Рішення

від 21.02.2022 по справі 906/1083/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1083/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Солом`яний В.Р. (адвокат, ордер серії КС №824351 від 21.02.22)

від відповідача: Білюк Ю.А. (адвокат, ордер серії АА №1159824 від 25.11.21)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест"

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення боргу

Позивач просить розірвати Договір оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2018 року, площею 0,7546 га, кадастровий номер 1824210100:01:003:0023, розташованої за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вулиця Тараса Шевченка, земельна ділянка 130, цільове призначення - для здійснення іншої комерційної діяльності, зареєстрованої за №965746818242; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР-АКТИВІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР ЕНЕРГОГРУП" 243 446,73 грн., з яких: 192 481,74 грн. боргу по сплаті орендних платежів; 26 546.56 грн. пені ; 18 632.16 грн. інфляційних витрат; 5786,27 грн. 3% річних; стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору та правової допомоги .

Позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідач систематично не сплачував орендну плату по Договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2018.

23.11.21 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.44), у якому відповідач позов не визнав з тих підстав, що за договором купівлі-продажу від 01.08.16 відповідач придбав у позивача нежиле приміщення, яке розташоване на земельній ділянці, яку відповідач взяв в оренду за спірним договором, тому відповідач зацікавлений у збереженні договору оренди; за усною домовленістю орендна плата не сплачувалась в рахунок погашення взаємних грошових зобов`язань; позивач рахунки на оплату не виставляв; відповідач не ухиляється від сплати орендної плати.

У судовому засіданні 23.11.21 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підставі викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр) вбачається, що 15.03.2016 за позивачем зареєстровано право власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 875109518242 за адресою Житомирська обл., м.Овруч, вул Шевченка Тараса, 130. Власність зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності номер 445, яке видане 15.03.2016 приватним нотаріусом Овруцького районного нотаріального округу Шваб О.В. (а.с.110)

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:003:0023, право власності на яку зареєстровано за позивачем 07.07.2016 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 982, яке видане приватним нотаріусом Овруцького районного нотаріального округу Кушнерчук О.М., що вбачається із Державного реєстру (а.с.69)

Вказана земельна ділянка позивачем передана в оренду відповідачу на підставі договору оренди від 29.07.2016 на два роки, що вбачається з Державного реєстру (а.с.8)

01.08.2016 між сторонами укладено договір купівлі продажу, за яким позивач продав а відповідач купив вищевказаний об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 875109518242 (а.с.49). Договір посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С., зареєстрований в реєстрі за №4022.

Право власності, яке виникло на підставі вказаного договору купівлі продажу, зареєстровано в Державному реєстрі. (а.с.110) Однак в Державному реєстрі при зазначенні підстав виникнення речового права вказано, що це право виникло на підставі договору від 02.08.2016, тобто відмінною є дата договору купівлі продажу. Разом з тим, усі інші реквізити договору (нотаріус, номер запису, номер назва об`єкту) співпадають, тому суд приходить до висновку, що вказаний запис (реєстрація) у Державному реєстрі зроблений саме на підставі вказаного договору купівлі продажу. Розбіжності в даті договору суд розцінює як описка, яка зроблена нотаріусом.

В пункті 2.1 вищевказаного договору від 01.08.2016 зазначено, що предмет продажу розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:003:0023, яка перебуває у власності продавця (позвиача).

Таким чином відповідач з 02.08.2016 (з моменту реєстрація речового права) є власником нерухомого майна з реєстраційним номером 875109518242, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:003:0023.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент набуття відповідачем права власності на приміщення) У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином з моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 875109518242 перейшло право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824210100:01:003:0023.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою палатою Верховного суду у постанові від 22.06.21 у справі №200/606/18. Зокрема Верховний суд зазначив таке: Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Не дивлячись на це, 01.10.2018 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1824210100:01:003:0023.

Цей договір позивач просить розірвати та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, яка виникла за цим договором.

Відповідно до ст. 761 ЦК України Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Оскільки позивач з 02.08.2016 не є власником вказаної земельної ділянки, він не наділений правом передавати її в оренду, тобто не може бути стороною (орендодавцем) такого договору .

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оскільки позивач не може бути стороною договору оренди від 01.10.2018 суд приходить до висновку, що належними сторонами не досягнуто згоди щодо умов договору, тому договір є неукладеним, отже відсутні підстави для його розірвання, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Неукладеність договору свідчить про відсутність підстав для сплати орендної плати, тому позов в частині вимоги про стягнення орендної плати та відповідних санкцій задоволенню не підлягає в зв`язку з відсутністю зобов`язань у відповідача.

Керуючись статтями 129, 236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.03.22

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу на ел. адресу : ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу (рек. з повідом.)