Рішення

від 14.03.2022 по справі 926/725/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/725/22

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/725/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична група"

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради

про стягнення заборгованості в сумі 566 154,57 грн.

представники сторін:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» звернулося з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 347 від 08.07.2021 р. в сумі 566 154,57 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення укладеного між сторонами договору відповідач за отриману електричну енергію за період з січня 2021 р. по січень 2022 р. в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 566 154,57 грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.02.2022 р. справу № 926/725/22 передано судді Миронюку С.О.

Ухвалою суду від 16.02.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 15.03.2022 р.

01.03.2022 р. позивач через систему "Електронний суд" подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В даній заяві представник позивача просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду Чернівецької області з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 03.03.2022 р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" про участь у справі в режимі відеоконференції.

14.03.2022 р. позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Також, 14.03.2022 р. відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі.

За змістом п. 19 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 3 статі 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку п. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Нез`явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, тобто справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

08.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична група" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством «Глибоцька центральна районна лікарня» (споживач) укладено Договір постачання електричної енергії споживачу за № 347, за яким позивач здійснює постачання електричної енергії відповідачу у 2021 році за кодом ДК 021:2015 - « 09310000-5 - Електрична енергія», а останній зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього договору.

У п. 3.2. Договору № 347 передбачено, що місце поставки (передачі) електричної енергії - об`єкти споживача за адресою Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, 14.

В розділі 5 Договору № 347 сторони обумовили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, а саме:

5.1. Загальна вартість цього договору становить - 392 500,00 грн., крім того ПДВ -78500,00 грн., разом з ПДВ - 471 000,00 гри.

5.2. Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 1,57 грн. ПДВ 0,27 грн.

5.9. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

5.10. Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені додатком №2 «Порядок розрахунків».

5.11. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі.

Відповідно до п. 15.1. Договору, він набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до « 31» грудня 2021 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань

Крім того, 24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична група" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради (споживач) укладено Договір постачання електричної енергії № 80, за яким позивач здійснює постачання електричної енергії відповідачу у 2021 році за кодом ДК 021:2015 - « 09310000-5 - Електрична енергія», а останній зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього договору.

У п. 3.2. Договору № 80 передбачено, що місце поставки (передачі) електричної енергії - об`єкти споживача за адресою Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, 14.

В розділі 5 Договору № 80 сторони обумовили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, а саме:

5.1. Загальна вартість цього договору становить - 607 083,33 грн., крім того ПДВ -121416,67 грн., разом з ПДВ - 728 500,00 гри.

5.2. Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 3,9167 грн. ПДВ 0,7833 грн., разом з ПДВ 4,70 грн.

5.9. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

5.10. Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені додатком №2 «Порядок розрахунків».

5.11. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі.

Відповідно до п. 15.1. Договору, він набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до « 31» грудня 2021 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань

В подальшому Додатковими угодами було скориговано загальну вартість Договору та обсяги поставки електричної енергії.

Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочинів у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На виконання умов договорів, позивач в період з 12.07.2021 р. по 01.02.2022 р. надав відповідачу електричну енергію на загальну суму 1 314 609,58 грн. В порушення умов Договорів, відповідачем вартість отриманої електричної енергії оплачено лише частково, на суму 748 455,01 грн., відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 566 154,57 грн. У матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 - 01.02.2022 рр., підписаний сторонами без заперечень, що підтверджує наявність відповідної заборгованості.

Також, у заяві від 14.03.2022 відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Відповідно до вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691 Цивільного кодексу України), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

В супереч укладеному Договору, відповідач свої зобов`язання по оплаті за отриману електричну енергію в повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення основної заборгованості в розмірі 566 154,57 грн.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Аналогічний обов`язок визначено і в пункті 3.3.3. ПРРЕЕ та в підпункті і пункту пункті 6.2. Договору.

Частиною і статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як Правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».

У статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Окрім того, у відповідності до частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», - договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсяги фактичного споживання електричної енергії споживачем и певний період часи одним електропостачальником.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (частина 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

У відповідності до пункту 10 Постанови ПКРЕКГІ від 14.03.2018 р. за № 412 «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії» - до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР).

У відповідності до пункту 1.1.1. ПРРЕЕ - ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринки.

У відповідності до пункту 2.3.11. ПРРЕЕ, - комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Згідно 2.3.13. ПРЕЕ, - обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить і календарний місяць.

Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

У відповідності до пункту 9.14.1. Кодексу комерційного обліку, адміністратор комерційного обліку передає учасникам ринку дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Крім того, у відповідності до пункту 4.3. ПРРЕЕ, - інформацію для формування платіжних документів, в тому числі і обсяги спожитої електричної енергії надаються відповідним ОСР учасникам ринку, в тому числі і постачальнику для формування платіжних документів споживачам.

У відповідності до пункт 4.12. ПРРЕЕ, - розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем договірного зобов`язання з оплати отриманої електричної енергії на суму 566 154,57 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем договірних зобов`язань в цій частині.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вказані обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено 8492,36 грн. судового збору згідно Платіжного доручення № 174 від 11.02.2022 р. З огляду на зазначене та приписи ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у підготовчому провадженні, суд дійшов висновку, що 50 відсотків сплаченої при поданні позову суми судового збору в розмірі 4 246,18 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 77, 86, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Глибоцька багатопрофільна лікарня» Глибоцької селищної ради (60400, с. м.т. Глибока, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 02005705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866) заборгованість в сумі 566 154,57 грн. на рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, а також судовий збір в розмірі 4 246,18 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465 сплачений судовий збір у розмірі - 8 492,36 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 36 коп.).

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична група" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код ЄДРПОУ 42828866) з Державного бюджету України 4 246,18 грн. судового збору, оплаченого згідно Платіжного доручення № 174 від 11.02.2022 р.

4. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

В судовому засіданні 14.03.2022 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2022 року.

Суддя С.О. Миронюк