Рішення

від 16.03.2022 по справі 921/745/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/745/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28//2 )

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" (48300, Тернопільська область, Монастириський район, місто Монастириська, вул. Шевченка, буд. 10)

про стягнення 3000000 грн - боргу, 579118,84 грн пені, 203436,56 грн 3% річних та 384700 грн інфляційних витрат.

За участю від:

позивача - не з`явився

відповідач не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" про стягнення 3000000 грн - боргу, 579118,84 грн пені, 203436,56 грн 3% річних та 384700 грн інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 11.11.2021 (вх. №827 від 16.11.2021) зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору №763/13-19 від 02.05.2019 поставки, в частині оплати за отриманий ним товар.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалах від 17.11.2021 (про відкриття провадження у справі) та від 13.12.2021 (про відкладення підготовчого судового засідання) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно ч.4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 17.11.2021: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/745/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 13.12.2021; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою суду від 13.12.2021: задоволено клопотання б/н, б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" (вх. №9977 від 07.12.2021); продовжено відповідачу строк для подання відзиву, в порядку ст. 165 ГПК України, до 05.01.2022; відкладено підготовче судове засідання на 13.01.2022.

Ухвалою суду від 22.12.2021 підготовче судове засідання у справі №921/745/21 перенесенона 20.01.2022.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шумського І.П. підготовче судове засідання 20.01.2022 не відбулось.

Ухвалою суду від 07.02.2022 підготовче судове засідання у даній справі призначено на 17.02.2022.

Надалі, ухвалою суду від 17.02.2022 закрито підготовче провадження по справі №921/745/21 та призначено її до розгляду по суті на 17.03.2022.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 17.03.2022 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 17.03.2022 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У встановлені в ухвалах від 17.11.2021 (про відкриття провадження у справі) та від 13.12.2021 (про відкладення підготовчого судового засідання) строки ТОВ "Монастириськенергобуд" не подало відзиву на позовну заяву.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Неявка представників відповідача в судові засідання протягом усього слухання справи (в т. ч. трьох місяців до оголошення у Україні воєнного стану), неподання ним жодних клопотань з цього приводу, вказує на втрату ТОВ "Монастириськенергобуд" інтересу до вирішення даного спору. При цьому також враховано, що згідно з ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" суди працюють у звичайному режимі, а місцезнаходженням відповідача є: 48300, Тернопільська область, Монастириський район, місто Монастириська, вул. Шевченка, буд. 10, тобто територія яка станом на 17.03.2022 підпорядкована державі Україна.

Суд, у судовому засіданні 17.03.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (постачальником), укладено договір поставки №763/13-19, згідно п. 1.1, п. 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався передати (поставити) покупцеві у визначені договором строки товар (трекерну систему «Трекер одновісний SSТ-72», а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Загальна кількість товару, а також його вартість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), а також опис робіт, що виконуються за цим договором, визначаються специфікацією (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.2, п. 4.4 договору загальна ціна договору складається із загальної вартості поставлено товару та вартості виконаних робіт протягом дії договору. Форма розрахунків - безготівкова.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов`язаний: а)своєчасно та належно прийняти товар, що відповідає вимогам, визначеним щодо нього у цьому договорі, і який був переданий в порядку та на умовах, визначених договором; б) оплатити товар та роботи у розмірі та строки, встановлені цим договором та додатками до нього.

Згідно п. 6.1 договору поставка (передача) товару здійснюється на умовах, вказаних в специфікації.

Поставка товару, що є предметом даного договору, допускається частинами без попередньої згоди покупця та протягом строків, зазначених у специфікації. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної (п. 6.3 договору).

Згідно п. 6.7 договору право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару до покупця переходить в момент передачі товару від постачальника покупцю за видатковою накладною.

Відповідно до п. 7.3 договору постачальник одночасно з передачею покупцю товару надає покупцю наступні документи на товар: рахунок-фактура; видаткова накладна; технічний паспорт виробу (у якому підтверджуються гарантійні обов`язки виробника, вимоги до експлуатації товару, вказується комплектність товару) у двох паперових примірниках; інструкція по експлуатації та обслуговування продукції у двох паперових примірниках.

У п. 11.2, п. 11.4 договору сторонами обумовлено, що за порушення строку оплати, визначеного умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. За порушення строків оплати, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 13.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня поточного року та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

02.05.2019 між сторонами підписано специфікацію №1 до договору поставки №763/13-19 від 02.05.2019, згідно п. 1 якої предметом поставки є тре керна система «Трекер одновісний SST - 72» код УКТ ЗЕД 8428909000 в кількості 75 компл., загальною вартістю 29765995,20 грн, у т.ч. ПДВ 4960999,20 грн.

У п. 1.2 зазначеної специфікації вказано, що поставка здійснюється на умовах, визначених договором. Місцем поставки за цією специфікацією є: Україна, Тернопільська область, м. Монастириська, вул. Галицька.

Строк поставки: протягом 90 календарних днів з дати отримання постачальником оплати згідно п.п. а) пункту 2.7.1 цієї специфікації (п. 1.3 специфікації).

Згідно п. 2.1, п. 2.2 специфікації платіжною одиницею є національна валюта України гривня. Всі платежі проводяться у гривні. Загальна ціна товару за цією специфікацією становить 247804996 грн, крім того ПДВ 20% - 4960999,20 грн, всього разом з ПДВ: 29765995,20 грн, що на дату підписання цієї специфікації, враховуючи встановлений сторонами курс євро, що становить 31,50 грн за 1 євро, еквівалентно 944952 євро 23 євроценти.

Загальна сума вартості товару в гривні по цій специфікації є змінною величиною і підлягає зміні залежно від показників, що на неї впливають, як то зазначений комерційний курс євро на момент здійснення покупцем оплати; збільшення/зменшення існуючих та/або введення/скасування податків, мита, зборів та будь-яких інших платежів, що включаються продавцем та/або законодавцем до вартості товару при ввезенні його на територію України тощо (п. 2.3 договору).

У п.п. 2.7.1 п. 2.7 договору сторонами обумовлено строки та порядок розрахунків, а саме: а) покупець вносить на поточний рахунок виробника передплату у розмірі 65 % від суми даної специфікації 19335611,88 грн, в тому числі ПДВ 20% - 3222601,98 грн в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання цієї специфікації. В призначенні платежу обов`язково зазначається дата й номер договору, та дата й номер специфікації; б) покупець вносить на поточний рахунок виробника 35% від суми даної специфікації 10414483,32 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1735247,22 грн в строк не пізніше 3 календарних днів з дати підписання видаткової накладної. В призначенні платежу обов`язково зазначається дата й номер договору, та дата й номер специфікації.

02.05.2019 між сторонами оформлено додаток №1 до специфікації №1 від 02.05.2019 додоговору поставки №763/13-19 від 02.05.2019 Основні характеристики трекерної системи «Трекер одновісний SSТ-72».

Вказані договір поставки та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору поставки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (постачальником) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" (покупцю) товар згідно видаткової накладної №287 від 11.12.2019 на суму 29765995,20 грн.

Приймання - передача товару по зазначеній накладній посвідчується зробленими на них відмітками та печатками сторін за договором та по справі.

Обставини щодо кількості та якості отриманого товару відповідачем у справі не заперечується.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору, свої зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару виконував неналежним чином та з порушенням передбачених умовами договору та специфікації термінів розрахунків.

В матеріалах справи міститься копія картки бухгалтерського обліку по рахунку №361 за період з серпня 2019 року по червень 2021 року по операціях позивача з відповідачем по договору №763/13-19, які вказують про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" коштів позивачу на загальну суму 26765995,20грн, а саме: 21.08.2019 - 21565315,80 грн; 26.12.2019 500679,40 грн; 14.02.2020 700000грн; 11.03.2020 4000000 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, решта зобов`язання в сумі (29765995,20 грн 26765995,20 грн) 3000000грн залишилось не виконаним.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення 3000000грн боргу, 579118,84грн пені, нарахованих з врахуванням п. 11.2, п. 11.4 договору, а також нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України 203436,56грн 3% річних, 384700грн інфляційних нарахувань.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1 ст. 694 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, а саме специфікації до договору та видаткової накладної відповідач отримав товар на суму 29765995,20 грн. Доказів невиконання позивачем умов договору поставки щодо кількості, якості та вартості переданого товару відповідачем протягом усього слухання справи не надано. Заперечень проти позовних вимог не заявлено.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки №763/13-19 від 02.05.2019, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, повної оплати вартості отриманого товару в строк визначені у п.п. 2.7.1 п. 2.7 специфікації боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 3000000 грн.

Станом на час розгляду справи, строк оплати за переданий згідно договору товар є таким, що настав.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за отриманий товар як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 3000000грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути обумовлену п. 11.2, п. 11.4 пеню в сумі 579118,84грн, а також нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 384700грн інфляційних нарахувань та 203436,56грн 3% річних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, згідно п. 11.2, п. 11.4 договору сторонами обумовлено, що за порушення строку оплати, визначеного умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. За порушення строку оплати, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день прострочення платежу..

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вищим господарським судом України у постанові пленуму №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, а саме у п. 1.12 роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При цьому, як визначається п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 (з наступними змінами та доповненнями) день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Також день фактичної оплати заборгованості не включається до часу прострочення виконання грошового зобов`язання при здійсненні розрахунку 3% річних, оскільки відповідний розрахунок здійснюється у днях, протягом яких не виконувалось грошове зобов`язання. День фактичної оплати заборгованості не може вважатись днем, протягом якого не виконувалось грошове зобов`язання. (Дану правову позицію викладено у Постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №3-1276г15, постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2017 у справі №915/693/16, від 27.04.2016 у справі № 908/5105/15, від 18.10.2016 у справі №914/3794/15, від 20.07.2016 у справі № 914/4004/15, від 12.03.2015 у справі № 904/7361/14, від 15.02.2017 у справі №904/2556/16 ).

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань, пені. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлені специфікацією строки оплати, граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, встановлено, що правомірними є нарахування 562327,12грн пені, 201557,62 грн 3% річних, 384554,47грн інфляційних нарахувань. А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" 3000000 грн - основного боргу, 562327,12 грн пені, 201557,62 грн 3% річних, 384554,47 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги в частині стягнення 16791,72 грн пені, 1878,94 грн 3% річних, 145,53 грн інфляційних нарахувань не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастириськенергобуд" (48300, Тернопільська область, Монастириський район, місто Монастириська, вул. Шевченка, буд. 10, ідентифікаційний код 41926084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28//2, ідентифікаційний код 37826652) 3000000 (три мільйони)грн - основного боргу, 562327 (п`ятсот шістдесят дві тисячі триста двадцять сім) грн 12 коп. пені, 201557 (двісті одну тисячу п`ятсот п`ятдесят сім) грн 62 коп. 3% річних, 384554 (триста вісімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 47 коп. інфляційних нарахувань, 62226 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять шість) грн 59 коп. - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 17 березня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський