою формування схемного податкового кредиту, що було встановлено в ході кримінального провадження №3202009000000058 за фактом вчинення службовими особами ФГ «Ольга» кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 209. ч. 1 ст. 212 КК України. Крім цього представником відповідача надано суду копії протоколів допиту свідків, огляду інформації та документів, на підтвердження обставин викладених у листі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.01.2021 № 153/7/09-97- 03-01.

Відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, в ході засідання відповідачем враховано письмові докази, пояснення. Зокрема, відсутність місць зберігання газу (резервуари, ємності, тощо) та техніки, яка могла б використати таке паливо, що в свою чергу підтверджено протоколом обшуку усіх приміщень ФГ «Ольга» та відомостями наданими ТСЦ МВС в області та Головним управлінням Держпродспоживслужби в області; факт відсутності техніки підтверджено протоколом обшуку фактичної адреси ФГ «Ольга»; в Реєстрі тварин відсутня інформація про наявність тварин у ФГ «Ольга», хоча згідно первинних документів господарство здійснювало купівлю свиней; вирощування, зберігання та реалізація зернових культур фермерським господарством «Ольга» упродовж 2020-2021 років спростовано проведеними слідчими (розшуковими) діями у рамках досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, оренда чи користування землями пайовиків окремих селищних рад фермерським господарством «Ольга» спростовано відповідями селищних голів, згідно якої вбачається, що задекларовані ФГ «Ольга» на території села земельні ділянки не знаходяться, а пайовики, прізвища й ініціали яких задекларовані ФГ «Ольга», на території селищної ради не проживають, ФГ «Ольга» невідоме, сільськогосподарських культур не вирощує на землях селищних рад; задекларовані ФГ «Ольга» у податкових деклараціях з плати за землю кадастрові номери земельних ділянок, відсутні у Публічній кадастровій карті України, а у поданих кадастрових номерах земельних ділянок ФГ «Ольга» відсутня достовірна інформація щодо площ земельних ділянок, що свідчить про те, що службовими особами ФГ «Ольга» внесено недостовірну інформацію у податкову звітність, яку підписано за допомогою електронного цифрового підпису та подано до податкового органу (протокол огляду 25.01.2020).

Отже, враховуючи вказану інформацію, Протоколом №20 від 01.02.2021, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 Головного управління ДПС в Івано- Франківській області ухвалила прийняти рішення щодо відповідності ФГ «Ольга» код ЄДРПОУ 22170659 пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ та як наслідок прийнято Рішення №756 від 01.02.2021р. про відповідність ФГ «Ольга» код ЄДРПОУ 22170659 критеріям ризиковості платника ПДВ.

Наведені вище обставині свідчать про безпідставність доводів апелянта про те, що жодних мотивованих підстав, причин та доказів (розшифрування) віднесення позивача до ризикових платників податків оскаржуване рішення не містить, як і не містить наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операціях з посиланням на відповідні документи та докази.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюване рішення містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а саме наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість господарської діяльності.

Щодо відсутності вироку у кримінальному провадженні, то суд першої інстанції віно вказав, що сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, однак зазначені обставини підлягають врахуванню, з огляду на те, що інформація, яка міститься в матеріалах кримінального провадження стосується господарських операцій, вчинених Фермерським господарством «Ольга», що безпосередньо передували прийняттю оскаржуваного рішення та висвітлені у листі Головного управління ДФС в Івано- Франківській області від 28.01.2021 № 153/7/09-97-03-01, який став підставою для прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №826/7047/13-а, зокрема «сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що таке прийняте відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання його протиправними та скасування не вбачається.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин а норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що винесене контролюючим органом рішення №756 від 01.02.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, а в задоволенні заявлених Фермерським господарством «Ольга» позовних вимог слід відмовити.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ольга» - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №300/683/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. І. Запотічний В. З. Улицький Повне судове рішення складено 09.03.2022