Рішення

від 22.02.2022 по справі 440/14991/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14991/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-АГРО" до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КС-АГРО" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 01.11.2021 №189822 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Вказана позовна заява зареєстрована канцелярією суду 12.11.2021 за вх.№71824/21.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 01.11.2021 №189822 про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки всупереч вимогам пункту 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, перевірка проведена однією посадовою особою старшим державним інспектором ВДК Марченко Є.В., а не двома особами, як того вимагає Порядок. Старший державний інспектор ВДК Марченко Є.В. піддав перевірці ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" та склав матеріали щодо вказаної особи, не дослідивши та не з`ясувавши, що ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" ні "де факто" ні "де юре" не являвся перевізником. Отже, представниками контролюючого органу не ідентифіковано особу правопорушника, тобто відсутні дані про суб`єкта порушення. Поряд з цим, до акту перевірки складено довідку №0053172 від 04.09.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, при оформленні якої порушено пункт 16 Порядку №1567, оскільки вказана довідка підписана та складена однією посадовою особою Укртрансбезпеки старшим державним інспектором ВДК Марченко Є.В., а не двома особами, як того вимагає Порядок. Тобто, коло та повноваження посадових осіб, які провели габаритно-ваговий контроль не відповідає вимогам нормативних документів. Також, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю складено розрахунок плати за проїзд №2033 від 04.09.2021 з квитанцією зважування від 04.09.2021. При цьому, при оформленні результатів зважування до квитанції включено невідповідні дані про об`єкт контролю, а саме, причіп. ТОВ "КС-АГРО" використовує причіп SCHMITZ S01 д.н.з. НОМЕР_1 , а зважування та контроль проведені щодо невідомого причіпу, зареєстрованого з д.н.з. НОМЕР_2 , який у власності товариства не перебуває та останнім не використовується. Крім того, спірний габаритно-ваговий контроль був здійснений вночі (у темну пору доби), при цьому, ні акт перевірки, ні акт про перевищення нормативних вагових параметрів, ні довідка про результати зважування не містять вказівки на те, що такий пункт ГВК розташований на освітленій ділянці автомобільної дороги. Відсутність відповідної документації може свідчити, що пункт габаритно-вагового контролю розміщений і функціонує з порушенням обов`язкових норм і правил.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14991/21; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заперечуючи проти задоволення позову, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в діях відповідача під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, за порушення, яке мало місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт. Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 09.12.2021 за участі представників позивача та відповідача судом було оголошено перерву до 12.01.2022 10:00 год для надання відповідачем додаткових доказів у справі.

Судове засідання 12.01.2022 за клопотанням адвоката товариства було відкладене на 11:40 год 08.02.2022, про що останнього належним чином повідомлено на його електронну адресу.

Не зважаючи на це, в судове засідання 08.02.2022 адвокат товариства не з`явився, жодних заяв, клопотань не подавав.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "КС-АГРО" (ідентифікаційний код 39471102) зареєстроване як юридична особа 25.11.2020, номер запису про реєстрацію юридичної особи в ЄДР №1005881070007014226, одним з видів діяльності товариства є (код КВЕД 49.41) - вантажний автомобільний транспорт.

04.09.2021 о 02:37 на а/д М-05 Київ-Одеса 210 км + 450 м на підставі направлення на перевірку від 27.08.2021 №012363 та Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 30.08.2021 - 05.09.2021 на виконання окремого доручення №320/03/13-18 від 05.05.2018 старшим державним інспектором ВДК Марченко Є.В. проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , із напівпричіпом SCHMITZ S01 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час якої встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених пунктом 22.5 ПДР вагових норм на 14,64%, що оформлено актом №298641 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.09.2021.

Вказаний акт надано на ознайомлення водію ОСОБА_1 , яким підписано його із зазначенням про незгоду з протоколом.

За результатами перевірки інспектором складені акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.09.2021 №0051290, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.09.2021 №0053172 та розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів (додаток до акту від 04.09.2021 №0051290).

Відповідальність за порушення, зафіксоване у акті №298641 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.09.2021, передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, навантаження на одиничну вісь складає 12610 кг.

ТОВ "КС-АГРО" направлено повідомлення від 21.10.2021 за вихідним №88218/3.1/24-21 Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який призначений на 01.11.2021 на 10:00 год.

01.11.2021 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №189822 у розмірі 17000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.11.2021 №189822, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Стаття 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За змістом пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31-1 Порядку №879 визначено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Пункти 5, 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), встановлюють, що у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Як слідує зі змісту акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.09.2021, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , із напівпричіпом SCHMITZ S01 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , встановлено перевищення визначених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на одиничну вісь ТЗ - 12,61 т при допустимих 11 т.

Отже, в цьому випадку перевищення на одиничну вісь ТЗ становить 1,61 т, що більше нормативно допустимого на 14,64 %.

На момент виникнення спірних правовідносин відповідна методика, якою мають керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології не затверджена.

Разом з тим, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, суд відхиляє незаконність та необґрунтованість винесення спірної постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 01.11.2021 №189822 про застосування адміністративно-господарського штрафу з підстав відсутності затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.

Щодо доводів позивача стосовно того, що всупереч вимогам пункту 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, перевірка проведена та, як наслідок, здійснено складення документів в ході такої перевірки, однією посадовою особою старшим державним інспектором ВДК Марченко Є.В., а не двома посадовими особами Укртрансбезпеки, як того вимагає Порядок, суд зазначає наступне.

Так, за змістом пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Матеріалами справи, а саме, Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 30.08.2021 - 05.09.2021 на виконання окремого доручення №320/03/13-18 від 05.05.2018, а також доповідною запискою від 10.12.2021, підтверджується, що у спірному випадку рейдова перевірка проводилася посадовою особою старшим державним інспектором ВДК Марченко Є.В. разом із залученим працівником патрульної поліції.

Отже, вказаним спростовуються доводи позивача щодо порушення в ході рейдової перевірки приписів пункту 16 Порядку №1567.

Стосовно тверджень товариства з приводу того, що представником контролюючого органу не було ідентифіковано особу правопорушника, тобто відсутні дані про суб`єкта порушення, то, на переконання суду, вказані твердження спростовуються відомостями з долученої представником відповідача до матеріалів справи товарно-транспортної накладної від 03.09.2021 №03.09.2021/0015, згідно з якими автомобільним перевізником у даному випадку являється саме ТОВ "КС-АГРО".

При цьому, зазначення у акті перевірки ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" пояснюється тим, що вказане товариство являється власником транспортного засобу, що перевірявся.

В ході судового розгляду справи представник позивача також посилався на те, що предметом перевезення являвся подільний вантаж, а саме, висівки пшеничні, які неможливо рівномірно розподілити.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі також - Правила перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно із пунктом 12.1 Глави 12 Правил перевезення при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно із пунктом 8.20 Глави 8 зазначених правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

У спірному випадку різниця у вазі сипучого вантажу між сусідніми осями зафіксована у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, а також талоні зважування від 04.09.2021 №2061.

Щодо обов`язку у спірному випадку (при перевезенні подільного, сипучого вантажу) отримувати дозвіл на рух автомобільними дорогами при перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм, суд вважає за доцільне зауважити наступне.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні вимоги встановлені у частині 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII, норми якої наведені вище.

У цих положеннях законодавець не встановив жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (подільний, неподільний вантаж, сипучий вантаж, рідини тощо), а відтак обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі виникає у разі перевищення транспортним засобом вагових та габаритних параметрів над нормативними.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до уповноважених органів з метою отримання дозволу на рух з перевищенням вагових обмежень чи інформації про відмову від видачі вказаного дозволу уповноваженим органом зважаючи на специфіку вантажу.

В ході розгляду справи адвокат товариства вказував на те, що в даному випадку відсутня потреба в отриманні дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, оскільки перевізник здійснював перевезення подільного вантажу.

Суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки в разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов`язок отримання дозволу компетентного органу, який дає право на рух автомобільними дорогами України. При цьому, отримання такого дозволу не залежить від самого вантажу: подільний чи неподільний.

В постанові від 24.07.2019 у справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань позивача на позицію, висловлену Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16, у якій вказано, що "позивачем перевозився подільний вантаж - кукурудза, а чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів", то суд зазначає наступне.

У вказаній постанові Верховного Суду наведене твердження не є правовим висновком, а лише констатацією обставин і висновків, які зробив суд першої інстанції. Разом з тим, Верховним Судом зазначено, що суд як першої, так і апеляційної інстанцій, задовольняючи позов дійшли передчасних висновків в частині оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, судові рішення в частині оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.06.2016 скасовано, справу направлено в наведеній частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Окрім зазначеного вище, суд також вважає за важливе звернути увагу на те, що габаритно-ваговий контроль здійснено на місці розташування пересувного пункту габаритно-вагового контролю. Відповідно до акту обстеження майданчика для роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на км 210 + 450 автодороги М-05 Київ-Одеса від 28.11.2020 майданчик обладнаний стаціонарним штучним освітленням.

За наведених обставин суд відхиляє доводи позивача про те, що перевірку автомобіля здійснено за допомогою мобільного вагового комплексу в темну пору доби всупереч вимогам пункту 11 Порядку №879, оскільки за змістом зазначеного пункту заборонено експлуатацію пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли, зокрема, такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг.

Таким чином, враховуючи те, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю на км 210 + 450 автодороги М-05 Київ-Одеса від 28.11.2020 розташовано на освітленій ділянці автомобільної дороги, суд дійшов висновку про відсутність порушень пункту 11 Порядку №879 під час перевірки транспортного засобу позивача у темну пору доби. Доказів технічної несправності освітлювального обладнання під час перевірки 04.09.2021 сторонами не надано, акт перевірки підписано водієм транспортного засобу без зауважень з приводу освітлення майданчика.

Судом також встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу в ході рейдової перевірки здійснено за допомогою Вагів автомобільних для зважування в русі 20ВА-Д-2-1WWS-0,9, зав. номер 2061, які пройшли оцінку відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ №94 за модулем В (перевірка типу), Сертифікат перевірки типу №UA.TR.113-0076-18 версія 2 від 11.09.2020.

Відтак суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснено працівником Укртрансбезпеки за участі представника патрульної поліції відповідно до вимог пункту 12 Порядку №879 належним зважувальним обладнанням, що пройшло повірку.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У цій справі, суд звертає увагу на те, що позивач фактично не спростував допущення ним порушень, документально встановлених інспектором Укртрансбезпеки, а лише послався на відсутність перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу. Суд вважає таке посилання позивача безпідставним, оскільки матеріали проведеного габаритно-вагового контролю не дають підстав для сумнів, що транспортний засіб разом з напівпричіпом мали перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що підтверджується талоном зважування від 04.09.2021 о 02:37 год.

Отже, беручи до уваги, що позивач в спірному випадку виступає як перевізник, який здійснив 04.09.2021 перевезення вантажу автомобілем, та під час перевірки встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на одиночну вісь ТЗ - 12,61 т при допустимих 11 т, на переконання суду, у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-АГРО" (вул. Чураївни, 2В, офіс 5, м. Полтава, Полтавська область, 36004, ідентифікаційний код 39471102) до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава