Рішення

від 17.01.2022 по справі 183/1858/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1858/21

№ 2/183/846/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Майко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

23 березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,120 га (кадастровий номер 1223281000:02:024:0162), без номеру та дати, зареєстрований 17 березня 2005 року у Новомосковському державному кадастровому центрі за № 04:05:126:01399, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 24 жовтня 2016 року та Додатковій угоді без номеру від 17 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди), укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» (код ЄДРПОУ 30195842), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (код ЄДРПОУ 41102163), а також вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130131, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 967 від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25547, йому належить земельна площею 4,120 га, кадастровий номер 1223281000:02:024:0162, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У 2003 році між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати (далі по тексту Договір оренди), зареєстрований 17 березня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:01399.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,120 га. терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотків від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13 вересня 2002 року, що становить 475,10 грн. за один рік.

Договором у п. 2.2. абз. 2 передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року (абз. 5 п. 2.2 Договору).

Згідно з абз. 3 п. 2.2 Договору, Орендар гарантує продаж Орендодавцю сільськогосподарської продукції (зерно різне, м`ясо, поголів`я свиней та ВРХ та інше).

Відповідно до абз. 3 п. 3 Договору «Відповідальність сторін» Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 673,00 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди позивач в день підписання Договору оренди землі також підписав акт приймання передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».

24 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру до Договору про оренду землі, зареєстрована 13 вересня 2017 року державним реєстратором Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Федоришиною О.В. (номер запису про інше речове право: 22417425, індексний номер: 37161843).

За змістом вказаної Додаткової угоди сторони погодили: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 1.1 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; крім того сторони погодили, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га. в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також Орендар сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством (п. 5 Договору). Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

17 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 17.04.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Пунктом 4 Додаткової угоди від 17.04.2018 року сторони погодили внести наступні зміни/доповнення в Договорі оренди землі, а саме:

-внести зміни в п. 4.1 Розділу ІV «Орендна плата», виклавши його у наступній редакції:«п. 2.2 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від грошової оцінки землі, що складає 8 116,11 грн.;

-внести зміни в абзац п. 3.1 Розділу ІІІ «Строк дії договору» та викласти його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем». Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 17.04.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Таким чином, у спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить матеріальна допомога на поховання члена сім`ї Орендодавця у розмірах та у порядку, встановлених самим Орендодавцем.

Однак, починаючи з 2017 року позивач ОСОБА_2 не отримував в повному обсязі орендну плату за користування його земельною ділянкою в грошовій формі, зокрема за 2017-2020 роки жодного разу не отримував послуги з оранки, культивації присадибної ділянки та з поставки 1 тони соломи до її садиби.

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за Договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, а також вважає, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 26 березня 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» вимоги не визнав, просив у позові відмовити, оскільки заборгованість у ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» перед позивачем за 2017 рік сплачена в повному обсязі в сумі 7 159,00 грн., в той час як умовами договору передбачено 7 033,96 грн. Договором оренди землі з урахуванням змін та доповнень, викладених в додаткових угодах передбачено надання відповідних послуг на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не звертався. Щодо надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи зазначив, що Договором оренди землі з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додатковій угоді від 24.10.2016 року передбачено надання відповідних послуг на підставі попередньої письмової заяви Орендодавця, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не звертався. Просив застосувати строк позовної давності до правовідносин за період 2017 року. крім того, заперечував проти стягнення з ТОВ ІФ «Олімпекс-Агро» витрат на правову допомогу, вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, при цьому позивачем не надано доказів на підтвердження понесення цих витрат.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» у відзиві позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що заборгованість за 2018-2020 роки відповідачем сплачена в повному обсязі, при цьому орендна плата за 2019 рік сплачена в меншому розмірі, оскільки позивач у 2018 році за його проханням отримав кошти наперед. Вказує на те, що оскільки заборгованість по орендній плати за 2018-2020 роки сплачена в повному обсязі, відсутні підстави для розірвання Договору оренди землі. Щодо надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи зазначив, що ані Договором оренди землі, ані умовами Додаткової угоди від 17.04.2018 року не передбачено надання таких послуг, в той же час вказує, що за власним бажанням для налагодження відносин з Орендодавцем відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» могло надати дані послуги за умови, що Орендодавець звернеться з такою заявою в письмовою вигляді, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не звертався. Зокрема у відзиві заперечував проти стягнення з відповідача ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» витрат на правову допомогу, вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, крім того позивачем не надано доказів на підтвердження понесення цих витрат.

У відповіді на відзив ТОВ Агрофірми «Олімпекс-Агро» представник позивача посилався на обставини, викладені в позові, наполягав на задоволенні позову. Зокрема вказує на те, що позивач звертався з відповідною заявою про надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи в усній формі, оскільки сама процедура подачі цих заяв не передбачає їх реєстрацію, в той час як умовами спірного договору чітко передбачено надання Орендарем цих послуг. Наполягає на тому, що відповідачем не сплачена заборгованість по орендній платі за 2017 рік, а докази, на які посилається відповідач не стосуються предмету позову, оскільки вони мають посилання на інший договір, а в деяких з них зовсім не вказано договору, за яким здійснено виплату, у зв`язку з чим просив зазначені докази визнати неналежними. Крім того зауважив, що відомість на виплату готівки № 00000000058 від 14.03.2017 року на суму 1 500,00 грн. не може бути доказом сплати орендної плати за 2017 рік, оскільки зазначена сума була сплачена ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» на виконання п. 2.1 Договору позики без номеру та дати, укладеного між ним та позивачем у 2017 році.

Зокрема, у відповіді на відзив ТОВ Аграрного підприємства «Придніпровське» представник позивача посилався на обставини, викладені в позові, наполягав на задоволенні позову. Заперечував проти доводів представника відповідача про те, що умови Договору оренди та Додаткової угоди від 17.04.2018 року передбачать виплату орендної плати виключно у грошовій формі, оскільки відповідач у відзиві вказував на те, що хоча умовами Додаткової угоди не передбачено надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи, в той час останній з метою налагодження відносин з позивачем був готовий надавати такі послуги. Представник позивача вважає, що надання таких послуг все ж таки передбачено Додатковими угодами від 24.10.2016 року та від 17.04.2018 року, а тому їх умови трактує наступним. Так, в Додатковій угоді від 24.10.2016 року сторонами були внесені зміни і доповнення до Договору оренди, а саме змінено п. 5 Договору та викладено його в новій редакції, за яким зокрема послуги з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи надається відповідачем на підставі попередньої заяви Орендодавця. В той же час, Договором оренди не передбачено п. 5, а тому як вважає представник позивача, фактично сторонами було доповнено Договір оренди землі пунктом 5, при цьому в Договір оренди у незміненій частині зберігає свою дію. Крім того, в Додаткову угоду від 17.04.2018 року сторонами внесені зміни і доповнення до Договору оренди, а саме змінено п. 4.1 Договору та викладено його в новій редакції, в той же час Договором оренди не передбачено п. 4.1, а тому фактично сторонами було доповнено Договір оренди землі пунктом 47.1, водночас Договір у незміненій частині зберігає свою дію. Враховуючи наведене, представник вважає, що орендна плата у відробітковій та натуральній формі повинна надаватися ТОВ АП «Придніпровське», оскільки передбачена умовами Договору з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додаткових угодах.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та відповідях на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» в судовому засіданні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві, наполягав на тому, що умовами спірного Договору та Додатковою угодою, не передбачено надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи, в той час як виключно передбачено орендну плату у грошовій формі, а тому відсутні підстави для розірвання Договору оренди, оскільки орендна плата за 2018-2020 роки товариством сплачена в повному обсязі,

Суд, заслухавши сторін, дослідивши надані ними письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130131, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 967 від 07 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25547 належить земельна площею 4,120 га, кадастровий номер 1223281000:02:024:0162, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що у 2003 році між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати (далі по тексту Договір оренди), зареєстрований 17 березня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:01399, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 97820953 від 20 вересня 2017 року та № 137299721 від 11 вересня 2018 року.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,120 га терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотків від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13 вересня 2002 року, що становить 475,10 грн. за один рік.

Договором у п. 2.2. абз. 2 передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року (абз. 5 п. 2.2 Договору).

Згідно з абз. 3 п. 2.2 Договору, Орендар гарантує продаж Орендодавцю сільськогосподарської продукції (зерно різне, м`ясо, поголів`я свиней та ВРХ та інше).

Відповідно до абз. 3 п. 3 Договору «Відповідальність сторін» Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 673,00 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди позивач в день підписання Договору оренди землі також підписав акт приймання передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».

Судом встановлено, що 13 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ АФ «Олімпекс-Агро», зареєстрована в реєстрі за № 04:09:126:03947.

За змістом вказаної Додаткової угоди сторони погодили: продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2021 року; збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також передбачили проведення безкоштовного завезення Орендарем соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га; відшкодування Орендарем витрат на поховання; встановлення відповідальності Орендаря за заростання орендованої земельної ділянки бур`янами. Крім того, сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до Договору оренди землі (п. 1, 4 Додаткової угоди).

Також Додатковою угодою встановлено, що у всьому іншому, що не передбачено даною угодою, сторони керуються Договором та діючим в Україні законодавством.

Встановлено, що 24 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру до Договору про оренду землі, зареєстрована 13 вересня 2017 року державним реєстратором Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Федоришиною О.В. (номер запису про інше речове право: 22417425, індексний номер: 37161843), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 97820953 від 20 вересня 2017 року та № 137299721 від 11 вересня 2018 року.

Згідно п. 1.1 Додаткової угоди від 24.10.2016 року сторони вирішили продовжити строк дії Договору, змінивши п. 2.2 Договору оренди землі та виклали його в наступній редакції: «Договір укладено до 31 грудня 2028 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

В той же час, з огляду на те, що термін дії Договору оренди передбачений п. 2.3 Договору, а тому суд вважає, що фактично сторони внесли зміни та виклали в новій редакції саме п. 2.3 Договору «Термін дії Договору».

Згідно п. 1.2 Додаткової угоди від 24.10.2016 року сторони вирішили збільшити розмір орендної плати, змінивши п. 5 Договору та викласти його перший абзац в наступній редакції: «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13.09.2002 р. та Указу Президента України від 19.08.2008 р. № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), що становить 7 033,96 грн., а також, на підставі попередньої заяви Орендодавця, проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

В той же час суд зауважує, що Договір оренди землі не містить п. 5, у зв`язку з чим вважає, що сторони внесли зміни та виклали в новій редакції саме п. 2.2 Договору оренди «Орендна плата».

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними (п. 2 Додаткової угоди від 24.10.2016 року).

Таким чином, сторони укладаючи спірний Договір оренди з урахуванням Додаткових угод від 2009 року, від 24.10.2016 року визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Судом встановлено, що 17 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 97820953 від 20 вересня 2017 року та № 137299721 від 11 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 17.04.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Пунктом 4.1 Додаткової угоди від 17.04.2018 року сторони погодили внести зміни в п. 4.1 Розділу ІV «Орендна плата», виклавши його у наступній редакції: «п. 2.2 За користування вказаною земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від грошової оцінки землі, що складає 8 116,11 грн.

В той же час суд звертає увагу, що п. 4 Договору оренди передбачає «Кінцеві положення», в той час як Розділ «Орендна плата» передбачена п. 2.2 Договору, а тому вважає, що фактично сторони внесли зміни та виклали в новій редакції саме п. 2.2 Договору «Орендна плата».

Крім того, пунктом 4.2 Додаткової угоди від 17.04.2018 року сторони погодили внести зміни в п. 3.1 Розділу ІІІ «Строк дії договору», виклавши його у наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем».

В той же час, як зазначалося вище, з огляду на те, що термін дії Договору оренди передбачений п. 2.3 Договору, а тому суд вважає, що фактично сторони внесли зміни та виклали в новій редакції саме п. 2.3 Договору «Термін дії Договору».

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 17.04.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Як зазначено вище, укладений Договір (п.2.2. Договору з урахуванням Додаткових угод) станом на 17 квітня 2018 року (до укладення Додаткової угоди від 17.04.2018 року) визначав три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, яка у 2016 році була збільшено до 6,5%, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином,сторони укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Водночас, укладаючи Додаткову угоду від 17 квітня 2018 року, сторони погодили виплату орендної плати виключно у грошовій формі в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 8 116,11 грн. При цьому, суд зауважує, що Договором оренди та Додатковою угодою від 17.04.2018 року не передбачено надання відповідачем ТОВ «АП «Придніпровське» послуг з оранки, культивації присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби Орендодавця.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Позивач в судовому засіданні посилався на те, що відповідачами в повному обсязі не сплачена орендна плата за період 2017-2020 роки, зокрема у цей період не здійснювалася безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця та не надавалися послуги по обробітку присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га у виді оранки та культивації.

На підтвердження виплати орендної плати у грошовому виразі за 2017 рік відповідачем ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» надано: відомість на виплату грошей № 00000000058 від 14.03.2017 року на суму 1 500,00 грн.; відомість на виплату грошей № б/н від 20.07.2017 року на суму 1 506,00 грн.; відомість на виплату грошей № б/н від 09.11.2017 року на суму 1 885,00 грн; та відомість на виплату грошей № 9203 від 11.12.2017 року на суму 2 268,00 грн., а всього - 7 159,00 грн.

В той же час, суд не бере в якості доказу на підтвердження виплати орендної плати за 2017 рік відомість на виплату грошей № 00000000058 від 14.03.2017 року на суму 1 500,00 грн., оскільки вважає слушними доводи представника позивача, що зазначена сума була надана відповідачем ТОВ «АФ «Олімпекс-Агро» згідно до п. 2.1 договору позики № б/н, укладеного між ним і позивачем ОСОБА_2 у 2017 році, який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» сплачено орендну плату за 2017 рік в сумі 5 659,00 грн. (7 159,00 грн. - 1 500,00 грн. (сума за договором позики)).

Відповідачем ТОВ «АФ «Олімпекс-Агро» не спростовано, що ним у 2017 році надавались послуги з оранки, культивації присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби орендодавця, передбачені Додатковою угодою № б/н від 2009 року та Додатковою угодою від 24.10.2016 року.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не здійснено виплату з орендної плати в повному обсязі за 2017 рік, зокрема не підтверджено, що здійснювалась оранка, культивація присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби орендодавця за вказаний період.

Водночас, з огляду на те, що представником відповідача ТОВ «АФ «Олімпекс-Агро» заявлене клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин за період 2017 року суд, вирішуючи дане клопотання, керується наступними нормами права.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що до спірних правовідносин за період 2017 року належить застосувати строк позовної давності.

Що стосується правовідносин за період з 2018-2020 роки, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» були надані докази на підтвердження виплати орендної плати за 2018- 2020 роки, а саме:

-за 2018 рік на суму1 500,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000000571 від 16.04.2018 року); на суму 871,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000000594 від 07.04.2018 року); на суму 1 140,00 грн. (відомість на виплату готівки № 1666 від 03.07.2018 року);на суму 3 692,00 грн. в рахунок орендної плати видано кукурудзу 1 055 кг (відомість по видачі в рахунок орендної плати № б/н від 02.10.2018 року); на суму 3 800,00 грн. (відомість на виплату готівки № 2513 від 24.11.2018 року); на суму 2 177,82 грн. (відомість на виплату готівки № 00000003799 від 30.11.2018 року),а всього за 2018 рік - 13 180,82 грн.(переплата -5 064,71 грн.). Отже, заборгованість по орендній платі за 2018 рік відсутня;

-за 2019 рік на суму 3 850,00 грн. в рахунок орендної плати видано пшеницю 1 100 кг (відомість по видачі в рахунок орендної плати № б/н за серпень 2019 року);на суму 2 8901,00 грн. в рахунок орендної плати видано кукурудзу 850 кг (відомість по видачі в рахунок орендної плати № б/н від 13.11.2019 року), а всього за 2019 рік сплачено 6 740,00 грн., в той час як за Договором складає 8 116,11 грн., тобто заборгованість за 2019 рік складає 1 376,11 грн.;

-за 2020 рік на суму 8 585,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000005039 від 17.11.2020 року),переплата -594,89 грн., а тому заборгованість по орендній платі за 2020 рік відсутня.

Доводи представника позивача про те, що докази на виплату орендної плати, в яких містяться посилання на інший договір або взагалі відсутні посилання на договір є неналежними, суд не приймає до уваги, оскільки позивач ОСОБА_2 , отримуючи від Товариства грошові суми ставив свій підпис, у останнього цієї миті не виникало будь-яких питань з приводу невірної дати договору оренди або відсутності посилань на нього, крім того стороною позивача під час розгляду справи не порушувалося питання щодо недійсності підпису позивача ОСОБА_2 .

Отже, сума орендної плати за спірні періоди, що підлягала виплаті складає 24 348,33 грн. (8 116,11 грн. (орендна плата за рік) х 3 роки).

Відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» всього сплачено 28 505,82 грн., а тому враховуючи переплату у 2018 році в сумі 5 064,71 грн. та у 2020 році в сумі 594,89 грн., заборгованість за спірні періоди з орендної плати у грошовій формі відсутня, а навпаки на день подання позову існує переплата на суму 4 157,49 грн.

Крім того, враховуючи, що між позивачем і відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» зобов`язання з оренди землі виникли з 2018 року та сплачена останнім у 2018 та 2020 році орендна плата в більшому розмірі не може вважатися такою, що виплачена за попередні роки, коли Орендарем виступав відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро», а тому суд вважає переплату у 2018 році в сумі 5 064,71 грн., як виплату орендної плати наперед, тобто на майбутнє. Зазначене також стосується переплати у 2020 році в сумі 594,89 грн.

Так, орендна плата є однією із трьох законодавчо визначених істотних умов договору оренди, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору. Також у договорі сторони мають закріпити такі умови щодо орендної плати, як розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки сплати, порядок унесення і перегляду, а також відповідальність за несплату.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Проте, чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, беручи до уваги приписи ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, внесення Орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, якщо в договорі: або міститься положення права Орендаря сплачувати орендну плату за майбутні періоди (достроково); або взагалі нічого не сказано про таку можливість.

Судом встановлено, що такі положення в спірному Договорі з урахуванням Додаткових угод відсутні, а тому враховуючи положення статті 531 ЦК України, доказі, які свідчать про те, що позивач ОСОБА_2 погодився на отримання орендної плати наперед, тобто за майбутні періоди, а також дії Орендаря, який сплатив вказану суму, слід дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було ними реалізовано.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 22 червня 2021 у справі № 364/546/19.

При цьому,суд зазначає, що якщо договір оренди землі передбачає пряму заборону сплати орендної плати наперед (тобто за майбутні періоди), тоді сплачені орендарем кошти не вважатимуться орендною платою за таким договором.

Отже, судом встановлено, що орендна плата у грошовому виразі за 2018-2020 роки сплачена в повному обсязі.

Однією з підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, позивач у позові визначає систематичне невиконання умов Договору в частині своєчасної сплати орендної плати у грошовій формі та в частині надання послуг з оранки і культивації присадибної ділянки та завезення соломи до садиби Орендодавця.

Водночас, суд критично відносить до посилань представника позивача, що орендна плата складається з трьох складових: 1) орендна плата у грошовій формі; 2) безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця; 3) оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, оскільки Договором оренди землі та Додатковою угодою від 17.04.2018 року встановлена лише грошова форма орендної плати та не передбачено безкоштовної оранки та культивації, а також безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, що не може бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України «Про оренду землі» встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як зазначалося вище, укладений Договір, з урахуванням Додаткової угоди від 17.04.2018 року, визнаного сторонами факту збільшення розміру Орендної плати визначає одну основну складову орендної плати за Договором, якою є орендна плата у грошовій формі, яка за згодою сторін може здійснюватися у натуральній формі відповідно до грошового еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Пункт 3 ч. 1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17 Верховний Суд України зробив висновок про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до 6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «АП «Придніпровське» не порушувало строки виплати орендної плати за спірним Договором оренди землі у періоди 2018-2020 роки від 28.07.2004 року.

Таким чином, встановивши, що ТОВ «АП «Придніпровське» виконало зобов`язання з виплати орендної плати позивачуу грошовому виразі за 2018-2020 роки у строки, передбачені Договором оренди та Додатковою угодою від 17.04.2018 року, передбачене договором право Орендодавця на її своєчасне отримання не порушене, а тому у суду відсутні підстави для розірвання Договору оренди.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують наведених висновків суд у.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в позові, судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_2 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 27 січня 2022 року.

Суддя Д.І. Городецький