Рішення

від 16.02.2022 по справі 10/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 рокуСправа № 10/143 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву № 933/10-10-00 від 12.09.2005

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

до відповідачів:

1 - Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" (вул. Кондратюка, 10, м. Мала Виска, Кіровоградська область, 26200)

2 - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (вул. Артема, 15 м. Київ, 04053),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю ""Фінансова Оферта" (вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 3, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код 42501205)

про визнання недійсним договору

у справі № 10/143 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод",

Секретар судового засідання - Колісник Т.В.

Представники сторін:

від прокуратури - Іваніщева Т.І., посвідчення 058789 від 17.12.20

від позивача (Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області) - участі не брали;

від відповідачів - участі не брали (відеоконференція не відбулася);

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

13.09.2005 Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією подано позов про визнання недійсним договору застави від 31.03.2005, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра".

В обґрунтування поданого позову Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція зазначила, що договір застави від 31.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" укладений в період перебування спірного майна в податковій заставі, а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою від 19.09.2005 порушено провадження у справі та призначено в засідання на 20.10.2005.

20.10.2005 від позивача надійшли доповнення до позовної заяви в частині підстав позову, а саме: зазначено, що договір застави від 31.03.2005, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" з боку Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" не підписувався, а підписаний невідомою особою.

Ухвалою від 20.10.2005 матеріали справи № 5/203 надіслано до прокуратури Кіровоградської області для вирішення питання про те чи мало місце підроблення договору застави від 31 березня 2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", встановлення особи, яка підписала оспорюваний договір застави від імені директора ВАТ "Маловисківський цукровий завод" ОСОБА_2, провадження у справі № 5/203 зупинено у зв`язку з надсиланням господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 "Про звільнення суддів", суддю ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Кіровоградської області з підстав подання ним заяви про відставку.

Враховуючи те, що у судді ОСОБА_1., в провадженні у якого перебувала справа № 5/203, відсутні повноваження здійснювати правосуддя, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області № 287 від 20.09.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2016 справу призначено головуючому судді Наливайко Є.М.

Ухвалою від 21.09.2016 справу прийнято до свого провадження суддею Наливайко Є.М.

Враховуючи те, що суддя Наливайко Є.М., в провадженні якої перебуває справа №5/203, звільнена з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2017 №1318/0/15-17, розпорядженням керівника апарату господарського суду № 262 від 08.11.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи №5/203, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.

Ухвалою від 10.11.2017 провадження у справі № 5/203 поновлено; прийнято справу суддею Тимошевською В.В. до свого провадження та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.10.2019 поновлено провадження у справі №5/203, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.10.2019. Також судом залучено до участі у справі правонаступників Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції шляхом його заміни на Маловисківську міжрайонну державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби шляхом заміни на Маловисківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Маловисківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області шляхом заміни на Маловисківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Маловисківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом заміни на Новоукраїнську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Новоукраїнської об`єднаної державну податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом заміни на Головне управління ДФС у Кіровоградській області.

24.10.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні 27.11.2019.

Ухвалою від 27.11.2019 господарський суд матеріали справи №5/203 за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору передав для розгляду в межах справи господарського суду Кіровоградської області № 10/143 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод".

Ухвалою від 02.12.2019 господарський суд матеріали справи № 5/203 за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" та публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору прийняв до свого провадження та постановив розглядати в межах справи господарського суду Кіровоградської області № 10/143 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод". Присвоїв справі № 5/203 за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" та публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору номер - 10/143. Зупинив провадження з розгляду позову Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" та публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору до поновлення провадження у справі № 10/143 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод".

09.12.2019 до суду від Маловисківського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області надійшла постанова від 30.12.2018 про закриття кримінального провадження №12013120190001037 від 28.08.2013.

Ухвалою від 23.10.2021 господарський суд поновив провадження з розгляду позовної заяви № 933/10-10-00 від 12.09.2005 у справі №10/143 та підготовче засідання з розгляду позовної заяви № 933/10-10-00 від 12.09.2005 призначив на 22.11.2021.

22.11.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2021.

21.12.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Представником позивача 21.12.2021 у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з витребуванням доказів (оригіналів та копій для долучення до матеріалів справи).

Ухвалою від 21.12.2021 постановлено - продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду. Відкласти підготовче засідання до 17.01.2022. Клопотання позивача про витребування доказів від 21.12.2021 задовольнити. Витребувати від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" оригінали договору застави від 31.03.2005, разом з додатком № 1, відповідно до п. 2.1.1 договору застави та оригінал векселя від 22.03.2005 на суму 5780000 грн, емітент ТОВ "Ортіс". Відповідачу 2 - Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" у строк до 17.01.2022 надати суду письмові пояснення щодо викупу зазначеного вище векселя у відповідності до п. 1.1 договору застави від 31.03.2005 та інформацію стосовно обтяжень рухомого майна - векселя, з відповідними підтверджуючими документами. Відповідачу 2 - Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" у строк до 17.01.2022 надати суду належним чином завірену копію договору №07/05/-ВР23 про врахування векселя з реверсом від 31.03.2005 з усіма додатками та інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрспецресурс" (із зазначенням юридичної адреси та ідентифікаційного коду).

28.12.2021 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "КБ"Надра" з ринку надійшло повідомлення про продаж активу.

14.01.2022 до суду надійшло клопотання Кіровоградської обласної прокуратури про поновлення строку на подачу доказів. Судом встановлено, що вказані докази отримані Кіровоградською обласною прокуратурою 11.01.2022.

Ухвалою від 17.01.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив позовну заяву № 933/10-10-00 від 12.09.2005 до судового розгляду по суті на 21.01.2022. Резервна дата 01.02.2022. Задовольнив клопотання № 15/2-7ВИХ від 12.01.2022 прокурора про поновлення строку на подачу доказів та приєднав подані разом з клопотанням докази до матеріалів справи.

25.01.2022 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява на виконання вимог суду, в якій, зокрема, зазначено, що за даними облікових систем ВАТ "Маловисківський цукровий завод" виступає заставодавцем згідно з договором забезпечення від 31.03.2005 по кредитному договору від 31.03.2005 №07/05/-ВР23, укладеному між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "КОМПАНІЯ УКРСПЕЦРЕСУРС" (ЄДРПОУ 33051062), право вимоги за яким було відступлено ТОВ "Фінансова Оферта" (ЄДРПОУ 42501205).

28.01.2022 до суду від позивача надійшов лист, у якому зазначено про наявність спірного майна на даний час в податковій заставі.

Ухвалою від 01.02.2022 відкладено судове засідання з розгляду позовної заяви № 933/10-10-00 від 12.09.2005 у справі 10/143 до 17.02.2022. Залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ""Фінансова Оферта" (вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 3, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код 42501205).

Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги повністю.

Представники позивача та відповідачів участі в судовому засіданні не брали, хоча сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с.110, 111).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора суд встановив таке.

31.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством банк "Надра" (заставодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" (заставодавець) укладено договір застави (т. 1 а.с. 8-11).

Відповідно до вказаного Договору предметом договору є - відповідно до Договору №07/05/-ВР23 про врахування векселя з реверсом від 31.03.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрспецресурс" зобов`язався купити у Відкритого акціонерного товариства банк "Надра" вексель з наступними параметрами - ТОВ "Ортіс", номер векселя 723233938011, сума векселя 5 780 000,00 грн, дата складання векселя - 22.03.2005.

Згідно з умовами Основного договору Боржник зобов`язався здійснити розрахунок з Застоводержателем у строк до 02.06.2005 шляхом перерахування на рахунок Застоводержателя суму договору, що складає 5 695 000 грн.

Застоводавець з метою забезпечення виконання зобов`язання Боржника за Основним договором, а саме:

- повного та своєчасного розрахунку за основним договором в сумі не більше 5 603 000,00 грн в строк до 02.06.2005;

- відшкодування Заставодержателю витрат, понесених у зв`язку із зверненням останнього до органів судової влади з питань виконання основного договору;

- передає в заставу Заставодержателю належне Заставодавцю на праві власності майно, визначене в розділі 2 Договору (Додаток до договору 1) (т. 1, а.с. 118-131).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

При розгляді вказаного спору суд враховує таке.

Згідно з записом до Державного реєстру застав рухомого майна 26.05.2004 внесено запис про податкову заставу всього майна та майнових прав Відкритого акціонерного товариства "Маловисківський цукровий завод" за №1317738 (т. 1 а.с. 15).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5-6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом.

За приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі N 905/1227/17.

За змістом постанови № 9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У контексті наведеного суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожний зобов`заний сплачувати і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. Статтями 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов`язок платників, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах , що визначаються Законами України про оподаткування.

Зважаючи на вимоги норм вище зазначених законів відповідачем починаючи з 2001 року систематично допускався ріст податкового боргу, що підтверджується довідкою податкового органу (т. 1. а.с. 16).

З метою захисту інтересів держави, всі активи відповідача відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції чинній на момент підписання спірного договору) перебувають в податковій заставі та право податкової застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом, який наданий реєстратором Інформаційного центру Міністерства юстиції (т. 1. а.с. 15).

Відповідно до ст.14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріорітет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, якщо інше не встановлено даним законом.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

З часу виникнення та реєстрації податкової застави відповідач за погодженням до податкового органу не звертався. Натомість вчинив дії без погодження з податковим органом щодо передачі майна (векселя) в заставу для забезпечення вимоги третьої особи.

Відповідно до п.п. 8.6.3 п. 8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - надання майна , що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

У разі здійснення операцій , зазначених у п.п. 8.6.1-8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими" фондами" без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків, несе відповідальність встановлену законодавством за ухилення від оподаткування (8.6.4 п. 8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Як зазначено судом вище, за приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписом ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

З аналізу наведеної норми наявність права на передання певного майна (в тому числі, права вимоги) в заставу обумовлюється саме наявністю повноважень розпорядження таким майном, оскільки за своєю правовою природою передання майна заставу є розпорядженням.

Суд звертає увагу на те, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення від 27.10.93 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Усупереч обов`язку з доказування, відповідачами 1 та 2 не надано належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності згоди Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції на передання від ВАТ "Маловисківський цукровий завод" в заставу ВАТ АБ "Надра" майна, яке знаходиться у податковій заставі, зокрема, векселя з реверсом від 31.03.2005, номер векселя 723233938011, сума векселя 5 780 000,00 грн., дата складання векселя - 22.03.2005.

За встановлених обставин, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів погодження Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції на передання в заставу ВАТ АБ "Надра" майна, яке знаходиться у податковій заставі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання договору застави від 31.03.2005 недійсним.

Крім того, підставою для визнання договору недійсним позивачем також було визначено те, що вказана угода з боку ВАТ "Маловисківський цукровий завод" не підписувалась.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано суду пояснення від 12.04.2005 ОСОБА_2 та трудову книжку ОСОБА_2, підпис від імені якої значиться у спірному Договорі, в яких вказаною особою зауважено, що вказаний Договір остання, а сам Договір ОСОБА_2 бачить вперше. Крім того, згідно із записами у трудовій книжчі ОСОБА_2 в той період вже не працювала у ВАТ "Маловисківський цукровий завод" (т. 1 а.с. 28-33).

Суд звертає увагу на те, що спірний договір скріплено печаткою ВАТ "Маловисківський цукровий завод".

Враховуючи, що суд був позбавлений можливості дослідити обставини за яких було завірено спірний договір печаткою ВАТ "Маловисківський цукровий завод", оригіналу договору суду надано не було, у межах досудового розслідування №12013120190001037 від 28.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України також дана обставина не досліджувалося та кримінальне провадження було закрите згідно з постановою Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області від 30.12.2018 за відсутністю складу кримінального правопорушення, суд вважає не доведеною обставину про те, що спірний договір не підписувався з боку ВАТ "Маловисківський цукровий завод".

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір застави від 31.03.2005, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Маловисківський цукровий завод" та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Відкритому акціонерному товариству "Маловисківський цукровий завод" (вул. Кондратюка, 10, м. Мала Виска, Кіровоградська область, 26200), Головному управлінню Державної податкової служби у Кіровоградській області (kr.official@sts.gov.ua); арбітражному керуючому, ліквідатору Христенку В.В. (вул. В. Пермська, 21, м. Кропивницький, 25006), ПАБ "Комерційний банк "Надра" (вул. Артема, 15 м. Київ, 04053), Товариству з обмеженою відповідальністю ""Фінансова Оферта" (вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 3, м. Київ, 04060).

Повне рішення складено 14.03.2022.

Суддя М.С. Глушков