Постанова

від 16.03.2022 по справі 924/329/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року Справа № 924/329/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з`явився

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: не з`явились

прокурор: Безпалов А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20, ухвалене суддею Мухою М.Є., повний текст рішення складено 11.12.2020 р. у справі №924/329/20

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", м. Київ

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с. Колодіївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство радгосп "Колодіївський"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

ОСОБА_1 м. Хмельницький,

ОСОБА_2 м. Київ

про витребування земельної ділянки

Прокурор звернувся із позовом до Господарського суду Хмельницької області про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044).

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що вивченням питання законності надання земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044) та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства. В подальшому, на підставі договору купівлі - продажу від 04.07.2017р. право власності на вказану земельну ділянку припинено та зареєстровано за ОСОБА_2 , яким земельну ділянку передано до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест". Право власності за ТОВ "Зарус-Інвест" зареєстровано 17.03.2018р. Повідомляє, що на даний час, земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Прокурор зазначає, що рішенням Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 22.11.2019р. у справі №676/70/19 визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ. Таким чином, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Тому посилаючись на приписи ст.317, 387, 388 ЦК України, прокурор вважає, що наявні підстави для витребування земельної ділянки у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд". В зв`язку з невжиттям ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів, спрямованих на захист інтересів держави та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, прокурор Хмельницької області на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 2 грудня 2020 року у справі №924/329/20 позов задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 11.11.2016 №22-30247-СГ (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044). Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 11.11.2016 №22-30247-СГ (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044) .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. по справі №924/329/20, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. по справі №924/329/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/329/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20. Зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20, розгляд справи призначено на 11.02.2021 р.

01.02.2021 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Разом з тим, представник повідомив, що зареєстрований з використанням електронного цифрового підпису та просить суд використати систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (в особі представника Сергійчука Ю.В.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/329/20 - задоволено.

08.02.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. по справі №924/329/20 без змін.

10.02.2021 р. Хмельницька обласна прокуратура надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. по справі №924/329/20 залишити без змін, апеляційну скаргу представника апелянта ТОВ "Агро-Еко-Граунд" залишити без задоволення.

10.03.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від Хмельницької обласної прокуратури надійшли пояснення на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 р. у справі №924/329/20.

Судове засідання 11 березня 2021 р. о 10:00 год. не відбулося у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Філіпової Т.Л.

Враховуючи, що відпала обставина, яка унеможливила проведення судового засідання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне призначити справу до розгляду.

Згідно відомостей табелю комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Північно-західного апеляційного господарського суду, суддя-член колегії Бучинська Г.Б. з 15.03.2021 по 19.03.2021 включно перебуває у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату від 15.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Бучинської Г.Б., відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/329/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів для розгляду справи №924/329/20 у складі головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р.

21.04.2021 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/329/20 до завершення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/50 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "20" травня 2021 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2 (ВКЗ). Залучено до участі у справі №924/329/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство радгосп "Колодіївський".

Ухвалою суду від 20.05.2021 р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20.

27 січня 2022 року від Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №924/329/20 у зв`язку з тим, що постановою Касаційного господарського суду від 10.12.2021 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Зарус-Інвест" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі №924/454/20.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду розглянуто справу №924/454/20 та ухвалено постанову від 10.12.2021 р., повний текст якої оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.01.2022 р..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "03" березня 2022 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ). Забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" участь в судовому засіданні у справі №924/329/20 призначеному на 03 березня 2022 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 р. у справі №924/329/20. Пункт 2 резолютивної частини викладено у такій редакції:" Розгляд апеляційної скарги призначити на "17" березня 2022 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2 (ВКЗ)."

Прокурор в судовому засіданні 17.03.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 17.03.2022 р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницької області, Державне підприємство радгосп "Колодіївський", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Поштові відправлення з рекомендованими повідомленнями, якими надсилалися примірники ухвали суду від 08.02.2022 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись до суду апеляційної інстанції з позначкою органу зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту четвертого частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи, що ухвала суду від 08.02.2022 направлялися на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка встановлені судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, і інші адреси ними не повідомлялися, колегія суддів вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважаються належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №873/41/21.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. позов задоволено. Вказане рішення мотивоване тим, що оцінивши встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевих набувачів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Крім того скаржник звертає увагу, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, об`єкти - земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, не існує як об`єкт цивільного права, її кадастровий номер скасований, відповідно у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, відповідно до вимог ст.170-173 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідчої інформації, що міститься на них, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження, накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Крім того, апелянт зазначає, що з огляду на наявність накладеного в рамках кримінального провадження чинного арешту на земельні ділянки, в які входить спірне у даній справі майно, враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння відповідача.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", представник Держгеокадастру в Хмельницькій області у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що позовну заяву у справі №924/329/20 подано прокурором з дотриманням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в матеріалах справи містяться документи, які належно засвідчують, що Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області (далі - Головне управління) не вживались заходи щодо повернення з незаконного володіння відповідачів спірних земельних ділянок. Також, прокуратурою Хмельницької області перед пред`явленням позову у справі на адресу Головного управління було надіслано лист про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Головного управління, як органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відтак, доводи апеляційної скарги представника Відповідача щодо недотримання процедури, встановленої ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", безпідставні.

Щодо тверджень апелянта про те, що у Господарського суду Хмельницької області були відсутні підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 до моменту вирішення питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017240000000195, Держгеокадастр зазначив наступне. Предметом позову вказаної справи є витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому, незалежно від установлення досудовим розслідуванням та судом фактів вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальній справі не будуть вирішені питання що стосуються підстав, заявлених у господарській справі позовних вимог. Крім того, наявність спору між сторонами в даній справі не виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими обґрунтовані вимоги позивача. Вищевказаний арешт не перешкоджає суду дослідити обставини справи, обґрунтованість позовних вимог та їх вирішення по суті прийняти рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, та була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 №22-30247-СГ. Існуючим становищем, за якого спірна земельна ділянка перебуває у власності та користуванні відповідачів, порушується право власності держави, внаслідок чого вона, в особі органу, уповноваженого здійснювати права власника, позбавлена змоги вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури зазначає, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. № 22-30247-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:03:003:0058). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської об`єднаної територіальної громади ради) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Згідно інформаційної довідки від 19.11.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 24.11.2016 за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0044, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на підставі наказу Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2440 від 04.07.2017р. право власності на вказану земельну ділянку 04.07.2017р. було зареєстровано за гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки від 19.06.2020р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 17.03.2018р. право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 зареєстровано за ТОВ "Зарус-Інвест" як внесок до статутного капіталу ОСОБА_2 .

На підставі договору оренди землі від 20.03.2018р., укладеному між ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та ТОВ "Зарус-Інвест", 20.03.2018р. зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822484100:02:003:0044 строком дії 7 років. Також 02.04.2018р. проведено державну реєстрацію обтяження на дану земельну ділянку - арешту нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду по справі № 686/4632/18 від 21.03.2018р.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.11.2019р. по справі №676/70/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0044) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Заступник прокурора Хмельницької області 24.01.2020р. звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом №05/1-1168вих - 20, відповідно до якого повідомляв в тому числі про прийняті рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду, про наявність підстав для пред`явлення позову про витребування на користь держави земельних ділянок та просив надати інформацію чи пред`явлено Управлінням позови з метою витребування вказаних земельних ділянок із незаконного володіння.

У відповідь на вказаний лист ГУ Держгеокадаструу Хмельницькій області листом №10-22-0.6-20/2-20 від 29.01.2020р. повідомило прокуратуру Хмельницької області, що чинним законодавством України та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, зазначено, що значна частина коштів, яка виділяється на сплату судового збору, витрачається управлінням у справах, де останнє є відповідачем. Поряд із цим повідомлено про подання до суду області пробних позовів із вимогами про повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0037, 6822484100:02:003:0045, 6822484100:02:003:0071, 6822484100:02:003:0072.

У зв`язку із викладеним прокурором направлено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлення (лист від 20.03.2020 вих.№ 05/1-337 вих.-20) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді відповідно до п.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" з позовними заявами з метою повернення у державну власність земельної ділянки, що є предметом розгляду у дані справі.

Також в матеріалах справи знаходиться лист Земельно-аграрного центру "Карат" № 71 від 26.03.2018р., згідно з яким повідомлено прокуратуру Хмельницької області, що орієнтовна ринкова вартість земельних ділянок по Кам`янець-Подільському району Хмельницької області становить 6-6,5 грн за кв.м.

Зважаючи на вищевикладене, прокурор в інтересах держави звернувся із даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 2 грудня 2020 року у справі №924/329/20 позов задоволено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

У статті 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилався як суд першої інстанції, так і скаржник у апеляційній скарзі, наведено наступні правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Вказаного правового висновку також дотримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом, в якому, в зв`язку з прийняттям рішень Кам`янець-Подільським міськрайонним судом, повідомляв про наявність підстав для пред`явлення позову про витребування на користь держави земельної ділянки та просив повідомити про заходи, які вжито управлінням з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах.

У відповідь на вказані листи Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що чинним законодавством України та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, зазначено, що значна частина коштів, яка виділяється на сплату судового збору, витрачена управлінням у справах, де останнє є відповідачем. Поряд із цим повідомлено про подання до суду області пробних позовів із вимогами про повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0037, 6822484100:02:003:0045, 6822484100:02:003:0071, 6822484100:02:003:0072.

Оскільки Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом, то заступник прокурора Хмельницької області на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з позовними заявами з метою повернення у державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що прокурор неодноразово звертався з листами до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу, зокрема спірної у даній справі земельної ділянки, однак Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживало дій щодо витребування вказаних земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Також колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У п. 6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Зважаючи на викладене, право на звернення до суду із позовом в інтересах держави, в тому числі і підписання позовної заяви, має також і заступник прокурора Хмельницької області.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044, загальною площею 2 га, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ надано у власність земельну ділянку загальною площею 2га громадянину ОСОБА_1 (кадастровий номер 6822484100:02:0032:0044) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. На підставі вказаного наказу 24.11.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою від 09.11.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.11.2019р. по справі №676/70/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30247-СГ. Зазначеним рішенням встановлено, що всупереч положень ст.ст. 116, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_1 двічі безоплатно отримав у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2га кожна.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 № 22-30247-СГ, визнаного недійсним в судовому порядку через його незаконність, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що волі держави на таке вибуття не було.

Як вбачається із змісту долученої до матеріалів справи інформаційної довідки від 19.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2440 від 04.07.2017р. право власності на вказану земельну ділянку 04.07.2017р. було зареєстровано за гр. ОСОБА_2 .

В подальшому, 17.03.2018р. право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 зареєстровано за ТОВ "Зарус-Інвест" як внесок до статутного капіталу ОСОБА_2 .

Далі, на підставі договору оренди землі від 20.03.2018р., укладеному між ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та ТОВ "Зарус-Інвест", 20.03.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822484100:02:003:0044 строком дії 7 років. Також 02.04.2018р. проведено державну реєстрацію обтяження на дану земельну ділянку - арешту нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду по справі № 686/4632/18 від 21.03.2018р.

Отже, кінцевими володільцями спірної земельної ділянки є ТОВ "Зарус-Інвест", який вважає себе власником ділянок, та ТОВ "Агро-Еко-Граунд", який використовує ділянку на умовах договору оренди.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16).

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в цьому випадку місцевий суд з огляду на положення статей 387 та 388 Цивільного кодексу України дійшов правильного висновку щодо можливості витребування власником (державою) земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані, а формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Дослідивши доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки, стосовно того, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 року у справі №686/4632/18, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідової інформації, що міститься на них, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження, накладено арешт на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, які зареєстровані за ТОВ "Агро-Еко-Граунд", зокрема з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044 колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалення рішення у справі №924/329/20 вищевказаного арешту не скасовує. При цьому, наявність/відсутність арешту не впливає на вирішення питання про витребування майна на користь власника і не скасовує пов`язаних з арештом обмежень щодо земельної ділянки.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2018 року у справі №686/4632/18, серед іншого, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Хмельницькій області, погодженого з прокурором прокуратури Хмельницької області, про накладення арешту на земельні ділянки задоволено. Накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, які зареєстровані за ТОВ "Агро-Еко-Граунд", зокрема з кадастровим номером 6822484100:02:003:0044.

Колегія суддів зазначає, що такий арешт був накладений за клопотанням слідчого, яке погоджено з прокурором, з метою захистити інтереси держави, запобігти подальшому відчуженню таких земельних ділянок.

У справі №914/1671/17 Верховний Суд виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості скасування арештів на майно, накладених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки скасування арешту майна, яке застосовано в межах кримінального провадження, здійснюється лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц) або Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

В даному випадку, такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельних ділянок, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій господарській справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №335/12096/15-ц, з огляду на їх нерелевантність обставинам даної справи.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 травня 2018 року у справі №569/4374/16-ц за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи виніс рішення у кримінальній справі.

Враховуючи викладене, встановлені судами обставини незаконного вибуття спірних земельних ділянок із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірних земельних ділянок, вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевого набувача є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені місцевим судом.

При розгляді даної справи, колегією суддів враховано правові позиції викладені Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №924/454/20.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 р. у справі №924/329/20 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/329/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "18" березня 2022 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.