Ухвала

від 15.03.2022 по справі 918/114/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" березня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/114/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Керівника Сарненської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації

в особі: Сарненської районної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю "Енерго Рітейл"

про: стягнення в сумі 41 950,18 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від органу прокуратури: Т.Кривецька-Люліч;

Керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації в особі Сарненської районної державної адміністрації до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмежено відповідальністю "Енерго Рітейл" про стягнення 41 950,18 грн.

Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до слухання на 15 березня 2022 року.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку представника органу прокуратури суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідачем у даній справі є Товариство з обмежено відповідальністю "Енерго Рітейл" (Волинська область, м. Луцьк, вул. 8-го Березня 1, офіс 201).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор зазначає, що Відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу, за результатом яких переможцем аукціону визнано Товариство з обмежено відповідальністю "Енерго Рітейл".

За результатом вказаного аукціону укладено відповідний договір, а надалі укладено ряд додаткових угод, якими збільшено ціну газу. А тому, на переконання прокурора, сторонами правочину не дотримано вимоги пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". А отже укладені додаткові договори є нікчемними в силу вимог закону, а переплачені на підставі нікчемних договорів кошти в розмірі 41 950,18 грн. мають бути повернуті як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

За таких умов, прокурор, обґрунтовуючи територіальну підсудність даного спору, вказує, що місцем поставки товарів є смт Рокитне Рівненської області. А тому, в розумінні частин 1, 5 статті 29 ГПК України даний спір підсудний Господарському суду Рівненської області.

За таких обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 5 статті 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Натомість загальне процесуальне правило щодо визначення територіальної юрисдикції господарських спорів встановлено нормами статті 27 ГПК України, за якою позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, положення статті 20 ГПК України визначають категорії спорів, котрі відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, відповідно до цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Як видно з аналізу наведених вище норм законодавець виокремив таку категорію спорів, як "спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності". А у частині 5 статті 29 ГПК України законодавець навів критерії для випадків у яких можливе визначення територіальної підсудності спору за вибором позивача: у спорах, що виникають з договорів та стосуються виконання таких договорів.

А отже, саме у випадках коли позов стосується спору, що виник при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, можуть бути застосовані положення частини 5 статті 29 ГПК України.

Разом з тим, як слідує з заявлених вимог, позов пред`явлено про стягнення безпідставно набутого майна (безпідставно набутих бюджетних коштів). Прокурор вважає правочини (додаткові угоди до договору поставки природного газу) нікчемними, та обґрунтовує свої вимоги посилаючись зокрема на норми статті 216 ЦК України, котрою врегульовано правові наслідки недійсності правочинів.

Суд зауважує, що відносини щодо набуття та збереження майна без достатньої правової підстави унормовано положеннями глави 83 ЦК України. Так, згідно з нормами статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

А отже такий спір характеризується відсутністю правових підстав для набуття, в тому числі договору. Натомість такий характер зобов`язання може свідчити про кондикційні правовідносини між особою яка зберегла майно без достатніх правових підстав та потерпілим, за чий рахунок відбулося безпідставне збереження майна. Кондикційний позов є самостійним способом захисту порушеного права власності, зокрема якщо річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами.

Тобто, кондикція це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Зазначені правовідносини не базуються на договірних зобов`язаннях, а отже до таких відносин не застосовується правове регулювання призначене для договірних правовідносин. Зокрема до таких відносин не можуть бути застосовані правила щодо визначення територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, котрі призначені для спорів, що виникають з договірних відносин при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Спори щодо застосування правових наслідків недійсності правочинів також не можуть вважатися спорами, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів.

Таким чином у розумінні норм процесуального закону, зокрема положень пункту 15 частини 1 статті 20 ГПК України, спір у цій справі відноситься до категорії інших спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, а не спорів, котрі виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Крім того у позові прокурор зазначає, що згідно із витягом із офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі, місце поставки, місце виконання договору є смт Рокитне Рівненської області (три заклади дошкільної освіти смт Рокитне, а саме: ДНЗ № 1 "Теремок", ДНЗ № 2 "Струмочок", ДНЗ № 3 "Казка"), а проте не надає жодних доказів на підтвердження, витяг із офіційного порталу в матеріалах справи відсутній. Також прокурором до позову не додано жодних доказів щодо місцезнаходження об`єктів споживача, меж їх балансової належності та розмежування ділянок обслуговування тощо.

З огляду на таке, застосування прокурором при поданні цього позову правил визначення територіальної підсудності передбачених нормами статті 29 ГПК України є безпідставним.

Даний спір не відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду Рівненської області. В даному випадку має бути застосовано процесуальне правило, передбачене частиною 1 статті 27 ГПК України, а саме: позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.

Оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Луцьк, цей позов має розглядатися Господарським судом Волинської області.

Таким чином суд встановив обставини щодо належності цієї справи до територіальної юрисдикції іншого суду.

Згідно з приписами статті 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись статтями 27, 29, 31, 232, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Справу №918/114/22 за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Рокитнівської районної державної адміністрації в особі Сарненської районної державної адміністрації до Товариства з обмежено відповідальністю "Енерго Рітейл" про стягнення в сумі 41 950,18 грн. передати за підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 54 А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку передбаченому статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.Качур