Рішення

від 15.03.2022 по справі 346/287/22

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/287/22

Провадження № 2/346/585/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді П`ятковського В.І.,

за участю секретаря Онутчак В.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ № 021980 від 21 листопада 1996 року її батькові ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка загальною площею 0,6436 га., яка складалася з трьох земельних ділянок, а саме: земельна ділянка площею 0, 15 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельні ділянки площею 0,1985 га. і 0,2951 га. - для ведення особистого підсобного господарства.

Після смерті батька вона успадкувала вказану земельну ділянку загальною площею 0,6436 га, що стверджується виданим їй державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Оскільки на зазначеній земельній ділянці пл. 0.15 га. знаходиться два житлові будинки, то в 2021 році вирішила поділити земельну ділянку на дві окремі ділянки.

В 2021 році на її замовлення виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, кожній з трьох земельних ділянок були присвоєні кадастрові номері та кожна з них була зареєстрована в земельному кадастрі. Після чого зазначена ділянка пл. 0.15 га. була поділена на дві частини пл. 0,0740 га; 0,0760 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Отримавши документи на ділянки звернулась до УНАП Коломийської міської ради із заявою про реєстрацію права власності на зазначені дві земельні ділянки.

Однак державний реєстратор відмовила їй у державній реєстрації права власності на дані ділянки, у зв`язку із відсутністю реєстрації права власності на вказане майно.

Просить суд визнати за нею право власності на зазначені земельні ділянки, у зв`язку із відсутністю у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку інформації про власника.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити, а справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ № 021980 від 21 листопада 1996 року ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка загальною площею 0,6436 га (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка успадкувала після смерті свого батька право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 8).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 листопада 2021 року № НВ-2612455732021, НВ-2612571052021, НВ-2612571062021, право власності на земельні ділянки площею: 0.1500, 0.0740, 0.0760 не зареєстровано (а.с. 16-22).

Рішеннями від 29 листопада 2021 року державним реєстратором Годованець В.Й. відмовлено позивачці у державній реєстрації права власності на земельні ділянки, у зв`язку із відсутністю реєстрації права власності на вказане майно (а.с. 23, 24)

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держану реєстрацію речових прав здійснюють державні реєстратори.

Статтею 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як вбачається з ч.9 ст. 29 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року N 3613-VI відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів ('реєстрації) таких документів. І відповідно мали перенести дані і про власника і про правовстановлюючий документ.

Статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року N 1952-IV, встановлюються особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини десятої статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Виходячи з того, що реєстратор не може перенести дані про земельні ділянки зареєстровані до 2013 року до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, без даних про реєстрацію права власності, а задоволення позовних вимог виражає волю позивачки та не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, то суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на земельні ділянки, шляхом задоволення позову.

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, ч. 4, 247 ч. 2, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 жителькою АДРЕСА_1 :

- право власності на земельну ділянку площею 0,0740 га, кадастровий номер 2623255400:01:001:0591 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в смт. Отинія, Коломийського району Івано-Франківської області;

- право власності на земельну ділянку площею 0,0760 га, кадастровий номер 2623255400:01:001:0592 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в смт. Отинія, Коломийського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 березня 2022 року.

Суддя П`ятковський В. І.