Ухвала

від 28.02.2022 по справі 160/4236/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 березня 2022 року Справа 160/4236/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт сіті плюс» про застосування арешту коштів на розрахункових рахунках, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт сіті плюс», у якому позивач просить суд застосувати арешт коштів ТОВ «Комфорт сіті плюс» (код ЄДРПОУ 39964068) на розрахункових рахунках:

- назва рахунка, валюта рахунка: українська гривня; код валюти: 980 ; номер: НОМЕР_1 ; назва установи, де відкрито рахунок, МФО (для нерезидентів - країна реєстрації та адреса банку): ПуАТ «КБ`АКОРДБАНК»; МФО банку: 380634; дата відкриття: 14.07.2020

- назва рахунка, валюта рахунка: українська гривня; код валюти: 980 ; номер: НОМЕР_2 ; назва установи, де відкрито рахунок, МФО (для нерезидентів - країна реєстрації та адреса банку): АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; МФО банку: 322001; дата відкриття: 10.05.2019;

- назва рахунка, валюта рахунка: українська гривня; код валюти: 980 ; номер: НОМЕР_3 ; назва установи, де відкрито рахунок, МФО (для нерезидентів - країна реєстрації та адреса банку): АТ КБ «ПриватБанк»; МФО банку: 305299; дата відкриття: 28.08.2015.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

З положеннями частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки 26.02.2022-27.02.2022 були вихідними днями, а 28.02.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці, суд вирішує питання про відкриття провадження у перший робочий день - 01.03.2022.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд із цим, відповідно до частини 5 вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про відстрочення ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплату судового збору за подання позовної заяви про застосування арешту рахунків ТОВ «Комфорт сіті плюс» (код ЄДРПОУ 39964068) до прийняття рішення по справі, проте жодних обґрунтування вказано клопотання ані в тексті позову, ані окремим документом до суду надано було.

Суд зазначає, що положеннями частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи, можна дійти висновку, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Водночас, статтею 5 Закону №3674-VI визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Постанові Пленуму від 05.02.2016 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Зазначена позиція також викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25.09.2015 року у справі №К/800/41360/15).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

В той же час, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Щодо посилань позивача на ухвалу Верховного суду України від 25.02.2016 у справі №826/16796/14, якою відстрочено Державній податковій інспекції сплату судового збору за подання касаційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо звільнення чи відстрочення сплати судового збору в кожному спорі є індивідуальним і вирішуються суддею на підставі обґрунтованості та наданих заявником до суду належних доказів на обґрунтування заявленого клопотання, до того ж, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Поряд із цим, у пункті 74 рішення «Лелас проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

З аналізу вищевикладеного можна дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Таким чином, суд зазначає, що всупереч вимогам КАС до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 2481 гривня 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, або клопотання чи заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт сіті плюс» про застосування арешту коштів на розрахункових рахунках - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно