ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 березня 2022 року Справа 160/4241/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ" до Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в якій просить:
-визнати протиправним і скасувати рішення 22 позачергової сесії 8 скликання Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №284-22/VIII від 01.07.2021 року, №285-22/VIII від 01.07.2021 року, №286-22/VIII від 01.07.2021 року, №287-22/VIII від 01.07.2021 року, №288-22/VIII від 01.07.2021 року, №289-22/VIII від 01.07.2021 року, №290-22/VIII від 01.07.2021 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з моменту їх прийняття;
-визнати протиправним і скасувати рішення 24 сесії 8 скликання Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №347-24/VIII від 13.07.2021 року, яким встановлені ставки плати за землю та пільг із сплати земельного податку на території Марганецької територіальної громади з моменту його прийняття;
-визнати протиправним і скасувати рішення 61 сесії 7 скликання Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №1828-61/VII від 26.06.2020 року, яким встановлений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Марганецької територіальної громади з моменту його прийняття.
Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення по справі.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
На підставі частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Позивачем в позовній заяві та доданих до неї додатках не наведено жодних доводів в обгрунтування заявленого клопотання та не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на час звернення до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Позивачем об`єднано в одній позовній заяві 9 вимог немайнового характеру про скасування рішень Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 22 329 грн. (2481грн. х 9) за подання позову немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Оскаржувані рішення Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області прийняті 26.06.2020 року, 01.07.2021 року та 13.07.2021 року.
До суду позовна заява подана 22.02.2022 року.
В обгрунтування додержання строків звернення до суду позивач зазначає, що оскаржувані рішення є нормативно-правовими актами.
Проте, суд не погоджується з таким висновком, оскільки рішення 22 позачергової сесії 8 скликання Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №284-22/VIII від 01.07.2021 року, №285-22/VIII від 01.07.2021 року, №286-22/VIII від 01.07.2021 року, №287-22/VIII від 01.07.2021 року, №288-22/VIII від 01.07.2021 року, №289-22/VIII від 01.07.2021 року, №290-22/VIII від 01.07.2021 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок стосуються індивідуально визначених земельних ділянок з кадастровими номерами: 1225487500:02:001:0105, 1225487500:01:002:0067, 1225487500:01:002:0066, 1225487500:01:001:1033, 1225487500:01:002:0065, 1225487500:01:001:1034, 1225487500:01:003:0312 та є індивідуальними актами.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду, не надано заяви про поновлення строку звернення до суду та відповідних доказів.
За змістом частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
На підставі частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В обгрунтування наявності порушеного права, позивач в позовній заяві зазначає, що на даний час позивач веде переговори щодо укладання договорів оренди чи іншого оплатного користування земельних ділянок; за таких обставин прийняття оскаржуваних рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок порушує права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
До позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин про порушення оскаржуваними рішеннями прав та інтересів саме позивача.
В частині позовних вимог про скасування рішення 61 сесії 7 скликання Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №1828-61/VII від 26.06.2020 року, яким встановлений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачем взагалі не зазначено яким чином вказане рішення зачіпає інтереси позивача.
Таким чином, позивач має надати докази на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області прав саме Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ".
Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У відповідності до положень статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа Підпис.
Враховуючи викладене, засвідчення копії документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів Згідно з оригіналом, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Також, частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, до позовної заяви позивачем надано незасвідчені копії документів.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копії документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 22 329 грн.;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;
- доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області прав саме Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ";
- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ" про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ" до Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 22 329 грн.;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;
- доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями Марганецької міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області прав саме Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ДЕКОРТ";
- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 103671738 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні