Постанова

від 17.03.2022 по справі 420/7331/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/7331/19

Головуючий першої інстанції Бжассо Н.В.

Час та місце ухвалення судового рішення « 11:12», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 13.05.2021р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.06.2019р. №0126836-5407-1517 яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 176105,35грн. та №0126837-5407-1517 яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 28130,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що належні йому нежитлові будівлі використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому відповідно до ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2021р. позов задоволений, оскільки нежитлові будівлі позивач використовує безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності через СФГ «Гайчук», а тому таке майно не є об`єктом оподаткування.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що позивач не довів використання свого об`єкту саме в сільськогосподарській діяльності, а тому не має права користуватись пільгою для звільнення від сплати податку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія судців вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є засновником СФГ «Гайчук», видами діяльності якого за КВЕД є: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. /а.с.89/

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2018р. ОСОБА_1 на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 42.5279 (га), кадастровий номер: 5122781500:01:001:0595. /а.с.18-20/

Також, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ОД-ХІІІ №386, 02.07.2016р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - склад ядохімікатів, загальною площею 755,6кв.м. /а.с.22,24/

На підставі свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ОД-ХІІІ №387, 02.07.2016р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - комплекс телятників, загальною площею 4730,2кв.м. /а.с.26,28/

Відповідно до акту приймання-передачі та оцінки майнового внеску члена до статутного капіталу СФГ «Гайчук» від 23.02.2018р., ОСОБА_1 передав в якості внеску до статутного капіталу СФГ «Гайчук»: склад ядохімікатів, загальною площею 755,6кв.м. та комплекс телятників, загальною площею 4730,2кв.м. /а.с.77/

25.06.2019р. Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0126836-5407-1517, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_1 ) за 2018р. у розмірі 176105,35грн. /а.с.15/

25.06.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0126837-5407-1517 яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_2 ) за 2018р. у розмірі 28130,99грн. /а.с.16/

У вказаних податкових повідомленнях - рішеннях зазначено правову підставу для нарахування податкового зобов`язання - пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 та пп.266.7.2 п.266.7. ст.266 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Пункт «б» ч. 1 ст. 14 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право самостійно господарювати на землі.

Окрім того, згідно ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

З метою застосування норм пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДКО18-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. №507 (надалі - ДК 018-2000), належать до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127), клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Враховуючи зазначене, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

За правилами класифікації будівель, визначеними у вступі до вищезазначеного ДК018-2000, якщо будівля містить приміщення різного призначення, то її «головне призначення повинно бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі та віднести ці приміщення згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання; потім будівля класифікується за методом «зверху - вниз». Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засновником СФГ «Гайчук», що утворене 16.09.1996р.; та видами діяльності якого за КВЕД є: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. /а.с.89/

Актом прийому-передачі та оцінки майнового внеску члена до статутного капіталу СФГ «Гайчук» від 23.02.2018р., ОСОБА_1 передав у приватну власність, в якості внеску до статутного капіталу СФГ «Гайчук» склад ядохімікатів, загальною площею 755,6кв.м. та комплекс телятників, загальною площею 4730,2кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від: 20.06.2018р. № 128302465 та №128310717. /а.с.30,31,77/

Крім того, належні СФГ «Гайчук» на праві приватної власності об`єкти нежитлової нерухомості, а саме склад ядохімікатів та комплекс телятників, відносяться до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» за ДК 018-2000, а тому використовуються СФГ «Гайчук» безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності, та як наслідок не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вказані об`єкти нежитлової нерухомості, на час винесення податкових повідомлень-рішень про нарахування податкового зобов`язання за 2018р. знаходились у приватній власності СФГ «Гайчук», а також відносяться до будівель сільськогосподарського призначення та використовуються у сільськогосподарській діяльності, а тому підпадають під дію положень п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.