Рішення

від 15.03.2022 по справі 260/7992/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2022 року м. Ужгород№ 260/7992/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Державного підприємства "Тячівський завод "Зеніт" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Тячівський завод "Зеніт", в якому просить стягнути з Державного підприємства "Тячівський завод "Зеніт"" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 26581,94 грн. на р/р № НОМЕР_1 , у Ф-ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 312356 ЄДРПОУ 20453063.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що громадянин ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві "Тячівський завод "Зеніт" в шкідливих умовах праці повний робочий день, що дало йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За період з січня по листопад 2021 року органу Пенсійного фонду підлягає відшкодуванню сума виплачених пільгових пенсій у розмірі 26581,94 грн. Проте відповідач, в порушення законодавчих вимог, належного відшкодування сум, виплачених вказаному громадянину пільгових пенсій, не здійснив, а тому така підлягає стягненню в судовому порядку.

30 грудня 2021 року позивач надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 29004,09 грн. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що заявлена в позові заборгованість збільшена на суму невідшкодованої за грудень 2021 року пільгової пенсії.

Ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі Державному підприємству "Тячівський завод "Зеніт" встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала суду скеровано на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак повернулася до суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 13.01.2022.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Часом вручення повістки в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 29.12.2021 є належним чином врученою відповідачу 13 січня 2022 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Тячівський завод "Зеніт" (далі - ДП "Тячівський завод "Зеніт") є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_1 працював на ДП "Тячівський завод "Зеніт" в шкідливих умовах праці повний робочий день, на посаді зварювальника, що передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4399/20 від 02.04.2021 встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії ОСОБА_1 .

Зазначене рішення суду набрало законної сили, а отже, вказані обставини повторно не доводяться.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах вказаним громадянам є те, що вони працювали в шкідливих і важких умовах праці повний робочий день на атестованому робочому місці за професією, яка включена до Списку №1 та Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за №162 (втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2003 року за № 36, та даною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Списки №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

З огляду на вищенаведене органом Пенсійного фонду України призначено пільгову пенсію громадянину ОСОБА_1 .

Правомірність призначення вказаному громадянину пенсії відповідачем не оспорюється та не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до норм абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

За період з січня по грудень 2021 року органом Пенсійного фонду України нараховано громадянину ОСОБА_1 пільгову пенсію у розмірі 29004,09 грн.

Також відшкодуванню Пенсійному фонду, крім суми виплаченої пенсії, підлягають витрати на доставку пенсії, розмір плати яких у відсотках від суми згідно з наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації від 22 липня 2004 року «Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов`язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги» становить: у місті - 0,79 %, у селі та селищі міського типу - 1,56 %.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція), якою, зокрема, встановлено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в тому числі, особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.4 ст. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п. 6.5 ст. 6 Інструкції).

Згідно абз. 3 п. 6.7 Розділу 6 Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об`єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку.

При цьому підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялись на адресу ДП "Тячівський завод "Зеніт" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (арк. спр. 5 - 42).

Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались, а отже є чинними.

Проте, в порушення зазначених законодавчих вимог, ДП "Тячівський завод "Зеніт" відшкодування сум виплачених пільгових пенсій в строк, визначений Інструкцією, не здійснило та станом на день розгляду даної справи судом заборгованість також не погасило.

Таким чином, загальна сума витрат на виплату та доставку пенсії громадянину ОСОБА_1 , що підлягає відшкодуванню відповідачем, за період з січня по грудень 2021 року складає 29004,09 грн.

З огляду на вищевказане, зважаючи на вказані норми Законів України, враховуючи обставини встановлені судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) до Державного підприємства "Тячівський завод "Зеніт" (місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 90А, оф. 218, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ - 14307908) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Тячівський завод "Зеніт" (місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 90А, оф. 218, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ - 14307908) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 29004,09 грн. (Двадцять дев`ять тисяч чотири гривні 09 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Ващилін