Рішення

від 14.03.2022 по справі 120/15568/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 березня 2022 р. Справа № 120/15568/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" про зупинення видаткових операцій на рахунках та накладення арешту на кошти та інші цінності, заборону відчуження рухомого та нерухомого майна, зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області) звернулось в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (далі - відповідач) про зупинення видаткових операцій на рахунках та накладення арешту на кошти та інші цінності, заборону відчуження рухомого та нерухомого майна, зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги зазначили, що згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 76088,89 грн. Рішенням ВОАС від 25.01.2021 у справі №120/6894/20-а задоволено позов про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ - 00444518) коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 76088,89 грн.

Однак, контролюючим органом встановлено, що позивач надалі за рішенням суду не сплачує існуючої заборгованості, у зв`язку із чим 21.07.2021 позивачем було прийнято рішення №5 про опис майна у податкову заставу. Проте, через відмову відповідача надати необхідні документи, податковим керуючим складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 20.08.2021 №5.

Вважаючи, що відповідач за наявності законодавчих підстав не надав податковому керуючому документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу, позивач керуючись п. 89.4 ст. 89 та п.п. 20.1.32. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звертається до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 19.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження від 19.11.2021 надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві, а саме: (вул. Київська, 61, м. Погребище, 22200). Вказана адреса відповідає тій, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, до суду повернулося поштове відправлення, яке надсилалося відповідачу та не вручене Підприємству з незалежних від суду причин, із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". За таких обставин, відповідно до норм п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області про суми податкового боргу платника податків, станом на 08.11.2021 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 76088,89 грн., з яких: 13226,57 грн. - штрафна санкція та 62862,32 грн. - пеня.

03.06.2020 на адресу позивача було направлено податкову вимогу форми "Ю" №2145-53 на суму 76088,89 грн., однак у з`язку із несплатою існуючого грошового зобов`язання, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №120/6894/20-а задоволено позов ГУ ДПС у Вінницькій області про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ - 00444518) коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 76088,89 грн.

У зв`язку із подальшою несплатою податкового боргу у визначені законом строки, 21.07.2021 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача (господарському віданні або оперативному управлінні).

Надалі, на виконання повноважень наданих ст. 20 ПК України позивачем направлено повідомлення щодо надання відповідачем необхідних документів для складання акту опис майна у податкову заставу на суму податкового боргу. Однак, до контролюючого органу повернувся не вручений конверт з вмістом поштового відправлення з відміткою поштової служби "за закінченням теміну зберігання", у зв`язку із чим, керуючись п.89.4 ст.89 ПК України, 20.08.2021 податковим керуючим Мошківською Н.В. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 5.

Вважаючи, що відповідач за наявності законодавчих підстав не надав податковому керуючому документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу, позивач керуючись п. 89.4 ст. 89 та п.п. 20.1.32. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 03.06.20520 №2145-53. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №120/6894/20-а задоволено позов ГУ ДПС у Вінницькій області про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ - 00444518) коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 76088,89 грн.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд керується такими мотивами.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу останній наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як уже зазначалося, 21.07.2021 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача (господарському віданні або оперативному управлінні).

Надалі, на виконання повноважень наданих ст. 20 ПК України позивачем направлено повідомлення щодо надання відповідачем необхідних документів для складання акту опис майна у податкову заставу на суму податкового боргу. Однак, до контролюючого органу повернувся не вручений конверт з вмістом поштового відправлення з відміткою поштової служби "за закінченням теміну зберігання", у зв`язку із чим, керуючись п.89.4 ст.89 ПК України, 20.08.2021 податковим керуючим Мошківською Н.В. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 5.

Відтак, оскільки відповідачем відмовлено у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надання документів, необхідних для такого опису, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, про заборону відчуження рухомого та нерухомого майна, зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод", що знаходяться в банківських установах, обслуговуючих такого платника, в межах суми податкового боргу у розмірі 76088,89 грн. (сімдесят шість тисяч вісімдесят вісім грн. 89 коп.)

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" відчужувати нерухоме та рухоме майно.

Зобов`язати Товариству з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (вул. Київська, 61, м. Погребище, Вінницька область, 22200 код ЄДРПОУ 00444518)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.03.2022

Суддя Томчук Андрій Валерійович