Рішення

від 13.02.2022 по справі 280/8829/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Справа № 280/8829/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Прус Я.І., представника позивача: адвоката Пузія О.В., представника відповідача: Крехової О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул.Садова, буд.87; код ЄДРПОУ 35124823)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна Приватного підприємства «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» (далі - позивач, ПП «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0003775/07-20 від 25.11.2020, яким до позивача було застосовано пеню у сумі 215 057,89 грн. Просить стягнути судові витрати з відповідача.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Пузій О.В., який діє на підставі ордеру серія АР №1061423 від 26.08.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведеної відповідачем податкової перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у зв`язку з чим відповідно нараховано пеню за період порушення строку зарахування валютної виручки. Разом із тим, позивач вважає, що, оскільки пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності стягується в порядку та в строки, передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України), до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до яких протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Оскільки порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відбулось у період дії відповідного карантину, позивач вважає, що контролюючий орган протиправно нарахував пеню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.09.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновлено такий строк; відкрито загальне позовне провадження у справі; призначено підготовче засідання на 20.10.2021; встановлено строки подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 06.10.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.10.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує, зазначає, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховується відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операцій» від 21 червня 2018 року №2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), обмеження у застосуванні якого відсутні, а тому пеня нарахована правомірно. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.10.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.11.2021.

05.11.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій висловлює незгоду з аргументами, наведеними відповідачем у відзиві, та зазначає, що в оскаржуваному рішенні прямо зазначено, що сума грошового зобов`язання, а саме пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосована до позивача на підстав підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України. Вважає, що приймаючи зміни до законодавства щодо абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавець мав на меті запровадження податкових та неподаткових пільг для захисту суб`єктів господарювання від негативних наслідків виникнення і поширення корона вірусної хвороби, в тому числі шляхом заборони нарахування пені за порушення ПК України та/або інших законів, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, яким є Закон №2473-VIII. Крім того, посилався на те, що відповідачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки кінцевою датою нарахування пені є дата відкриття провадження судом за позовом про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, а не дата подання такого позову до суду. Також у відповіді на відзив наведено обґрунтування заявлених витрат на професійну правничу допомогу/

05.11.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких на противагу аргументам відповіді на відзив зазначено, що оскаржуване рішення містить посилання на те, що підставою його винесення були також норми Закону №2473-VIII. Крім того, наводить заперечення щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.11.2021.

22.11.2021 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення стосовно періоду нарахування пені, в яких зазначено, що у зв`язку з невиконанням контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань позивач 21.07.2020 направив до Господарського суду Запорізької області позовну заяву про стягнення такої заборгованості з нерезидента, а тому саме з цієї дати зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкладено підготовче засідання на 13.12.2021.

08.12.2021 представник позивача подав додаткові письмові пояснення, у яких додатково зазначає, що за визначенням, наведеним у ПК України, грошове зобов`язання включає також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеню. Також звертає увагу, що визначення відповідачем граничного строку нарахування пені базується на застосуванні норм Закону №2473-VIII в редакції, яка втратила чинність з 07.09.2019.

Ухвалою суду від 13.12.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.12.2021.

Ухвалою суду від 22.12.2021 провадження у справі зупинено до 14.02.2022.

Ухвалою суду від 14.02.2022 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 14.02.2022 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи та додаткових письмових поясненнях, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 14.02.2022 судом проголошено скорочене рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» з питання дотримання вимог валютного законодавства по строкам розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №28 від 21.03.2019 за період діяльності з 21.03.2018 по 18.08.2020 за результатами якої складено акт від 01.10.2020 №3/08-01-07-20/35124823.

Актом перевірки встановлено та наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що між ПП «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» (Постачальник) та ООО «Турбодизель+» (Російська Федерація) (Покупець) 21.03.2019 укладено зовнішньоекономічний контракт поставки №28, за яким Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю запасні частини до тракторної техніки, а Покупець зобов`язався придбати цю продукцію та оплатити її згідно встановлених цін.

На виконання умов контракту № 28 від 21.03.2019 та специфікації від 21.03.2019 ПП «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» відвантажило на адресу нерезидента ООО «Турбодизель+», Російська Федерація, товар - турбокомпрессор, код товару за УКТЕЗЕД 84148011, на суму 1927270,00 російських рублів, або у гривневому еквіваленті 788754,52 грн. по курсу НБУ на день відвантаження продукції, згідно митної декларації UА112090/2019/001040 від 08.04.2019.

Всупереч умов контракту, ООО «Турбодизель+», Російська Федерація, як Покупець не здійснив оплату поставленої продукції в повному обсязі у визначені строки.

Станом на дату складання акту перевірки дебіторська заборгованість по контракту №28 від 21.03.2019 понад 365 днів з дати митного оформлення поставленого товару (з 08.04.2020) складає у сумі 1927270,00 російських рублів.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 статті 13 Закону №2473-VIII з урахуванням вимог пункту 21 розділу 11 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (Далі - Положення №5), а саме: валютна виручка по експортній операції у законодавчо встановлений 365-денний термін з дати митного оформлення митної декларації UA112090/2019/001040 від 08.04.2019 не надійшла на валютний рахунок у сумі 1927270,00 Російських рублів, дебіторська заборгованість рахується з 08.04.2020 по дату складання акту перевірки.

Позивач подав заперечення на акт перевірки, які листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.11.2020 №66591/10/08-01-07-20 залишені без задоволення, а акт перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003775/07-20 від 25.11.2020, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 5 статті 13 Закону №2473-VIII застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 08.04.2020 по 21.07.2020 у сумі 215057,89 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак не отримав позитивного результату, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом № 2473-VIII.

Згідно зі статтею 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Згідно з пунктами 21-23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Враховуючи наведені норми, граничним терміном надходження валютної виручки за контрактом № 28 від 21.03.2019 є 07.04.2020, отже з 08.04.2020 починається нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором.

Верховний Суд в постановах від 19.05.2020 у справі №826/3512/17, від 21.02.2020 №1570/7147/2011, від 04.02.2020 у справі №815/3991/16 виклав правовий висновок, згідно якого пеня за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховується з моменту настання граничного терміну надходження валютної виручки до моменту звернення з позовом до суду.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 21.07.2020 позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента.

Таким чином, за встановленими обставинами справи період нарахування пені з 08.04.2020 по 21.07.2020 є вірним.

Позивач не заперечує факт порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, однак вважає, що відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пеня не повинна була нараховуватись, а нарахована пеня підлягала списанню.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Визначення поняття «пеня» наведено в підпункті14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно якого (в редакції яка була чинною протягом періоду, за який нарахована пеня) пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в такій редакції: «14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 ПК України з 01 січня 2021 року, а тому положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію на нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), можуть поширюватись на таку пеню виключно з 01.01.2021.

Враховуючи період нарахування пені позивачу (з 08.04.2020 по 21.07.2020), суд дійшов висновку, що така пеня не підпадає під обмеження, застосовані абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, отже відповідні аргументи позивача є необґрунтованими, а підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених вимог та заперечень, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТАВРІЯ ТУРБО ПЛЮС» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул.Садова, буд.87; код ЄДРПОУ 35124823) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24.02.2022.

Суддя М.О. Семененко