Постанова

від 16.03.2022 по справі 120/11836/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11836/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

17 березня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивачі у вересні 2021 року звернулись із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 28.08.2018, яким кожному із позивачів відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовними площею по 2,00 га кожному окремо на території Маньківської сільської ради;

- зобов`язати прийняти рішення, яким надати дозвіл кожному із позивачів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Бершадської міської ради щодо не розгляду та не прийняття по суті рішення за клопотаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 13.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

Зобов`язано Бершадську міську раду прийняти рішення, якими надати громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

В решті позову, а саме щодо стягнення на користь ОСОБА_15 витрат на правову допомогу у розмірі 70 000 грн. відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Бершадською міською радою, всупереч вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України, не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданого клопотання, зокрема щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому, така бездіяльність є протиправною. При цьому, суд зауважує, що в цьому випадку має місце саме бездіяльність відповідача, а не рішення як помилково вважає позивач.

При цьому, оскільки дії Бершадської міської ради спрямовані на створення штучних перешкод у реалізації права позивачів на отримання земельної ділянки, а тому ефективним способом захисту їх порушених прав буде зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що суд першої інстанції зазначаючи у рішенні про бездіяльність Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області у спірних правовідносинах порушив норми процесуального права, оскільки позивачами клопотань про зміну предмету позову до відкриття провадження у справі та під час її розгляду не подавалось.

Також вказано про те, що у даній справі судом першої інстанції не встановлено, що для прийняття рішення виконано всі умови визначені законом, а саме, що уповноваженим органом здійснено перевірку відповідності місця розташування бажаного замовником об`єкту вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що зумовлює неможливість зясування судом питання про наявність або відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачеві для зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення. Відтак позовна вимога про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не підлягає задоволенню.

Крім того, судом не з`ясовано правову природу спірної земельної ділянки, оскільки 04.08.2021 Державним земельним реєстратором Чвертком Романом Петровичем було внесено зміни до виду використання земельної ділянки за кадастровим номером 052048300:06:001:0066. Новий вид використання земельної ділянки "01.08 Для сінокосіння і випасання худоби Категорія земель Землі сільськогосподарського призначення Вид використання земельної ділянки "Для сінокосіння і випасання худоби".

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Представник позивачів подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що за правовою позицію, висловленою ВП ВС у постанові № 800/304/17 від 27.02.2020 під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Разом з тим, умисні дії відповідача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в інше цільове призначення в той час як на розгляді перебувають клопотання позивачів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, є ніщо інше як створення штучних перешкод у реалізації права позивачів на отримання земельної ділянки у власність.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 24.02.2022 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про забезпечення позову задоволено повністю.

Заборонено Бершадській міській раді вчиняти будь-які дії, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0520483000:06:001:0066 площею 31,3864 га яка розташована на території Бершадської міської ради Гайсинського району (Маньківської сільської ради Бершадського району) Вінницької області, а саме: передавати зазначену земельну ділянку у власність або у користування, іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою, змінювати її конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки, надавати дозволи на виготовлення технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затверджувати третім особам розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також вчиняти дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заборонено державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (у тому числі тим, що провадять свою діяльність на районному рівні) вносити до Державного земельного кадастру будь-які реєстраційні відомості (зміни), що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером: 0520483000:06:001:0066 площею 31,3864 га.

Заборонено державним кадастровим реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0520483000:06:001:0066 площею 31,3864 га. а саме: реєструвати право власності чи право користування (оренди) на зазначену земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

13.07.2021 позивачі звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

28.08.2021 на розгляд 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання винесено проекти рішення ради "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населених пунктів, що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.

За результатами голосування, з присутніх 27 депутатів, (із загальної чисельності 34 депутатів) за вказаний проект проголосували "за" - 2 депутати, "проти" - 4, "утримались" - 21. Рішення не прийнято.

Надалі, листами від 09.09.2021 №01- 14/3144, 01-14/3143, 01-14/3142, 01-14/3141, 01-14/3140, 01-14/3139, 01-14/3138, 01-14/3137, 01-14/3130, 01-14/3136, 01-14/3132, 01-14/3133, 01-14/3131, 01-14/3135 позивачів повідомлено, що відділом земельних відносин міської ради підготовлено проект рішення, яке було розглянуто на пленарному засіданні 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання 28.08.2021. За результатами голосування рішення з даного питання не прийнято.

Позивачі вважаючи, що відповідач при розгляді їхніх клопотань допустив протиправні дії, оскільки всупереч положень ч.7 ст.118 ЗК України не прийняв жодного із рішень визначених Земельним Кодексом України, звернулись з даним позовом до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови щодо стягнення на користь ОСОБА_15 витрат на правову допомогу у розмірі 70 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за такими доводами.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 116 ЗК України, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

На дату звернення позивача із клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проекту (14.07.2020) порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами був врегульований положеннями статті 118 ЗК України в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021.

Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачалося, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9-11 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Тобто, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

В свою чергу, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Таким чином, частиною 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 1.380.2019.000976, від 19.08.2021 у справі № 509/396/17 та від 13.09.2021 у справі № 718/1574/16-а.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту "а" частини 1 статті 33 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Частиною 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

При цьому, за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивована відмова у його наданні.

Як встановлено з обставин справи та не заперечується сторонами, за наслідком розгляду клопотання позивача, Бершадською міською радою Гайсинського району Вінницької області не прийнято рішення щодо відмови або надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зокрема 28.08.2021 на розгляд 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання винесено проекти рішення ради "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населених пунктів, що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.

За результатами голосування, з присутніх 27 депутатів, (із загальної чисельності 34 депутатів) за вказаний проект проголосували "за" - 2 депутати, "проти" - 4, "утримались" - 21. Рішення не прийнято.

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27.02.2020 дійшла висновку, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Верховний Суд у постанові №826/26998/15 від 21.04.2021 вказав, що частиною 7 статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації): а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України про надання дозволу на розробку технічної документації чи відмову у його наданні, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду поданого клопотання підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати відповідача надати позивачам дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею по 0,2 га. кожному з позивачів, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до пунктів 4 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії або визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Верховний Суд у ряді постанов (зокрема від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 по справі № 803/1067/17 та від 24.12.2019 у справі № 823/59/17) сформулював такий правовий висновок: "…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким".

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

А тому належним способом захисту прав особи є зобов`язання органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення за заявою, тобто, рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за результатом перевірки виконання позивачем усіх визначених законом умов, необхідних для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №823/105/18 та від 31.03.2021 у справі № 823/104/18.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками розгляду клопотання позивачів було підготовлено проекти рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, який проходив попереднє обговорення на засіданні комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності.

Водночас, підставою не прийняття відповідного рішення стали результати поіменного голосування депутатів Бершадської міської ради. Так, за результатами голосування, з присутніх 27 депутатів, (із загальної чисельності 34 депутатів) за вказаний проект проголосували "за" - 2 депутати, "проти" - 4, "утримались" - 21. Рішення не прийнято.

Зазначене не узгоджується із наведеним нормативно-правовим регулюванням спірних відносин та суперечить частині 7 статті 118 ЗК України.

При цьому, позивачами дотримано усіх умов визначених чинним законодавством України для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, проте відповідачем на даний час так і не прийнято, у спосіб визначений законом, рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмову у його наданні.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, відповідачем, на якого в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення до суду не надано.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що дії Бершадської міської ради спрямовані на створення штучних перешкод у реалізації права позивачів на отримання земельної ділянки, зокрема Бершадська міська рада має намір спірну земельну ділянку, площею 31, 3864 га. за кадастровим номером: 0520483000:06:001:0066 передати у постійне користування третій особі - КСП "Флор-Сервіс", (про що свідчить порядок денний Пленарного засідання 21 сесії міської ради) що в подальшому може призвести до неможливості позивачам скористатись своїм правом на отримання у власність земельних ділянок, а тому ефективним способом захисту їх порушених прав буде зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Таким чином, у даному випадку зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність забезпечить ефективний судовий захист порушеного права та призведе до реального їх відновлення.

Інший спосіб захисту такий, як повторний розгляд не забезпечить в повній мірі поновлення порушених прав позивача та зумовить виникнення інших судових спорів, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 по справі №32/563, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише одним із етапів визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок і не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Така ж правова позиція викладена у постанові ВС від 01.02.2022 справа №440/1949/19.

Щодо посилань відповідача викладених в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не з`ясовано правову природу спірної земельної ділянки, оскільки 04.08.2021 Державним земельним реєстратором Чвертком Романом Петровичем було внесено зміни до виду використання земельної ділянки за кадастровим номером 052048300:06:001:0066. Новий вид використання земельної ділянки "01.08 Для сінокосіння і випасання худоби Категорія земель Землі сільськогосподарського призначення Вид використання земельної ділянки "Для сінокосіння і випасання худоби", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо, зокрема земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

При цьому, ч. 2 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок (крім випадків визначених цією статтею) здійснюється зокрема за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. До виключень, коли не розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відноситься два випадки:

- поділ та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення. І в даному випадку розробляється технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч. 6 ст.79-1 ЗК України);

- винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації. В цьому випадку використовується документація із землеустрою, яка стала підставою для формування земельної ділянки (ч. 7 ст. 79- ЗК України).

Так, ВС у постанові від 04.05.2020 у справі № 802/1539/19-а дійшов висновку, що розроблення проекту землеустрою та подальша відповідна процедура щодо відведення земельної ділянки необхідні лише у разі: переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ст. 19 ЗК України, в іншу; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення (окрім наданих для ведення ОСГ, які можуть використовуватись також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення), та у постанові від 04.06.2020 по справі № 495/66080/17 відповідно до яких стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

ЗК України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів для ведення фермерського господарства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи, що між позивачами та відповідачем немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, а докази на підтвердження наявності передбачених законом підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідачем не надано, беручи до уваги поведінку відповідача, яка в даному випадку, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на землю, суд вважає за можливе, застосувати найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивачів, а саме: зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га., яка розташована на території Маньківської сільської ради.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.