Рішення

від 20.02.2022 по справі 916/3416/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3416/21

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Старосуд О.А. за довіреністю;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика гончарної справи до товариства з обмеженою відповідальністю „Проектюгстрой про стягнення 440 515,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика гончарної справи (далі по тексту ТОВ „Фабрика гончарної справи) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Проектюгстрой (далі по тексу ТОВ „Проектюгстрой) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 440 515,20 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 412 312,40 грн. та пені у розмірі 28 202,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки продукції №1-ПЮС від 23.04.2020р. в частині оплати вартості поставленого товару.

ТОВ „Проектюгстрой не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 92-А, офіс 320, були повернуті суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Проектюгстрой про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Слід зазначити, що 22.12.2021р. на електронну пошту суду від ТОВ „Проектюгстрой надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було підписано кваліфікованим електронним підписом директора товариства. Крім того, до суду від відповідача надійшло два клопотання про відкладення судових засідань, які не були підписані кваліфікованим електронним підписом, що свідчить про їх оформлення із порушенням вимог чинного законодавства, а, отже, і про відсутність підстав для їх врахування під час вирішення даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

23.04.2020р. між ТОВ „Фабрика гончарної справи (Продавець) та ТОВ „Проектюгстрой (Покупець) було укладено договір поставки №1-ПЮС, відповідно до п. 1.1 якого на період дії даного договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), що належить Продавцю на момент укладення договору або буде набутий (чи виготовлений) Продавцем у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), у кількості, у строки та за ціною вказаною в рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік товару по цьому договору може бути змінено або доповнено за згодою сторін.

Згідно з п. 4.5 договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. Покупець здійснює оплату за товар в сумі, визначеній Продавцем в рахунку-фактурі в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення готівкових коштів до каси Покупця протягом 30 календарних днів з моменту отримання ним товару та підписання видаткових накладних.

Умовами п. п. 8.1, 8.2 договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. термін дії договору встановлюється з моменту підписання та до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Договір вважається автоматично продовженим на наступний рік, якщо сторони не висловили письмову згоду про зміну його умов або про розірвання протягом 30 днів до закінчення терміну дії даного договору.

Відповідно до п. 10.2 договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. у випадку порушення Покупцем термінів оплати, відповідно до цього договору, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Вказаний пункт застосовується тільки у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р., ТОВ „Фабрика гончарної справи було поставлено на користь ТОВ „Проектюгстрой товар, загальна вартість якого складає 565 661,40 грн., що підтверджується наступними підписаними між сторонами видатковими накладними: №294 від 06.08.2020р. на суму 32 487,00 грн., №265 від 23.07.2020р. на суму 32 487,00 грн., №262 від 23.07.2020р. на суму 32 487,00 грн., №303 від 11.08.2020р. на суму 32 487,00 грн., №411 від 28.09.2020р. на суму 33 915,00 грн., №438 від 07.10.2020р. на суму 34 680,00 грн., №470 від 19.10.2020р. на суму 34 680,00 грн., №602 від 19.11.2020р. на суму 34 680,00 грн., №657 від 07.12.2020р. на суму 34 680,00 грн., №36 від 18.01.2021р. на суму 34 680,00 грн., №38 від 18.01.2021р. на суму 34 680,00 грн., №119 від 19.02.2021р. на суму 38 148,00 грн., №120 від 19.02.2021р. на суму 38 148,00 грн., №221 від 23.03.2021р. на суму 23 133,60 грн., №218 від 22.03.2021р. на суму 38 148,00 грн., №222 від 23.03.2021р. на суму 17 544,00 грн., №227 від 23.03.2021р. на суму 38 596,80 грн.

Крім того, ТОВ „Фабрика гончарної справи було виставлено ТОВ „Проектюгстрой рахунки на оплату вартості поставленого товару /а. с. 27-36/.

Листом №01-04/08 від 08.04.2021р. ТОВ „Проектюгстрой було визнано факт наявності заборгованості за договором №1-ПЮС від 23.04.2020р. у загальному розмірі 412 312,40 грн., яка мала бути погашена відповідачем у добровільному порядку у строк до 20.11.2021р.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Проектюгстрой, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. грошових зобов`язань було частково оплачено вартість отриманого товару на суму 153 349,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору поставки ТОВ „Проектюгстрой не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору товару, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість ТОВ „Проектюгстрой перед ТОВ „Фабрика гончарної справи складала 412 312,40 грн., що є різницею між вартістю поставленого товару та розміром здійснених відповідачем оплат (565 661,40 грн. - 153 349,00 грн. = 412 312,40 грн.).

З викладених обставин позовні вимоги ТОВ „Фабрика гончарної справи до ТОВ „Проектюгстрой про стягнення суми основного боргу у розмірі 412 312,40 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до п. 10.2 договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. у випадку порушення Покупцем термінів оплати, відповідно до цього договору, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Вказаний пункт застосовується тільки у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу.

З посиланням на умови п. 10.2 договору поставки №1-ПЮС від 23.04.2020р. та приписи чинного законодавства ТОВ „Фабрика гончарної справи було заявлено до стягнення пеню у розмірі 28 202,80 грн., яка була розрахована по кожній накладній окремо протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому, пеня за накладними №221, 218, 222, 227 була розрахована по 21.10.2021р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі 28 202,80 грн., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення на користь ТОВ „Фабрика гончарної справи пені у розмірі 28 202,80 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика гончарної справи до товариства з обмеженою відповідальністю „Проектюгстрой позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 412 312,40 грн., пені у розмірі 28 202,80 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Проектюгстрой /65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 92-А, офіс 320; ідентифікаційний код 43420038/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика гончарної справи /67813, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Чапаєва, буд. 55; ідентифікаційний код 41391173/ суму основного боргу у розмірі 412 312,40 грн. /чотириста дванадцять тисяч триста дванадцять грн. 40 коп./, пеню у розмірі 28 202,80 грн. /двадцять вісім тисяч двісті дві грн. 80 коп./, судовий зір у розмірі 6607,73 грн. /шість тисяч шістсот сім грн. 73 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 березня 2022 р. у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Суддя С.П. Желєзна