Постанова

від 21.02.2022 по справі 420/9054/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9054/21

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Дата і місце ухвалення: 25.11.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

(у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін,

справу розглянуто в порядку п.2 ч.1 ст. 311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці Держмитслужби як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці Держмитслужби як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00173 від 19.03.2021р.

Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України на виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.12.2019р., укладеного з підприємством-нерезидентом компанією PILSAN (Туреччина), позивачем до Одеської митниці Держмитслужби була подана митна декларація, в якій митну вартість товару визначено за першим методом ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р., обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення, а також карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00173 від 19.03.2021р. ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану позивачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00173 від 19.03.2021р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» судовий збір у розмірі 4540,00 грн. та суму витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 25.11.2021р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що подані товариством для підтвердження митної вартості товарів документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було обґрунтовано в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р.

Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що у пункті 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.12.2019р. передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар повністю або частково, тоді як у рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.03.2021р. відсутня інформацію про спосіб оплати. У наданому до митного оформлення банківському документі про попередню оплату від 03.03.2021р. зазначені реквізити проформи інвойсу від 01.02.2021р. №120220101. Крім того, у пакувальному листі від 09.03.2021р. №4АВС зазначено іншу вагу, ніж заявлено у графі 31 МД; згідно інвойсу від 09.03.2021р. вартість вантажу становить 34537,15 доларів США, але у проформі інвойсі від 01.02.2021р. вартість вантажу визначено на рівні 34804,55 доларів США.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на вимогу митного органу вказані розбіжності ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» усунено не було, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи, АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.12.2019р. між компанією «PILSAN» (Туреччина), як Продавцем, та ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп», як Покупцем, укладено контракт на міжнародний комерційний продаж, за умовами якого Продавець на протязі певного періоду зобов`язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору. Строк дії контракту 03.12.2019р. - 29.12.2020р.

02.03.2021р. сторони уклали додаткову угоду №1, якою продовжили строк дії договору до 29.12.2021р.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент PILSAN поставило позивачу партію товару, з метою здійснення митного оформлення якого ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» подало митну декларацію №UA500500/2021/011498 від 18.03.2021р., в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом за ціною договору.

На виконання вимог статті 53 МК України, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення, до митного органу подано наступні документи: пакувальні листи від 09.03.2021р.; рахунок-проформа від 01.02.2021р.; рахунок-фактура (інвойс) від 09.03.2021р.; коносамент від 10.03.2021р.; автотранспортні накладні від 18.03.2021р.; декларація про походження товару від 09.03.2021р.; банківський платіжний документ від 3.03.2021р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.03.2021р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2019р.; доповнення №1 від 02.03.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 03.12.2019р.; договір (контакт) про перевезення від 31.07.2019р.; акти завантажування від 18.03.2021р.; копію митної декларації країни відправлення від 09.03.2021р.

На підставі ч.3 ст.53 МК України Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми виробника товару; митну декларацію країни відправника.

Листом від 18.03.2021р. ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» повідомило митний орган, що всі можливі документи в рамках даної митної декларації декларантом надано до митниці, інших чи додаткових документів надати немає можливості.

За результатами перевірки митної декларації №UA500500/2021/011498 від 18.03.2021р. Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00173 від 19.03.2021р.

В рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме:

1) згідно рахунку-фактури (інвойс) від 09.03.2021р. №РТА2021000000130/131/132 вартість вантажу 34537,15 USD, але у проформі інвойсі від 01.02.2021р. №120220101 вартість 34804,55 USD. У пакувальному листі від 09.03.2021р. №4АВС інша вага та кількість товару, ніж заявлено у гр. 31 МД;

2) п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.12.2019р. б/н передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар цілком або часткою, але у рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.03.2021р. №РТА2021000000130/131/132 відсутня інформація про спосіб оплати. Також, у наданому до митного оформлення банківському документі про попередню оплату №bc04188a-f5b6-464a-a878-bd5103bb37de від 03.03.2021р. зазначені реквізити проформи інвойсу від 01.02.2021р. №120220101.

Як вбачається зі спірного рішення, митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості задекларованих товарів є більшим.

У зв`язку з цим, відповідачем здійснено коригування митної вартості товару, поданого ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» до розмитнення, та визначено її за резервним методом із застосуванням рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. та картки відмови №UA500500/2021/00173 від 19.03.2021р. ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» метод визначення митної вартості товарів документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця Держмитслужби посилається на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Зокрема, у п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що згідно рахунку-фактури (інвойс) від 09.03.2021р. №РТА2021000000130/131/132 вартість вантажу 34537,15 USD, але у проформі інвойсі від 01.02.2021р. №120220101 вартість 34804,55 USD.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання митного органу, оскільки проформа-інвойс це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

«Проформа» є рахунком, виставленим покупцю «формально», як документальне оформлення усних домовленостей, або оголошення ціни, обсягів поставки товару чи послуг. Його складання не створює жодних зобов`язань щодо оплати чи отримання товару. Водночас, створення проформи-інвойс є договором, обов`язковим до виконання, але ціна та обсяги можуть відрізнятись від початкових та можуть коригуватися до остаточного варіанта. Це своєрідна «чорнетка», на основі якої обидві сторони документують умови майбутньої угоди або вартість/деталі продукту та погоджуються з ними.

Відмінність проформи-інвойсу від остаточного варіанта інвойсу-фактури полягає в тому, що деякі дані в першому документі не є остаточними і можуть бути змінені до остаточного узгодження поставки. Після уточнення всіх даних на основі змісту залишається інвойс, який є остаточним товаросупровідним документом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи інвойс від 09.03.2021р. №РТА2021000000130/131/132 та проформу-інвойс від 01.02.2021р. №120220101 колегія суддів встановила, що кількість деяких позицій товару за вказаними документами різниться, деякий товар відсутній у комерційному інвойсі, що і зумовлює різницю в загальній вартості товару.

Що ж до посилань апелянта на те, що у пакувальному листі від 09.03.2021р. №4АВС інша вага товару, ніж заявлено у гр. 31 МД, то колегія суддів враховує, що ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції Митницею не надано обґрунтованих спростувань того, що вага нетто, зазначена декларантом у митній декларації, не відповідає вазі імпортованого товару.

Також, у п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.12.2019р. б/н передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар цілком або часткою, але у рахунку-фактурі (інвойс) від 09.03.2021р. №РТА2021000000130/131/132 відсутня інформація про спосіб оплати. Крім того, у наданому до митного оформлення банківському документі про попередню оплату №bc04188a-f56-464a-a878-bd5103bb37de від 03.03.2021р. зазначені реквізити проформи інвойсу від 01.02.2021р. №120220101.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати товару (терміни та розміри оплати) безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Варто зазначити, що інвойс, як розрахунковий документ, який використовується під час міжнародної торгівлі, містить перелік поставлених товарів, їхню кількість і ціну, за якою вони були поставлені, формальні особливості товару (колір, вага) тощо, однак не передбачає такого обов`язкового реквізиту як спосіб, умови оплати.

Більше того, слід врахувати, що вартість товару, зазначена у рахунку-фактурі, збігається із вартістю, вказаною у митній декларації країни відправника.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надав всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових документів не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Відсутність визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. Одеська митниця Держмитслужби обмежилася лише посиланням на МД №UА100060/2021/203541 від 04.02.2021р., №UА500080/2020/22538 від 31.12.2020р., №UА110140/2021/2482 від 16.03.2021р. та №UА408020/2021/7463 від 14.03.2021р. в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

При коригуванні органом доходів і зборів митної вартості товарів декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до ЄАІС ДФС ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» не має, доступ є тільки у митного органу.

Позбавлення позивача права доступу до митних декларацій, які використовувала Митниця при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів, є порушенням принципу змагальних процесів, на що неодноразово звертає увагу в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Зокрема, Суд звернув увагу на важливість змагальних процесів у справах, у яких матеріали, подані незалежним представником національних юридичних послуг у справі, не були завчасно представлені на розгляд сторін, позбавляючи їх можливості відповіді на них (Вермелен проти Бельгії, § 33; Лобу Машаду проти Португалії, § 31; Ван Орсховен прот Бельгії, § 41; Ґоч проти Туреччини, §§ 55-56; Кресс проти Франції, § 76; Іммебль Груп Коссер проти Франції, § 26).

У справі «Кресс проти Франції» ЄСПЛ наголошує, що повинні бути досліджені обставини, за яких відбулися провадження, а саме, чи було провадження змагальним і чи відповідало принципу рівності сторін для того, щоб з`ясувати чи виникла проблема через поведінку сторони чи ставлення держави, або законодавство, що застосовується у даному випадку.

У справі «МакГінлі та Еган проти Сполученого Королівства» (§§ 86 і 90) ЄСПЛ зазначив, що у заявника має бути доступ до відповідних документів, що знаходяться у розпорядженні адміністративних органів, за необхідності досягнутий шляхом процедури розкриття документів. Якщо держава без достатніх підстав не надає заявнику доступу до документів, що знаходяться у розпорядженні державних органів влади, що б дозволило їм захищатися у суді, або заперечує їх існування, то такі дії розглядаються як відмова у справедливому слуханні, що порушує статтю 6 Конвенції.

Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Не наведення у рішенні про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/000094/2 від 18.03.2021р. інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці Держмитслужби та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2022 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук