Ухвала

від 28.02.2022 по справі 160/4214/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 березня 2022 року Справа 160/4214/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» до відповідача 1 Державної податкової служби України, відповідача 2 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.06.2021 року №32573 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» ЄДРПОУ 42073956 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» ЄДРПОУ 42073956 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 19.01.2022року №3675722/42073956 Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної №171202 від 17.12.2021року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №171202 від 17.12.2021року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» ЄДРПОУ 42073956 за датою її подання.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

З положеннями частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки 26.02.2022-27.02.2022 були вихідними днями, а 28.02.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці, суд вирішує питання про відкриття провадження у перший робочий день 01.03.2022.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

З огляду на положення статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно фізичної особи, вирішуються окружним адміністративним судом.

Відповідно до статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові оскаржується рішення від 29.06.2021 року №32573 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку. Крім того, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 19.01.2022 року №3675722/42073956 Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної №171202 від 17.12.2021року в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке прийняте на підставі наданих позивачем документів щодо податкової накладної.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не наведено жодного обґрунтування доцільності об`єднання позовних вимог.

Суд звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Поряд із цим, суд зазначає, що пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

З матеріалів позову вбачається, що позивач із позовом про оскарження рішення від 29.06.2021 року №32573 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» ЄДРПОУ 42073956 критеріям ризиковості платника податку звернувся 22.02.2022.

В тексті адміністративного позову представником позивача самостійно зазначено те, що ТОВ «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» 29.06.2021 отримало в електронному кабінеті вищевказане рішення, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, не зазначивши будь-яких причин пропуску цього строку та не надавши до суду відповідного клопотання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити позивачу, що під поважними причинами позивач має на увазі такі причини, що не залежать від нього та/або істотно перешкоджають йому здійснити щось не з його волі.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.

Крім того, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що вказаний позов містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, а вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України вчинити дії є похідними.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 4962,00 грн. (2481,00 грн. х 2 вимоги немайнового характеру).

Позивачем до матеріалів позовної заяви не було надано доказів сплати судового збору.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 4962 гривні 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

За положеннями пункту 6 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В адміністративному позові позивачем в порушення наведених вимог не було зазначено відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору.

Поряд із цим, пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч наведеної норми позивачем в адміністративному позові не було зазначено інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

- уточненого адміністративного позову, який містить відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачам по справі відповідно до їх кількості.

Керуючись статтями 20, 21, 25, 160, 161, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно