Ухвала

від 24.02.2022 по справі 917/418/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

25.02.2022 Справа № 917/418/21

Суддя Іванко Л.А., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни (вих.№2628 від 14.02.2022) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України по справі №917/418/21

за позовною заявою Приватного підприємства "МВО-2005", 18002, м.Черкаси, вул.Гагаріна, б.25, кв.116, код ЄДРПОУ 33684256

до Фізичної особи - підприємця Кожури Олександра Васильовича, АДРЕСА_1 , реєстр. номер НОМЕР_1

про стягнення 87 175,80 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.07.2021 року у справі №917/418/21 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кожури Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , реєстр. номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "МВО-2005" (18002, м.Черкаси, вул.Гагаріна, б.25, кв.116, код ЄДРПОУ 33684256) 67123,88 грн. основного боргу, 3271,21 грн. пені, 6712,38 грн. 10 % штрафу, 2557,13 грн. інфляційних, 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 7500,00 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині вимог у позові відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ №917/418/21 від 04.08.2021 року.

17.02.2022 року до господарського суду Полтавської області від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни надійшло подання (вих.№2628 від 14.02.2022), (вхід.№1798) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України, в якому приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити Кожуру Олександра Васильовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 13.03.2019 р., орган видачі - 5321, адреса проживання: АДРЕСА_2 ), шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього наказом господарського суду Полтавської області №917/418/21 від 04.08.2021 року.

В обґрунтування подання приватний виконавець вказує, що Кожуру О.В. належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 06.07.2021 року та виданого на його виконання наказу господарського суду Полтавської області №917/418/21 від 04.08.2021 року, проте боржник ігнорує законні вимоги приватного виконавця.

У поданні заявлено клопотання про його розгляд без участі приватного виконавця.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2022 року, подання передано на розгляд судді Іванко Л.А.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, суд встановив таке.

На виконанні у приватного виконавця Гуріної Тетяни Вікторівни перебуває виконавче провадження №66711852 з примусового виконання виконавчого листа Господарського суду Полтавської області №917/418/21 від 04.08.2021 р. про стягнення з фізичної особи-підприємця Кожури Олександра Васильовича на користь ПП «МВО-2005» заборгованості в розмірі 89 434,60 грн.

Виконавцем, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) 06.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку (направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується списком згрупованих рекомендованих з повідомленням листів від 07.09.2021 p., відправлення №0600009494437).

06.09.2021, згідно заяви стягувача та відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального виконання судового рішення накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Вказана постанова про арешт майна також направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Проте, лист із документами виконавчого провадження було повернуто на адресу приватного виконавця «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З метою перевірки майнового стану боржника та виконання рішення суду виконавцем вчинено дії, в результаті яких встановлено наступне:

- на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстровано;

- згідно відповідей з ДФС України та ПФУ встановлено, що боржник отримувачем пенсії не являється, джерела доходів відсутні, відомості про останнє місце роботи відсутні;

- згідно відповіді з AT КБ «Приватбанк» та AT «Універсалбанк» встановлено наявність у боржника відкритих розрахункових рахунків на які постановою від 16.09.2021 накладено арешт на грошові кошти боржника;

- на підставі відповідей з МВС України встановлено, що за боржником не зареєстровані транспортні засоби;

- згідно відповідей банківських установ боржник не має відкритих розрахункових рахунків;

- згідно відповіді з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку боржник значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) не володіє;

- на підставі відповіді з Управління Держпраці у Полтавській області встановлено, що великотоннажний та інший технологічний транспорт не реєструвався за боржником. Дозволи на виконання будівельних робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не видавались;

- на підставі відповіді Державної служби морського та річкового транспорту України встановлено відсутність записів щодо суден, власником або судновласником яких є боржник;

- за повідомленням Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області боржник документований 13.03.2019 р. паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган видачі - 5321.

Крім того, за даними подання, Кожурі О.В. неодноразово направлялися виклики з вимогою з`явитися до приватного виконавця: 19.10.2021 за вих. №5356, 09.11.2021 за вих. № 7355, 20.12.2021 за вих. № 11632.

Станом на дату звернення з поданням до суду, рішення боржником не виконано, будь - яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, а отже ФОП Кожура О.В. має невиконані зобов`язання на території України, але не виконує їх, у зв`язку з чим, на думку приватного виконавця є необхідність у обмеженні боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, за даними приватного виконавця в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб.

Всі постанови в рамках виконавчого провадження направлені боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, проте конверт було повернуто на адресу приватного виконавця, за закінченням терміну зберігання.

Тобто, як стверджує приватний виконавець, боржника належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, проте Кожура О.В. не вчиняє жодних дій, спрямованих на повне або часткове виконання судового рішення.

Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до статті 6 п.5 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов"язань.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини врегульовані у ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно, для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», та встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід"ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов"язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов"язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виізду не за наявності факту невиконання зобов"язань, а за ухилення від їх виконання. У зв"язку з цим, з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов"язків учасників спірних правовідносин суду належить з"ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов"язання в повному обсязі або частково.

Законом України "Про виконавче провадженя" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов"язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виізду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконаня зобов"язань, а за ухилення від їх виконання. У зв"язку з цим, з метою всебічного і повного з"ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов"язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконаня зобов"язання в повному обсязі або частково (зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17).

У даному випадку приватним виконавцем наведено у поданні обставини вчинення ним наступних виконавчих дій: відкриття виконавчого провадження, заходи з виявлення належного боржнику майна, накладення арешту на майно боржника, направлення боржнику документів виконавчого провадження, направлення боржникові вимоги про явку до приватного виконавця. На підтвердження відомостей, викладених у поданні приватним виконавцем надано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Суд бере до уваги, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена виконавцем ще 06.09.2021. На момент розгляду вказаного подання, не зважаючи на заходи, здійснені виконавцем у межах виконавчого провадження №66711852, рішення суду у повному обсязі не виконано боржником.

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; повідомляти державного виконавця про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип обов`язковості судового рішення. Згідно частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

З наведеного вбачається, що боржник не дотримується покладених на нього статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язків, не співпрацює з органом виконавчої служби, не вживає заходів для виконання покладеного на нього обов`язку зі сплати боргу, та протягом тривалого часу ухиляється від виконання наказу Господарського суду Полтавської області у виконавчому провадженні №66711852, порушуючи принцип обов`язковості судових рішень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця та доцільність застосування у даному випадку виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, передбаченого законодавством.

Керуючись статтями 2, 18, 234, 326, 337 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника задовольнити.

2. Тимчасово обмежити боржника - фізичну особу-підприємця Кожуру Олександра Васильовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов"язань, покладених на нього згідно наказу Господарського суду Полтавської області №917/418/21 від 04.08.2021 року про стягнення з фізичної особи-підприємця Кожури Олександра Васильовича на користь ПП «МВО-2005» заборгованості в розмірі 89 434,60 грн.

3. Виконаня ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Суддя Іванко Л.А.