Рішення

від 13.03.2022 по справі 907/18/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/18/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Ком-Сервіс, м. Черкаси

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпат-Спец-Тех, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 121483,99 грн

секретар судового засідання (помічник судді за дорученням) Штундер Д.Л.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Ком-Сервіс звернулося до Господарського суду Закарпатської області з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпат-Спец-Тех 110700,00 грн попередньої оплати, 6475,95 грн пені, 1064,53 грн 3 % річних, 3243,51 грн інфляційних нарахувань, посилаючись на невиконання відповідачем положень Договору купівлі - продажу транспортного засобу № 02/08/2021-1 від 02 серпня 2021 року.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2270,00 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн грн витрат на правову допомогу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/18/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу Відповідача вручена Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпат-Спец-Тех 26.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101567802 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101567802. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки Товару за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №02/08/2021-1 від 02.08.2021 року, вартість якого була частково сплачена позивачем, у зв`язку з чим в останнього виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 110700,00 грн, на яку Приватним підприємством Ком-Сервіс нараховано за період з 02.09.2021 по 27.12.2021 пеню в розмірі 6475,95 грн та 1064,53 грн 3% річних та 3243,51 грн втрат від інфляції за період з вересня по листопад 2021 року включно.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

02 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпат-Спец-Тех" (як Продавцем) та Приватним підприємством Ком-Сервіс (як Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №02/08/2021-1 від 02.08.2021 року (надалі за текстом Договір), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб автомобіль Iveco, модель Daily, 1998 р.в., а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб та оплатити його вартість відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.4. Договору передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дня укладення цього Договору та засвідчується Актом приймання-передачі (Додаток №1 до Договору), який готується Продавцем та обопільно підписується сторонами Договору. Місцем (пунктом) передачі (приймання) транспортного засобу є м. Мукачеве, вул. Береговська, 66 (п. 3.1. Договору).

Ціна Договору та порядок розрахунків за ним визначено в розділі 2 Договору, відповідно до п. 2.1. якого загальна вартість транспортного засобу складає 553500,00 грн (з ПДВ).

Сторони погодили, що попередня оплата вартості транспортного засобу у розмірі 20% від його загальної вартості, а саме: 110700,00 грн (з ПДВ) здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з дня укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний в розділі 10 Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору здійснення остаточної оплати вартості транспортного засобу в розмірі 80% від його загальної вартості здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з дня підписання сторонами Акта приймання-передачі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

На виконання зазначених умов Договору 06 серпня 2021 року позивачем як Покупцем здійснено часткову передоплату вартості транспортного засобу в сумі 110700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6070 від 06.08.2021 та в повній мірі відповідає домовленості сторін щодо порядку оплати вартості товару, яка зафіксована в п. 2.2. Договору.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язання з поставки визначеного в п. 1.1. Договору товару транспортного засобу автомобіля Iveco, модель Daily, 1998 р.в. у визначений п. 1.4. Договору (тобто до 01.09.2021 року включно), Позивач 03.12.2021 року звернувся до ТОВ Закарпат-Спец-Тех з претензією №40 від 03.12.2021 (отримана відповідачем 08.12.2021) в якій просив повернути в семиденний строк грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати вартості Товару в сумі 110700,00 грн та сплатити визначену Договором неустойку за порушення договірних зобов`язань.

За твердженням Позивача, добровільно Відповідачем не здійснено повернення суми попередньої оплати в розмірі 110700,00 грн, у зв`язку з чим у Приватного підприємства Ком-Сервіс виникло право вимагати в судовому порядку стягнення даної суми заборгованості разом із нарахованими пенею, втратами від інфляції та відсотками річних.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов`язання з постачання Товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач не дотримався встановленого у п. 1.4. Договору строку поставки транспортного засобу (до 01.09.2021 року включно), а тому він внаслідок порушення договірного зобов`язання і вимог статей 525, 526, 530, 629, 693 ЦК України та статті 193 ГК України, повинен повернути позивачеві попередню оплату у сумі 110700,00 грн.

За таких обставин, вказана сума неповернутої Відповідачем попередньої оплати становить 110700,00 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГПК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 5.2. Договору сторони погодили, що, зокрема, за несвоєчасну передачу Покупцю транспортного засобу, Продавець, на вимогу Покупця, зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від вартості транспортного засобу, зазначеної в п. 2.1. Договору за кожний день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли в період нарахування пені.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені за період з 02.09.2021 по 27.12.2021 в розмірі 0,01% від вартості транспортного засобу, зазначеної в п. 2.1. Договору, за кожний день прострочення оплати в сумі 6475,95 грн.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Приписами ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду України встановлених у Постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20) за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 нього Кодексу (пункти 73, 74, 83 Постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого Позивачем розрахунку, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано за період з 02.09.2021 по 27.12.2021 3% річних в сумі 1064,53 грн та 3243,51 грн втрат від інфляції за період з вересня по листопад 2021 року включно.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за вказані періоди суд встановив, що до задоволення як правомірні, обгрунтовано заявлені та вірно розраховані підлягають позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1064,53 грн та 3240,95 грн втрат від інфляції.

В частині стягнення з відповідача 2,56 грн. втрат він інфляції суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині невірно розраховані ПП «Ком-Сервіс»

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпат-Спец-Тех (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Великогірна, буд. 36/1, код ЄДРПОУ 43952818) на користь Приватного підприємства Ком-Сервіс (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 37, код ЄДРПОУ 32129394) 110700 (сто десять тисяч сімсот) грн 00 коп попередньої оплати, 6475 (шість тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 95 коп пені, 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 53 коп 3 % річних, 3240 (три тисячі двісті сорок) грн 95 коп інфляційних нарахувань та 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 95 коп в повернення сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 14 березня 2022 року.

СуддяЛучко Р.М.