Рішення

від 22.02.2022 по справі 904/5669/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022м. ДніпроСправа № 904/5669/21 (187/1706/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники:

Від позивача: Мінгалєєва Н.М., дог. від 04.12.2020, адвокат;

Від відповідача: Прибильський В.Г., дов. від 17.02.2022, адвокат;

Від третіх осіб: представники не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом ОСОБА_1 , смт. Курилівка

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядник майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М., м.Дніпро

про визнання недійсним Державних актів на право власності на земельні ділянки

16.12.2020 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Петриківської районної державної адміністрації про визнання недійсним Державних актів на право власності на земельні ділянки

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01.03.2020 було відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання за викликом сторін.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 підготовче засідання було закрите, було замінено відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Петриківської районної державної адміністрації на її правонаступника Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області і призначено справа до судового розгляду на 15.09.2021.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області про визнання недійсним Державних актів на право власності на земельні ділянки передано на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №187/1706/20 передані до провадження судді Мартинюку С.В., для розгляду в межах справи про банкрутство №904/5669/21.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2021 справу №187/1706/20 за позовом ОСОБА_1 , смт. Курилівка до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання недійсним Державних актів на право власності на земельні ділянки прийнято до розгляду в межах справи №904/5669/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2021 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

18.11.2021 до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Шистопала П.М. про залучення розпорядника майна ПАТ "Дніпровець" до участі у справі.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражного керуючого Шистопала П.М. Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання на 22.12.2021.

21.12.2021 до господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

22.12.2021 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні 22.12.2021 представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування реєстраційної справи ПАТ "Дніпровець". Представник позивача заперечує проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, в задоволенні клопотання відповідача - відмовлено, відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.

11.01.2022 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.01.2022 до господарського суду від арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшли пояснення щодо позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02.02.2022.

02.02.2022 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 23.02.2022.

У судових засіданнях здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при спробі належним чином виготовити Технічну документацію: землеустрою та подальшого присвоєння кадастрового номеру з подальшою реєстрацію Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, належна, вказана виш земельна ділянка, що належить позивачеві на праві приватної власності, внесена до Статутного фонду Сільськогосподарського Риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (яке в подальшому переіменовано в Публічне акціонерне товариство "Дніпровець") та на земельну ділянку виготовлено та зареєстровано Державні акти на право приватної власності серії ЯМ № 870621 та ЯМ №841428 від 29.12.2012 року, кадастровий номер 1223756800:01:001:2888, на загальну площу - 33,4952 га та кадастровий номер1223756800:01:001:2891, загальною площею 7,3137 га,.

Підставою для виготовлення вищезазначеного державного акту були: розпорядження голови РДА від 20.09.2011 № 535-р-11; розпорядження голови РДА від 19.09.2012 № 833-р-12; постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 та від 04.10.2012.

Позивач зазначає, що вищезазначені документи скасовані, а отже є підстави для скасування Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що наявність двох державних актів на право власності на одну і ту ж земельну ділянку за ним та ПАТ "Дніпровець", порушує його права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, оскільки відповідач чинить перепони в користуванні земельною ділянкою.

Позиція відповідача

22.12.2021 до господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, з посиланням на те, що відповідно до установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (в подальшому - ПАТ "ДНІПРОВЕЦЬ"), вирішено створити Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "ДНІПРОВЕЦЬ". Засновниками акціонерного товариства виступили громадяни України за списком згідно з Додатком 1 (в тому числі, ОСОБА_1 - №178 в списку); ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО"; ТОВ "ПРОМТОВАРИ"; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ". Укладеним установчим договором визначено основні питання діяльності СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" - предмет та цілі діяльності, правова характеристика товариства, статутний фонд, органи управління та контролю тощо. Засновники в порядку викупу акцій зобов`язувались внести до статутного фонду: ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520,00 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ" - майно в сумі 389765,00 грн.; ТОВ "ПРОМТОВАРИ" - майно та кошти в сумі 100000,00 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243,00 грн.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 згідно з укладеним установчим договором виступив засновником СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" і в якості внеску до статутного фонду передав, а акціонерне товариство набуло право власності на земельну ділянку на території Миколаївської селищної ради Петриківського району. Дніпропетровської області загальною площею - 4,3237 га, з них : ріллі - 3,4915 га та кормових угідь - 0,8322 га. Відповідно, право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку припинилося, а СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" набуло право власності на вказану земельну ділянку. В свою чергу, ОСОБА_1 набула право власності на випущені товариством акції. За таких обставин, ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" на законних підставах набуло право власності на земельну ділянку на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею - 4,3237 га, з них : ріллі - 3,4915 га та кормових угідь - 0,8322 га, яка передана ОСОБА_1 у власність товариства в якості внеску до статутного фонду в орядку викупу акцій.

22.12.2021 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

01.02.2022 до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до заяви про застосування строків позовної давності.

До господарського суду відповідачем разом з відзивом було надано копію акту №42 прийому вкладу в Статутний фонд АТ "Дніпровець" від 19.11.1999, щодо передачі вкладу статутного до статутного фонду ЗАТ "Дніпровець".

Позиція третьої особи- 2:

11.01.2022 до господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке фактично є письмовими поясненнями, оскільки прохальна частина клопотання містить вимогу не про відкладення розгляду справи, а останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позиція третьої особи 1

Третя особа не скористався своїм процесуальним правом на подання пояснень по справі.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування по даній справі є законність Державних актів, наявність порушеного права позивача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки, що розташовані на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), загальною площею - 4,3237га, з них: ріллі - 3, 4915 га та кормових угідь - 0,8322га (кормові угіддя).

Право власності на зазначену вище земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 44, який виданий на підставі рішення Курилівської селищної ради народних депутатів № 14-3/ХХІІ від 25.03.1999.

В листопаді 2020 позивач звернувся до проектної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою з метою розроблення та виготовлення кадастрового номеру на належну позивачеві земельну ділянку, що розташовану на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею - 4,3237га з них: ріллі - 3, 4915 га та кормових угідь - 0,8322га (кормові угіддя), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач звернувся до Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою щодо надання інформації кому та на яких підставах належить земельна ділянка, посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 44, який виданий на підставі рішення Курилівської селищної ради народну депутатів № 14-3/ХХІІІ від 25.03.1999 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

За результатами розгляду заяви позивача Міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м. Кам`янське відділу у Петриківському районі Головного управлінь Держгеокадастру у Дніпропетровської області листом №Б -693/0-0.191-686/152-20 від 09.12.2020 року, відповідно до якого зазначено, що земельні ділянки також одночасно обліковуються на праві приватної власності за ПАТ "Дніпровець".

Право власності посвідчено державними актами на право власності серія ЯМ № 841428 від 29.12.2012 року, кадастровий номер - 1223756800:01:001:2891, загальною площею -7,3137га та серія ЯМ № 870621 від 29.12.2012 року, кадастровий номер - 1223756800:01:001:2888 загальною площею - 33, 4952га.

Підставою для виготовлення зазначеного вище Державного акту на право власності СР ЗАТ "Дніпровець" (ПАТ "Дніпровець") слугували наступні документи: розпорядження голови Петриківської РДА від 20.09.2011 року № 535-р-11; розпорядження голови Петриківської РДА від 19.09.2012 року № 833-р-12; постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року та від 04.10.2012 року справа № 2а/0470/11198/12.

На момент звернення позивачем із позовом, документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ "Дніпровець" вищевказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, а саме: розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012 р. № 833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству "Дніпровець" скасовано, що підтверджується 1)постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 2) Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 3) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 2а/0470/14427/12; 4) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі №804/17320/14; 5) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі №804/12930/14; 6) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 р. справа № К/800/68371/14; 7) Постановою Дніпропетровського апеляційним адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 2а/0470/4316/12; 8) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року у справі № К/800/36817/14; 9) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2015 р. у справі № 8014/17313/14; 10) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 23н-14/2а/0470/11198/12; 11) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі № 804/12684/14.

Відповідно до установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (в подальшому - ПАТ "ДНІПРОВЕЦЬ") вирішено створити Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "ДНІПРОВЕЦЬ". Засновниками акціонерного товариства виступили громадяни України за списком згідно з Додатком 1 (в тому числі, ОСОБА_1 - №178 в списку); ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО"; ТОВ "ПРОМТОВАРИ"; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ". Укладеним установчим договором визначено основні питання діяльності СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" - предмет та цілі діяльності, правова характеристика товариства, статутний фонд, органи управління та контролю тощо.

Засновники в порядку викупу акцій зобов`язувались внести до статутного фонду: ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520,00 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ" - майно в сумі 389765,00 грн.; ТОВ "ПРОМТОВАРИ" - майно та кошти в сумі 100000,00 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243,00 грн.

Рішенням господарського суду від 04.10.2010 по справі №К39/140-10 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідача-1: Сільськогосподарського риболовецького Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", відповідача-2: Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", відповідача-4:Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтовари" про визнання недійсним установчого договору від 23.12.1999 року про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець", статуту зазначеного товариства з урахуванням наступних змін та доповнень, та ліквідацію сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець".

13.02.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8877/13, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999, в частині внесення фізичними особами, у кількості 477 осіб, в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки, визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", в частині передання фізичними особами, у кількості 477 осіб, права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Установчий договір Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" був предметом оскарження по вищезазначених справах, в результаті судового розгляду, установчий договір недійсним визнано не було.

В матеріалах справи відсутні докази приймання - передачі земельної ділянки позивачем, в якості оплати акцій відповідача.

В той же час, наявність державних актів на право власності на одну і ту ж земельну ділянку за позивачем та ПАТ "Дніпровець", порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Як було вищезазначено, рішенням господарського суду від 04.10.2010 по справі №К39/140-10 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідача-1: Сільськогосподарського риболовецького Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", відповідача-2: Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", відповідача-4:Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтовари" про визнання недійсним установчого договору від 23.12.1999 року про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець", статуту зазначеного товариства з урахуванням наступних змін та доповнень, та ліквідацію сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець".

13.02.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8877/13, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999, в частині внесення фізичними особами, у кількості 477 осіб, в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки, визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", в частині передання фізичними особами, у кількості 477 осіб, права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Господарським судом при розгляді зазначених справ не визнано недійсним установчий договір відповідача, а відтак установчий договір є чинним.

Позивач по даній справі є акціонером ЗАТ "Дніпровець", в розмірі 5233 акції.

До господарського суду відповідачем разом з відзивом було надано копію акту №42 прийому вкладу в Статутний фонд АТ "Дніпровець" від 19.11.1999, щодо передачі вкладу статутного до статутного фонду ЗАТ "Дніпровець".

Відповідно до ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Зважаючи на те, що відповідачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу вищевказаного письмового доказу, господарський суд, ухвалою від 02.02.2022 господарським судом було витребувано оригінал вищезазначеного акту, однак враховуючи приписи ч. 6 ст. 91 ГПК України, оригінал письмового доказу не надано, тому суд не приймає вищезазначений акт в якості доказу.

Таким чином, учасниками справи не надано належних доказів (оригіналу відповідного акту приймання -передачі) передачі земельної ділянки позивачем, в якості оплати акцій відповідача. Відтак, в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності від позивача до відповідача на земельну ділянку позивача, тому суд доходить до висновку, що умови установчого договору в частині передачі земельної ділянки позивачем відповідачу в якості формування статутного фонду, виконані не були. Отже, позивач не позбувся, а відповідач не набув право власності на земельну, оформлену державним актом ДП №44 від 19.05.1999.

В той же час, слід врахувати, що відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач посилається на те, що про порушення прав дізнався в листопаді 2020 при зверненні до проектної організації з метою виготовлення технічної документації.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18).

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Але для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) зазначила, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Звернувшись до суду з позовом в грудні 2020 року, позивач вважав порушеними свої права користувача земельної ділянки, наявністю Державних актів на право власності на земельні ділянки за відповідачем, про наявність якого довідався в листопаді 2020 з листа Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське відділу у Петриківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як землекористувач земельної ділянки позивач повинен був знати про порушення свого права.

Натомість, матеріали справи містять, наданий позивачем, лист Відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області №32-417-23.1120-2461/2-15 від 28.08.2015 з якого вбачається, що на звернення позивача від 06.07.2015 йому було повідомлено, що належні позивачу земельні ділянки також обліковуються на праві власності за ПАТ "Дніпровець", які посвідчено державними актами серії ЯМ №870621 від 29.12.2012 та серії ЯМ №841428 від 29.12.2012.

Таким чином, позивачу, станом на липень 2015 вже було достеменно відомо про наявність спірних державних актів відповідача, а також про те, що земельні ділянки, оформлені цими актами перетинаються з його (позивача) земельними ділянками. Тобто, позивач довідався про порушення своїх прав ще в серпні 2015, однак не скористався правом на захист, а відтак останнім пропущено строк позовної давності, про застосування якого подано відповідну заяву відповідачем.

Наведене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка, Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядник майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М., м.Дніпро про визнання недійсним Державних актів на право власності на земельні ділянки в межах справи №904/5669/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Охорона", м. Дніпро до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", смт. Курилівка про визнання банкрутом - відмовити.

Витрати по сплаті судового забору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.03.2022

Суддя С.В. Мартинюк