Рішення

від 15.03.2022 по справі 904/9638/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2022м. ДніпроСправа № 904/9638/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІМПЕКС ДНІПРО"

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"

про стягнення заборгованості за договором № 72/77 від 17.11.2020

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 15 500грн. боргу за отриманий товар за договором №61/62 від 14.08.2021, пеню - 2 182,32грн., відсотків за користування грошовими коштами - 536,10грн. та інфляційних збитків -1 825,90грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач заявив про необґрунтованість вимог Позивача про стягнення пені. Так, згідно з п. 8.1. Договору поставки, сторонами визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості) та порядок нарахування пені (за кожен день прострочення виконання зобов`язання), і не визначено строк такого нарахування, внаслідок чого, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним строком. Крім того, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Таким чином, вимоги щодо сплати пені за період з 22.10.2020 по 16.12.2020 знаходяться поза межами встановленого строку давності.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Справа розглядається за наданими до неї доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 сторони уклали договір поставки № 61/62 (далі Договір) за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність Покупцю (Відповідачеві) продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Ціна на продукцію, що поставляється за цим Договором, узгоджується сторонами в специфікаціях (п.2.1. Договору).

Загальна сума Договору становить суму всіх підписаних Сторонами специфікацій. Ціни на продукцію за цим Договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату продукції, інших документах до Договору вказуються в національній валюті України (п.2.3. Договору).

Покупець здійснює оплату продукції на умовах відтермінування платежу 60 календарних днів з дати постачання, якщо інше не вказується в специфікаціях (п.3.2. Договору).

Продукція постачається партіями відповідно до письмових заявок Покупця (п.4.1. Договору).

Строк постачання продукції протягом 5 календарних днів з дати підписання специфікації, якщо інше не вказується в специфікаціях (п.4.3. Договору).

Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію (підп.7.1.1. Договору).

У разі порушення Покупцем строку оплати продукції, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення ( п. 8.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2021 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору (п.12.1. Договору).

Згідно з укладеною сторонами специфікацією № 1 від 14.08.2020 до Договору поставки № 61/62 від 14.08.2020, Позивач зобов`язався поставити Відповідачеві товар на загальну суму 15 500,00 грн.

Відповідно до умов специфікації:

Сума по специфікації складає 15 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Порядок розрахунків: відтермінування платежу 60 календарних днів з дати постачання.

Датою постачання вважається дата, що вказується на видатковій накладній.

Термін постачання: протягом 5 календарних днів з дати підписання специфікації.

Позивач виставив рахунок на оплату № 1975 від 12.08.2020 на суму 15 500,00 грн.

Постачальник за видатковою накладною № 1885 від 20.08.2020 поставив товар Покупцю на загальну суму 15 500,00 грн., що підтверджується чеком ТОВ "НОВА ПОШТА" № 59000547932882 та довіреністю № 3039 від 19.08.2020, виданою Відповідачем головному інженеру Постол І.Г. на отримання цінностей від Позивача, яка отримала товар 22.08.2020.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній не оплатив вартості товару протягом 60 календарних днів після поставки.

Таким чином, у Відповідача виник борг перед Позивачем у розмірі 15 500,00 грн., на який останній нарахував пеню за період з 22.10.2020 по 22.10.2021 - 2 182,32 грн., відсотки за користування грошовими коштами за період з 22.10.2020 по 16.12.2021 - 536,10 грн., інфляційні збитки за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року - 1 825,90 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність боргу за поставлений товар, період виникнення (існування) боргу, обґрунтованість нарахування основного боргу, штрафних санкцій та компенсаційних платежів.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач фактично визнав позовні вимоги, окрім вимог про стягнення пені. У відзиві Відповідач заявив про застосування спеціальної позовної давності до вимоги Позивача про стягнення пені.

Перевіривши наведені вище докази, (Договір, специфікацію №1, видаткову накладну, довіреність, нефіскальний чек ТОВ "Нова Пошта", відзив Відповідача), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 15 500,00грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Щодо строку позовної давності, про застосування якої заявив Відповідач, суд бере до уваги, що дійсно відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Однак, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020; від 26.08.2020 № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020; від 13.10.2020 № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020; від 09.12.2020 № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021; від 17.02.2021 №104 продовжено період карантину до 30.04.2021; від 21.04.2021 №405 продовжено період карантину до 30.06.2021; від 16.06.2021 №611 продовжено період карантину до 31.08.2021; від 11.08.21 №855 продовжено період карантину до 01.10.2021; від 22.09.21 №981 продовжено період карантину до 31.12.2021; від 15.12.21 №1336 продовжено період карантину до 31.03.2022.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 продовжений строк позовної давності щодо пені на строк дії карантину.

За таких обставин, Позивач не пропустив строк позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня( ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство" суд встановив, що розрахунок індексу інфляції за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року становить 1 825,57 грн., розрахунок 3% проведено вірно. При розрахунку пені Позивач допустив помилку, провівши нарахування всупереч вимог наведених норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ГК України (за більший період, ніж передбачено законодавством). За розрахунком суду пеня з простроченої суми становить 959,60 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 15 500,00 грн. основного боргу, 959,60 грн. пені, 1 825,57 грн. індексу інфляції, 536,10 грн. 3% річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА-СЕВЕР" (61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 41/2, код 35587849) 15 500,00 грн. основного боргу, 959,60 грн. пені, 1 825,57 грн. інфляційних втрат, 536,10 грн. 3% річних, 2 131,49 грн. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 16.03.2022.

Суддя С.Г. Юзіков