Рішення

від 17.03.2022 по справі 565/1462/20

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1462/20

Провадження № 2/565/54/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2022 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

у складі головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/1462/20 за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Енергетик» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Наталії Віталіївни про виключення (скасування) реєстраційного запису,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду Рівненської області звернувся Обслуговуючий кооператив «ЖБК Енергетик» (далі - ОК «ЖБК «Енергетик») до ОСОБА_1 , державного реєстратора Головач Н.В. та з урахуванням уточнень просив:

-скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39439225 від 30.01.2018 року 11:23:35, яким було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру, загальною площею 55 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1473604656107, номер запису про право власності: 24608132.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в січні 2018 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Н.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 39439225 від 30.01.2017, яким було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 55 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1473604656107, номер запису про право власності: 24608132, дата та час державної реєстрації: 30.01.2018 року 14:18:11. З даним рішенням ОК "ЖБК Енергетик" категорично не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що вказана державна реєстрація права власності здійснена з порушенням вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, державному реєстратору не подано усіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру. Стверджує, що відповідачем ОСОБА_1 , всупереч вимог п. 41, 77, 80 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою від 25.12.2005 року № 1127 (далі - Порядок) державному реєстратору не подані: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; довідки кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно.

До суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив у якому представник просить у задоволенні позовних вимог ОК "ЖБК Енергетик" відмовити повністю за безпідставністю та необгрунтованістю посилаючись на наступне. Твердження позивача про те, що відповідач міг набути право власності на спірну квартиру лише з моменту її передачі за відповідним актом, чого зроблено не було, вказує на недобросовісність поведінки позивача, оскільки згідно розділу 3 Договору про пайову участь у будівництві житла саме на ОК "ЖБК Енергетик" покладено обов`язок видати всі необхідні документи для реєстрації права власності, зокрема й акт прийому-передачі квартири. Позивач не надав жодних пояснень та доказів, що саме заважає виконати йому всі зобов`язання за Договором про пайову участь у будівництві житла, зокрема щодо передання квартири за актом приймання-передачі з 24 лютого 2017 року, тобто з моменту введення будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію. Однак право власності на квартиру в житлово-будівельному кооперативі виникає не лише внаслідок повної сплати внесків, а ще й внаслідок державної реєстрації такого права. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач вибув з числа асоційованих членів кооперативу чи має заборгованість зі сплати пайових внесків зо договором, при тому, що саме позивач зобов`язаний вести такі обліки, реєстри.

Позивач ОК «ЖБК «Енергетик», будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив. Подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що у м. Луцьку, де проживає голова кооперативу діє комендантська година з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., а тому він фізично не зміг би доїхати для участі у судовому засіданні на 08 год. 00 хв. Суд ухвалив відмовити у задоволенні такого клопотання та про продовження розгляду справи за відсутності представника позивача. Суд визнав не поважною причиною неявки представника позивача. При цьому суд зважив на те, що за умови добросовісної поведінки представник позивача міг з`явитись у судове засідання взявши участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів або прибути до м. Вараш, Рівненської області напередодні. Така неявка представника позивача у судове засідання є повторною Зокрема, представник позивача не з`являвся у судові засідання, призначені на 24.12.2021 року, на 28.01.2022 року та на 25.02.2022 року Суд врахував те, що відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Згідно з вимогами п. 2 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Від представника відповідача ОСОБА_2 , третьої особи Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності та відсутності позивача, просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач Головач Н.В. , будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляд справи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази судом встановлені наступні обставини.

07.08.2008 року між позивачем ОК «ЖБК Енергетик» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір № 122 про пайову участь у будівництві житла. Предметом договору є узгодженість сторін про будівництво кооперативом житлового будинку в АДРЕСА_1 і передача позивачу визначеної договором квартири, якій на період будівництва присвоюється номер 122, загальною площею 55,64 кв.м. в даному будинку та оплата її замовником. Вказана обставина підтверджується копією договору про пайову участь у будівництві житла № 122 від 07.10.2008 року.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2015 року у справі № 565/1225/15-ц, копія якого досліджена у судовому засіданні, встановлена обставина, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за угодою про пайову участь у будівництві житла № 122 від 07.08.2008 року виконала у повному обсязі та внесла плату у розмірі повної вартості квартири, що передбачена договором. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_1 право набуття у власність квартири згідно з договором про пайову участь у будівництві житла № 122 від 07.08.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК Енергетик». Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судом у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Оскільки обставини щодо виконання відповідачем вказаного договору та внесення ним плати у розмірі повної вартості квартири, а також визнання за ОСОБА_1 майнових прав на спірну квартиру, встановлено рішенням суду у справі, де участь брали ОСОБА_1 як позивач та ОК «ЖБК Енергетик» як відповідач і таке рішення набрало законної сили, суд визнає вище викладену обставину доведеною.

Відповідно до копії Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № РВ 143170551220, 24.02.2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано вказану декларацію та визнано готовим до експлуатації закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 (друга черга).

Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 112315254 від 31.01.2018 року підтверджується, що 30.01.2018 року за відповідачем ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована двокімнатна квартира загальною площею 55 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» місто Кузнецовськ перейменовано на місто Вараш.

Позивач ОК «ЖБК Енергетик» вважає, що державна реєстрація права власності спірної квартири за ОСОБА_1 здійснена з порушенням ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, державному реєстратору не подано усіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру, а також не надано усіх документів, передбачених п. 41, 77, 80 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 41 Порядку у редакції станом 27.03.2017 року, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Позивач наполягає на тому, що відповідач ОСОБА_1 для державної реєстрації права власності на квартиру не подала документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Перевіряючи вказані доводи позивача судом встановлені наступні обставини.

За положеннями п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, представником відповідача ОСОБА_2 до суду подана копія Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № РВ 143170551220, яка зареєстрована 24.02.2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та відповідно до цієї декларації визнано готовим до експлуатації закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 (друга черга).

Відповідно до п. 41 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Отже, викладені норми спростовують доводи позивача щодо обов`язкової подачі документа, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Зі змісту копії висновку № 14 про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою від 08.12.2016 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 та будівництво якого здійснювалось на підставі договору про пайову участь у будівництві житла № 122 від 07.08.2008 року, ідентифіковано як квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у висновку зазначено, що даний висновок служить підставою для вчинення реєстраційно-правових дій по реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомості.

До того ж, відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2018 року, підставою виникнення права власності зазначено наступні документи: технічний паспорт, виданий КП «Кузнецовське МБТІ» від 29.01.2018 року; рішення суду у справу № 565/1225/15-ц від 18.05.2017 року, видане Кузнецовським міським судом Рівненської області; договір про пайову участь у будівництві житла, укладений між ОК «ЖБК «Енергетик» та ОСОБА_1 07.08.2008 року.

Таким чином, доводи позивача про реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_1 без документів, передбачених п. 41 Порядку, спростовано вище вказаними письмовими доказами.

За змістом пункту 77 Порядку, у редакції станом на 30.01.2018 року, державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 цього Порядку.

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:

-документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

-затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об`єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;

-документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

З правового аналізу викладеного пункту випливає, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось у результаті діяльності житлово-будівельного кооперативу проводиться за заявою власника такого майна.

Подання такої заяви відповідачем ОСОБА_1 державному реєстратору доводиться копією її заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 30.01.2018 року, яка надана до суду Виконавчим комітетом Вараської міської ради разом з іншими документами реєстраційної справи. Отже, вимоги п. 77 Порядку, відповідачами також дотримані.

Перелік інших документів, визначених цим пунктом може подаватись кооперативом, тобто є правом кооперативу, а не обов`язком, та не стосується власників відповідних об`єктів нерухомості.

Згідно із п. 80 Порядку, в редакції станом на 30.01.2018 року, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються:

-довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

-технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії:

документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

Судом, вище визнано доведеним подання відповідачем ОСОБА_1 для реєстрації права власності на спірну квартиру технічного паспорта від 29.01.2018 року та висновку № 14 про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою від 08.12.2016 року, яким присвоєно адресу спірній квартирі.

Оскільки право власності за ОСОБА_1 реєструвалось на новостворений об`єкт нерухомості, а не реконструйований, необхідності подачі ним документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомості до його реконструкції у нього не було.

До суду не подано доказів подачі відповідачем ОСОБА_1 довідки кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Отже, суд доходить висновку про те, що така довідка відповідачем ОСОБА_1 не подавалась державному реєстратору для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачем ОСОБА_1 подані державному реєстратору договір № 122 про пайову участь у будівництві житла, рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2017 року у справі № 565/1225/15-ц. Така обставина підтверджується копіями вказаних документів, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2018 року, у якому наводиться вказаний перелік документів, як підстава виникнення права власності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказану вище квартиру за ОСОБА_1 суд бере до уваги наступні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що з усього переліку документів, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком, відповідачем ОСОБА_1 державному реєстратору не подана лише довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Проте, рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2017 року у справі № 565/1225/15-ц, яка подана державному реєстратору встановлена обставина, що ОСОБА_1 виконала свої грошові зобов`язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку у повному обсязі, а також встановлено, що вона є асоційованим членом ОК «ЖБК Енергетик». Суд, звертає увагу, що позивач не оспорює членство відповідача ОСОБА_1 в кооперативі станом на день реєстрації за нею права власності та не зазначає про невиконання нею умов договору про пайову участь у будівництві житла.

Таким чином, обставини щодо асоційованого членства відповідача ОСОБА_1 в кооперативі та внесення нею пайового внеску у повному обсязі, які мають підтверджуватись відповідною довідкою кооперативу, згідно з п. 80 Порядку, фактично існували на час державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та підтверджувались відповідним рішенням суду, яке було подане державному реєстратору.

Отже, неподання відповідачем ОСОБА_1 довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі державному реєстратору носить формальний характер, оскільки такі обставини об`єктивно існували на час проведення державної реєстрації права власності та були відомі державному реєстратору.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. У рішенні Європейського суд з прав людини від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» (Заява № 61333/00), Європейський суд повторює, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Крім того, у даному рішенні зазначається, що завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи влади мають у принципі кращі, ніж міжнародний суд, можливості для оцінки того, що відповідає «суспільним інтересам». Отже, створена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок початкової оцінки як існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і проблеми необхідності заходів з усунення несправедливості (пункт 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976 року, серія A, № 24). Це означає, що в цій сфері, як і в інших сферах, на які поширюються гарантії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, національні органи влади мають певну свободу розсуду.

Викладені обставини дають підстави для суду про те, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та припинення її права власності на вказану квартиру лише з формальних підстав неподання відповідної довідки буде непропорційним втручанням у її право власності на вказану квартиру, враховуючи, що обставини, на підтвердження яких повинна бути подана така довідка, об`єктивно існували та підтверджуються рішенням суду. Також суд враховує, що позивач у своєму позові не вказав яка шкода завдана його інтересам внаслідок реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 та у чому виразилась така шкода.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.04.2021 року, за змістом якої суд визнав безпідставною відмову державного реєстратора у проведенні державної реєстрації з формальних підстав у зв`язку непропорційністю, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи, яка звернулась до державного реєстратора і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення державного реєстратора.

Крім того, суд бере до уваги, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2017 року у справі № 565/1225/15-ц, яке набрало законної сили, за відповідачем ОСОБА_1 визнано право на набуття у власність квартири згідно з договором про пайову участь у будівництві житла № 122 від 07.08.2008 року. Висновком № 14 про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою від 08.12.2016 року, вказаній квартирі присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Отже, цим рішенням фактично визнано майнові права відповідача ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Разом з тим у постановах Верховного Суду України: від 24 червня 2015 року № 6-318 цс 15, від 18 листопада 2015 року № 6-1858 цс 15 роз`яснено, що майнове право можна визначити як «право очікування», воно є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. З урахуванням викладеного, за рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2017 року визнано право ОСОБА_1 набути у майбутньому право власності на спірну квартиру. Визначаючи юридичні факти, при настанні яких відповідач ОСОБА_1 набуває права власності на новостворене майно, майнові права на яке визнано за нею вище вказаним рішенням суду та цим рішенням встановлена обставина повного виконання Договору № 122 про пайову участь у будівництві житла від 07.08.2008 року, як підстави набуття права власності, суд бере до уваги наступне.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Проте, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 та від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право. У постановах Великої палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц та від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 викладена правова позиція про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

З урахуванням викладених правових позицій Верховного Суду, аналіз ч. 2 ст. 331 ЦК України, дає підстави для висновку, що особа, яка виконала у повному обсязі умови договору про пайову участь у будівництві житла та майнові права на нерухоме майно за якою визнані рішенням суду, набуває права власності на таке майно з моменту прийняття нерухомого майна до експлуатації.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником. Викладена норма є спеціальною у регулюванні набуття права власності на квартиру саме членом житлово-будівельного кооперативу. Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.05.2017 року встановлена обставина про те, що відповідач ОСОБА_1 є асоційованим членом ОК «ЖБК Енергетик» та обставина повної оплати нею вартості квартири.

За змістом ч.1 ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. В той же час, під житловим будинком розуміється будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 ЦК України). З аналізу викладених норм випливає, що квартира набуває ознак об`єкту права власності лише з моменту завершення будівництва житлового будинку та введення в експлуатацію. Отже, у разі викупу квартири членом житлово-будівельного кооперативу до введення будинку в експлуатацію, він на підставі ч.3 ст. 384 ЦК України, стає її власником з моменту введення будинку в експлуатацію.

Таким чином, оскільки будинок по АДРЕСА_1 (друга черга) прийнятий до експлуатації 24.02.2017 року, суд визнає, що відповідач ОСОБА_1 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 з 24.02.2017 року.

Таким чином фактичне набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 на спірну квартиру до дня його державної реєстрації, а також те, що державна реєстрація є лише моментом з якого держава визнає право власності на нерухоме майно, додатково свідчить про непропорційність позбавлення права власності відповідача лише з формальних підстав.

Викладені обставини в сукупності дають підстави суду для висновку про безпідставність позовних вимог та необхідність відмовити у задоволенні позову ОК «ЖБК Енергетик» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Головач Н.В. про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про застосування позовної давності та просила відмовити у задоволенні також з підстав пропуску позивачем строків позовної давності. Проте, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову. У зв`язку з викладеним суд не вирішує питання щодо спливу позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 328, 334, 386, 392, 509, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Енергетик» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Виконавчого комітету Вараської міської ради Головач Наталії Віталіївни про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Енергетик», місцезнаходження за адресою: місто Луцьк, вулиця Нестора Бурчака, будинок № 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23743540.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Державний реєстратор Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Наталія Віталіївна, місце знаходження Рівненська область, м. Вараш, майдан Незалежності, 1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, місце знаходження Рівненська область, м. Вараш, майдан Незалежності, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44383982.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан