Ухвала

від 13.03.2022 по справі 140/1350/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

14 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1350/22 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «ЗЕ АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗЕ АВТО» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) ГУ ДПС у Волинській області від 24 грудня 2021 року №3569442/43143552; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПП «ЗЕ АВТО» від 16 квітня 2021 року №49 в ЄРПН.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 45).

Представником відповідачів 23 лютого 2022 року разом із відзивом на позовну заяву подано до суду клопотання про розгляд справи за участю сторін, яке мотивоване тим, що дана адміністративна справа становить значний суспільний інтерес та має важливе значення для контролюючого органу та в матеріалах справи існує ряд розбіжностей, які необхідно з`ясувати під час судового розгляду (арк. спр. 58-59).

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд заявленого клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання представника відповідачів задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Згідно із частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи. З аналізу наведених норм слідує, що усні пояснення представника сторони у судовому засіданні не мають ознак доказів в адміністративному судочинстві.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі 2Axen v. Germany», рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи, що справа є справою незначної складності, суд вважає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві, не зумовлюють необхідність призначення розгляду справи в судовому засіданні.

Окрім того, зазначаючи про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача не зазначає, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень у заявах по суті та вимагає проведення судового засідання.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідачів про розгляд даної справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Керуючись статтями 12, 166, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «ЗЕ АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Смокович