Рішення

від 09.03.2022 по справі 908/140/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/3/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2022 Справа № 908/140/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/140/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

за позовом: Концерну Міські теплові мережі, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фамекс, ідентифікаційний код юридичної особи 38194081 (вул. Берегова, буд. 210, м. Дніпро, 49021; адреса об`єкту надання послуги: м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 16А, прим. ХІ (літ А-10))

про стягнення 1 147 грн. 52 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі з позовною заявою від 30.12.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фамекс 1 147 грн. 52 коп. основного боргу за відпущену теплову енергію за період лютого 2019 року до приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 16А, прим. ХІ (літ А-10).

У позові позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 вказану справу у передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2022 № 908/140/22 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому 2019 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 147,52 грн. на підставі договору № 204048 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води. Заборгованість за лютий 2019 відповідачем не сплачена.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відзив на позов або будь-які заперечення від відповідача до суду не надійшли. Ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.01.2022 №908/140/22 про відкриття провадження у справі направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Фамекс» за адресами: вул. Берегова, 210, м. Дніпро, 49021 та вул. Яценка, 16 А, прим. ХІ (літ. А-10), м. Запоріжжя повернулись на адресу суду з відміткою пошти «неправильно зазначена (відсутня) адреса» та «за закінченням терміну зберігання» відповідно.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамекс» є вул. Берегова, 210, м. Дніпро, 49021.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/140/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/140/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 10.03.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» (далі теплопостачальна організація) діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерна.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 12.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фамекс» до 08.02.2019 було власником нежилого приміщення ХІ 1-го поверху літ. А-10, загальною площею 219,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Яценка, 16 А, м. Запоріжжя.

01.12.2016 Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фамекс» (далі - боржник, споживач) укладено договір № 204048 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води (далі - договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Додатком № 1 до договору визначено, що договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 16А, прим. XI першого поверху (літ. А-10) (далі - об`єкт теплопостачання).

На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період - лютий 2019 (01.02.2019-07.02.2019) на загальну суму 1 147,52 грн.

Відповідно до умов договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень (п. 5.1. договору).

Розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії (п.п. 6.2, 6.3. договору).

Згідно з п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Боржник не з`явився до концерну для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором. А тому, Концерн «Міські теплові мережі» направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу споживача поштовою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

Споживач, згідно з п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. договору).

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Споживач зобов`язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (п. 3.2.26 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладення сторонами письмової угоди про його розірвання. Умови договору застосовуються до відносин між споживачем та теплопостачальною організацією, які виникли з 01.10.2016. певні умови договору, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін на підставах та у відповідності до діючого законодавства України (п. 10.1. договору).

Згідно з Законом України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі Правила), споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40 Правил).

На підставі п. 6.4. договору споживач зобов`язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Позивач направив на адресу відповідача претензії № 741/05-юр від 15.12.2021 та №742/05-юр від 15.12.2021 з вимогою погасити суму заборгованості. Однак сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про теплопостачання відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання.

Невиконанням своїх грошових зобов`язань споживач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого договору.

Судом перевірено розрахунок позивача, розрахунок є правильним.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фамекс, ідентифікаційний код юридичної особи 38194081 (вул. Берегова, буд. 210, м. Дніпро, 49021; адреса об`єкту надання послуги: м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 16А, прим. ХІ (літ А-10)) на користь Концерну Міські теплові мережі, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005) суму основного боргу в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 52 коп., судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10.03.2022.

Суддя А.О. Науменко