Рішення
від 16.03.2022 по справі 454/4049/21
СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4049/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокаль в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Вірність", третьої особи Сокальської державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом і просить зняти заборону відчуження з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі повідомлення 2 від 17.12.1984р. Черв.вир.панч-шкарп. згідно реєстраційного №4417045, зареєстрованого 29.01.2007р. реєстратором - Сокальською державною нотаріальною конторою (архівний номер:2131183LVOV161, архівна дата: 02.06.2000, дата виникнення: 18.12.1984р. № реєстра:188741-351, внутр.№С9015F1592F6142, комментарий: 17-19/84).

Свої вимоги мотивує наступним.

Вона є власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки наданої для обслуговування вказаного будинку.

У даному будинку вона зареєстрована та проживає з іншими членами сім`ї.

З метою реалізувати своє право власника передбачене ст.317 ЦК України вона звернулася до нотаріуса з наміром вчинити правочин. Однак їй було відмовлено, оскільки існує заборона на відчуження даного будинку зареєстрованого 29.01.2007р. реєстратором Сокальською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення 2 від 17.12.1984р. Черв.вир.панч-шкарп. згідно реєстраційного №4417045, зареєстрованого 29.01.2007р. реєстратором - Сокальською державною нотаріальною конторою (архівний номер:2131183LVOV161, архівна дата: 02.06.2000, дата виникнення: 18.12.1984р. № реєстра:188741-351, внутр.№С9015F1592F6142, комментарий: 17-19/84.

Вказує, що вона у вказаний період (грудень 1984р.) працювала на Сокальській панчішно-шкарпетковій фабриці Червоноградського виробничого панчішно-шкарпеткового об`єднання. Однак, про те, що працедавець в рудні 1984р. зі своєї власної ініціативи вчинив дії щодо накладення накладення заборони на вказаний будинок, який на той час не був введений в експлуатацію та зареєстрований в органах БТІ їй нічого не було відомо виключно до серпня 2021р.

На звернення представника позивача до реєстратора Сокальської держаної нотаріальної контори про надання копій документів на підставі яких було накладено заборону відчуження (арешт) нотаріальною конторою надано відповідь про те, що немає жодних документів по даній справі.

Крім цього, представник позивача звертався із запитом до ПАТ «Вірність», який є правонаступником Сокальської панчішно-шкарпеткової фабрики Червоноградського виробничого панчішно-шкарпеткового об`єднання про надання копій документів на підставі яких було накладено заборону відчуження (арешт), однак даний запит був залишений без належного реагування.

Зазначає, що станом на день звернення до суду жодних документів на підставі яких було накладено арешт на житловий будинок та зацікавлені особи, починаючи з 2007р.не здійснюють жодних дій направлених на задоволення своїх інтересів.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 26.10.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно реєстраційного посвідчення виданого Червоноградським МБТІ 29.11.1996р. та відповіді на запит від 09.09.2021р. встановлено, що ОСОБА_1 на праві особистої власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Сокальською держнотконторою 15.02.1980р. за №258 і рішення виконкому Сокальської міської ради від 14.11.1996р. №279 про затвердження акту про закінчення та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку.

Також, згідно державного акту на право приватної власності на землю встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром0,0754га., яка розташована на території Сокальської міської ради народних депутатів та надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

З дослідженої в судовому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта встановлено, що накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 на підставі повідомлення, 2, 17.12.1984р. Черв.вир.панч.-шкарп. зареєстрованого Сокальською державною нотаріальною конторою 29.01.2007р.

Судом встановлено, що на звернення представника позивача до реєстратора Сокальської держаної нотаріальної контори про надання копій документів на підставі яких було накладено заборону відчуження (арешт) нотаріальною конторою надано відповідь про те, що немає жодних документів по даній справі.

Крім цього, на звернення представника позивача до ПАТ «Вірність», який є правонаступником Сокальської панчішно-шкарпеткової фабрики Червоноградського виробничого панчішно-шкарпеткового об`єднання про надання копій документів на підставі яких було накладено заборону відчуження (арешт), однак даний запит був залишений без належного реагування.

Отже, судом встановлено, що документів на підставі яких було накладено арешт на майно позивача не збереглися та зацікавлені особи, починаючи з 2007р.не здійснюють жодних дій направлених на задоволення своїх інтересів.

В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивачів, що ґрунтуються на їх праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивачі мають намір розпорядитися належним їм майном, проте через наявність арештів позбавлені можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачів.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми закону, те, що збереження арешту майна чинить позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майно, а правові підстави для збереження арешту на нерухоме майно, відсутні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти заборону відчуження з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі повідомлення 2 від 17.12.1984р. Черв.вир.панч-шкарп. згідно реєстраційного №4417045, зареєстрованого 29.01.2007р. реєстратором - Сокальською державною нотаріальною конторою (архівний номер:2131183LVOV161, архівна дата: 02.06.2000, дата виникнення: 18.12.1984р. № реєстра:188741-351, внутр.№С9015F1592F6142, комментарий: 17-19/84).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 908 (дев`ятсот вісім)грн. судового збору

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Вірність», ЄДРПОУ:22380902, місце знаходження: м.Сокаль, вул.Українська, 66 Львівської області.

Третя особа: Сокальська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ:02899536, місце знаходження: м.Сокаль, вул.Тартаківська, 7а Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина

СудСокальський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення16.03.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу103702899
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них:

Судовий реєстр по справі —454/4049/21

Рішення від 16.03.2022

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

Ухвала від 26.10.2021

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

Ухвала від 26.10.2021

Цивільне

Сокальський районний суд Львівської області

Фарина Л. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні