Рішення

від 23.01.2022 по справі 925/1539/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Черкаси справа №925/1539/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В.,

за участю представників: від позивача Драчевський М.А., за посадою,

від відповідача Фетісов Д.В., адвокат,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Паланської сільської ради

до фізичної особи-підприємця Килимистого Сергія Миколайовича

про стягнення 214 387,44 грн,

Родниківська сільська рада звернулася у Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Килимистого Сергія Миколайовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 214 387,44 грн (за період з 01.10.2015 до 01.09.2018) внаслідок використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів після закінчення строку дії договору оренди землі. У позові заявник також просить суд відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3215,81 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.01.2021 провадження у справі за позовом Родниківської сільської ради до фізичної особи-підприємця Килимистого С.М. про стягнення 214387,44 безпідставно збережених коштів закрито.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 замінено позивача у справі №925/1539/20 з Родниківської сільської ради на її правонаступника - Паланську сільську раду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу Паланської сільської ради задоволено, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.01.2021 скасовано та матеріали справи №925/1539/20 направлено до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

29.07.2021 справа надійшла до Господарського суду Черкаської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021 справу №925/1539/20 передано на розгляд судді Кучеренко О.І.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.08.2021 справу прийнято до провадження судді Кучеренко О.І., розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07 вересня 2021 року об 12 год 00 хв.

Протокольною ухвалою від 07.09.2021 підготовче засідання відкладено на 11 год 30 хв 29 вересня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2021 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання у справі відкладено до 15 год 00 хв 02 листопада 2021.

Протокольною ухвалою від 02.11.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 год 30 хв 01 грудня 2021 року.

Протокольною ухвалою від 01.12.2021 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11 год 30 хв 19 січня 2022 року.

Протокольною ухвалою від 19.01.2022 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 24 січня 2022 року.

У відповідь на позов (надійшов до суду 21.12.2020) відповідач зазначив, що після завершення строку дії договору оренди земельної ділянки від 25.09.2012 року між позивачем склалися відносини з відповідачем як із фізичною особою, тому спір слід вирішувати у суді загальної юрисдикції. Однак у справі відсутні докази про те, яким чином відповідач використовує склад-магазин. який розташовано на земельній ділянці по АДРЕСА_1, чи було відповідачем зареєстровано продовження права оренди земельної ділянки після прийняття рішення Родниківської сільської ради від 14.08.2015 про продовження терміну дії договору. Відповідач також вказує на відсутність згоди обох сторін щодо збільшення орендної плати до 12% річних. За результатами вирішення спору просить у задоволенні позову відмовити повністю, або закрити провадження якщо суд погодиться із доводами відповідача, що спір між сторонами слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву. У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що даний спір має вирішуватись загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства є безпідставними, оскільки договір оренди земельної ділянки від 25.09.2012 укладався Родниківською сільської радою з фізичною особою-підприємцем Килимистим С.М., а не як із фізичною особою. Відомості про державну реєстрацію припинення чи відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у реєстрі відсутні. Відповідач у період з 25.09.2015 по даний час використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна (обслуговування кафе та розташованих об`єктів нерухомості), що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який останній отримував би у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів. Отже, за доводами позивача, у разі коли особа користувалась земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій зазначив, що з 01.09.2015 Килимистий С.М. не використовує вказану будівлю магазину з метою здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується, зокрема, довідкою від 19.01.2021 виданої фізичною особою-підприємцем Килимистим С.М. Тобто, у разі припинення у 2015 році строку дії договору оренди земельної ділянки, подальші відносини між сторонами даного договору можуть бути лише відносинами між власником нежитлової будівлі - фізичною особою Килимистим С.М. та власником земельної ділянки - Родниківською сільською радою. Отже, у такому разі даний спір між Родниківською сільською радою та Килимистим С.М. виник не у зв`язку із здійсненням останнім господарської діяльності, а у зв`язку з реалізацією ним, як фізичною особою свого права власності на об`єкт нерухомого майна - склад-магазин за адресою АДРЕСА_1, тому даний спір має вирішуватись судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких позивач зазначив, що відповідач використовував земельну ділянку площею 0,4387 га із земель комерційного призначення по АДРЕСА_1 у порушення вимог земельного законодавства - без оформлення права користування на неї та не сплачував за користування земельною ділянкою плату у порядку та у розмірі встановленому законодавством України. При цьому, відповідач фактично використовував вищезазначену земельну ділянку для обслуговування існуючого складу магазину. Позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права, оскільки відповідач фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави за рахунок позивача, як власника цієї земельної ділянки та зберіг у себе кошти, які мав би заплатити за користування земельною ділянкою і тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що розрахунок визначення збитків є обґрунтованим враховуючи, що такий розрахунок проводився відповідно до Порядку затвердженого рішенням Родниківської сільської ради від 18.09.2018 №37-16/VII, виходячи з нормативної грошової оцінки та на підставі акту затвердженого рішенням Родниківської сільської ради від 06.11.2018 №39-2/VII.

19.01.2022 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення щодо позову, у яких зазначив, що при здійсненні розрахунку визначення збитків, заподіяних відповідачем внаслідок використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку була застосована ставка орендної плати - 12% на підставі рішення Родниківської сільської ради від 14.08.2015 №57-7/VI «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Килимистого С.М.» Дане рішення на час звернення до суду та до теперішнього часу у судовому порядку не скасовано.

24.01.2022 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач зазначив, що в основу розрахунку не може бути покладена орендна ставка у розмірі 12% річних, оскільки правомірність застосування такої ставки не підтверджена жодним доказом та не встановлена жодним нормативним актом. Рішення сільської ради, на яке посилається відповідач, є актом індивідуальної дії, воно є лише пропозицією орендодавця орендарю, яка останнім не акцептована. У той же час, відповідно до положень частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За доводами відповідача, для обрахунку орендної плати слід використовувати лише витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. Розрахунку, здійснені будь-яким іншим способом за відсутності такого витягу є необґрунтованими. Однак, позивачем не надано, і в матеріалах справи відсутній такий витяг, тому на думку відповідача, розрахунок позивача не може бути прийнятий судом, що є достатньою підставою для відмови у позові.

22.12.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про застосування позовної давності, у якій просив суд застосувати строк позовної давності до позову Родниківської сільської ради, оскільки нарахування за період з 01.10.2015 до 01.11.2017 знаходиться за межами цього строку. У межах стоку позовної давності перебувають лише нарахування за період з 01.12.2017 до 01.09.2018.

У судовому засіданні 24.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2012 між Родниківською сільською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Килимистим Сергієм Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір). За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення сесії сільської ради № 17-7/VI від 07.02.2012 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4387 га (кадастровий номер: 7124386700:01:001:1478) забудованих земель комерційного призначення Родниківської сільської ради для обслуговування існуючого складу - магазину, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункти 1 та 2.1 договору).

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (магазин), що належить на праві власності - Килимистому Сергію Миколайовичу згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав, виданого 04.06.2009 Уманським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер: 28074362 (пункт 2.2 договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку виданого міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Умань та Уманському районі Черкаської області становить 155749 грн 00 коп (з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2) (пункт 2.4 договору).

Договір укладено на 3 (три) роки з 25.09.2012 до 25.09.2015. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію (пункти 3.1 договору).

Річна орендна плата за земельну ділянку площею 0,4387 га вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідного бюджету у розмірі 3,5% від грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 155749 грн та складає 5451,22 грн за 0,4387 га у рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України, формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 4.2 договору).

Розмір орендної плати переглядається раз у рік, а також у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі у наслідок інфляції; погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, підтверджено документами; у інших випадках, передбачених законодавством (пункт 4.5 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку (пункт 12.1 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на якій його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря (пункт 12.2 договору).

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації в уповноваженому реєструючому органі (пункт 14.1 договору).

Договір підписаний уповноваженим представником орендодавця та фізичною особою-підприємцем Килимистим С.М. та скріплений відповідними печатками.

Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Уманьта Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 жовтня 2012 за № 712438674007077.

Термін дії договору закінчився 25.09.2015.

За доводами позивача, на даний час орендна плата землекористувачем фізичною особою-підприємцем Килимистим С.М. не сплачується, земельна ділянка використовується відповідачем без оформленого права користування.

06.08.2018 Родниківська сільська рада направила на адресу відповідача лист №643/09-06, у якому повідомила відповідача про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою та можливого стягнення збитків заподіяних унаслідок неодержання доходів за час використання земельної ділянки без сплати оренди.

Рішенням Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 14.08.2015 №54-7/VI «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки ФОП Килимистого С.М.» вирішено продовжити термін дії договору між сторонами терміном на 3 роки площею 0,4387 га для обслуговування існуючого складу-магазину, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. При цьому встановлено оренду плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2015 (надання витягу з нормативної грошової оцінки).

Відповідач договір у редакції рішення Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 14.08.2015 №54-7/VI не підписав.

Рішенням Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 18.09.2018 №37-16/VII затверджено положення про порядок визначення та відшкодування Родниківській сільській раді, збитків заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без оформлених документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства (додаток 2) з зразком повідомлення (додаток 2.1).

19.09.2018 Родниківською сільською радою Уманського району Черкаської області на адресу відповідача направлено повідомлення №748/02-11 про необхідність прийняти участь у роботі комісії по визначенню та відшкодуванні збитків у сфері земельних відносин, яке відбулося 28.09.2018 та оформлене протоколом №1 від 28.09.2018.

28.09.2018 Родниківською сільською радою Уманського району Черкаської області на адресу відповідача повторно направлено повідомлення №789/02-11 про необхідність прийняти участь у роботі комісії по визначенню та відшкодуванні збитків у сфері земельних відносин, яке відбулося 26.10.2018 та оформлене протоколом №2 від 26.10.2018.

За результатом засідання комісії 26.10.2018 було складено акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2018 та акт щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин №2 віл 26.10.2018.

Рішенням Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області №39-2/VIII від 06.11.2018 було затверджено акт щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин землекористувачем фізичною особою-підприємцем Килимистим С.М.

13.11.2018 Родниківською сільською радою Уманського району Черкаської області листом №1101/02-11 відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати Родниківській сільській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства, проте вказані збитки відповідачем сплачені не були, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду у розмірі 214387,44 грн, які нараховані за період з 01.10.2015 до 01.10.2018.

Судом також встановлено, що згідно з укладеним 02.03.2021 договором купівлі-продажу Килимистим Сергієм Миколайовичем (продавець) було продано ОСОБА_2 нежитлові будівлі. Предметом договору є нерухоме майно приміщення магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області №1-17/VIII від 03.12.2020 Родниківську сільську раду (код ЄДРПОУ 26261488) реорганізовано шляхом приєднання до Паланської сільської ради (код ЄДРПОУ 26261301) та визначено Палануську сільську раду правонаступником всього майна, прав та обов`язків Родниківської сільської ради.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкту нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, у якому, відповідно до положень частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (пункти 288.4 та 288.5). Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що відповідачу на праві власності належав об`єкт нерухомого майна - магазин, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав, виданого 04.06.2009 Уманським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер: 28074362.

Як зазначалось вище згідно з укладеним між Родниківською сільською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Килимистим Сергієм Миколайовичем (орендар) договором оренди спірної земельної ділянки, останній отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4387 га, строком на 3 роки, договір оренди вказаної земельної ділянки припинив свою дію 25.09.2015, у зв`язку із закінченням строку його дії.

Надалі відповідач продовжував користуватися вказаною земельною ділянкою до 02.03.2021, тобто до дати продажу належних йому нежитлових приміщень (магазину та складу), розташованих на цій земельній ділянці.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Враховуючи, що з 25.09.2015 у відповідача відсутні правові підстави користування земельною ділянкою, відтак він використовує її без достатніх правових підстав, і, як власник об`єкту нерухомого майна, зобов`язаний відшкодовувати вартість за фактичне користування земельною ділянкою, на якій розміщено цей об`єкт.

Підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок немає, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні (такий висновок міститься у пунктах 71,73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

У даній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Також Верховним Судом наголошено, що суд має дослідити розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а також врахувати розрахунки між сторонами, якщо такі були проведені землекористувачем.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, розмір нарахованих відповідачу збитків становить 214387,44 грн, вказаний розрахунок проведений із врахуванням орендної ставки у розмірі 12% річних, та за період з 01.10.2015 до 01.10.2018.

Розмір орендної плати був визначений у договорі оренди земельної ділянки від 25.09.2012, і, відповідно до пункту 4.1 цього договору, річна орендна плата становила 3,5% від грошової оцінки землі, яка на момент укладення договору була визначена сторонами у договорі у розмірі 155749,00 грн. Дія цього договору закінчилась 25.09.2015.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У свою чергу пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, у відповідності до пункту 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 1-4 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 5 статті 288 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Згідно з частинами 1-4 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 25.09.2012 (дата укладення договору оренди) становила 155749,00 грн.

Разом з тим, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із статтею 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Із сайту Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастру) суду відомо, що ним встановлено наступні коефіцієнти індексації даної категорії земель: за 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 7124386700:01:001:1478, площею 0,4387 за адресою АДРЕСА_1 у 2013 році становила 155749,00 грн, у 2014 році - 194530,50 грн, у 2015 році - 223188,32,00 грн, у 2016 році - 165093,94 грн, у 2017 та 2018 роках- 155749,00 грн.

Як зазначалось судом вище, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Тому, суд дійшов до висновку, що у даному випадку, визначаючи розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, необхідно використовувати розмір, який є не менше ніж 3% від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, який визначений у статті 288 Податкового кодексу України.

Як зазначено у розрахунку позивача, він просить суд стягнути з відповідача 214387,44 грн безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав, за період з 01.10.2015 до 01.10.2018.

22.12.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про застосування позовної давності.

Суд зазначає, що строк пред`явлення вимоги про виконання зобов`язання актами цивільного законодавства не обмежений, однак існує законодавче обмеження строку, в межах якого кредитор має право на звернення до суду.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтями 256-258 Цивільного кодексу України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

Згідно з приписами статті 257, частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини 1 статті 259 цього Кодексу позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Приписами статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (частина 1 статті 260 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 253, частиною 1 статті 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з положеннями статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних відносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу. У зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане (пункти 2.3, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до Господарського суду Черкаської області 30.11.2020, відтак суд враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, вважає, до стягнення підлягають безпідставно збережені кошти за період з 30.11.2017 до 01.09.2018 (дата, яка визначена у розрахунку позивача) у розмірі 6648,48 грн, які розраховані судом за формулою НГО х Кі х 3% / 12 х 9, де НГО - нормативно грошова оцінка земельної ділянки, Кі - коефіцієнт індексації за вказаний період, 3% - орендна ставка (законодавчо встановлений мінімум орендної плати), 12 - кількість місяців у році, 9 - кількість місяців, за які підлягає стягненню сума безпідставно збережених коштів відповідачем у межах строку позовної давності (155749,00 грн х (1 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1) х 3% / 12 х 9.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Паланська сільська рада Уманського району Черкаської області має право на стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, тому суд частково задовольняє вимог позивача у сумі 6648,48 грн у межах строку позовної давності за період з 31.11.2017 до 01.09.2018. У решті позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Для цілей розподілу судових витрат у статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

02.02.2021 представником відповідача до суду надані докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7900,00 грн.

На підтвердження витрат пов`язаних з надання правничої допомоги відповідачем надано суду договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08.12.2020, який укладений між адвокатом Фетісовим Дмитром Валерійовичем (виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №197 від 04.11.2003 та фізичною особою-підприємцем Килимистим Сергієм Миколайовичем (замовник), акт №1 від 01.02.2021 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги), рахунок №1 від 01.02.2021 на оплату витрат на правничу допомогу у сумі 7900,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) та платіжне доручення №664 від 02.02.2021 про сплату фізичною особою-підприємцем Килимистим Сергієм Миколайовичем на користь адвоката Фетісова Дмитра Валерійовича витрат на правничу допомогу у сумі 7900,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08.12.2020 сторони обумовили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання у порядку та на умовах визначених цим договором надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) та здійснювати захист і представництво законних прав та інтересів замовника у спорі з Родниківською сільської радою про стягнення з замовника безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельної ділянки (пункт 1.1 договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08.12.2020).

Робота виконавця зазначена у цьому договорі оплачується замовником наступним чином: консультація, аналіз документів, відпрацювання позиції, представництво інтересів будь-якими особами, інша погодинна робота - 500,00 грн/год; судове засідання, якщо відбулося - 1000,00 грн, якщо не відбулося - 400,00 грн; за межами міста Черкаси - 2500,00 грн та окремо компенсація транспортних витрат; складання позову, апеляції, інших складних документів - від 500,00 грн; складання інших документів - від 100,00 грн до 400,00 грн. Порядок оплати: сума оплати визначається у акті приймання-передачі виконаних робіт, що складається сторонами періодично. Замовник здійснює оплату протягом п`яти робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.1 договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08.12.2020).

01.02.2021 сторони склали акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до якого виконавцем надані, а замовником прийняті в обсязі обговореному сторонами наступні послуги: вивчення матеріалів наданих замовником, формування правової позиції, надання консультації 3 год - 1500,00 грн; складання відповіді на відзив - 2000,00 грн; складання заяви про застосування позовної давності - 400,00 грн; складання заперечення - 1000,00 грн; судові засідання у Господарському суді Черкаської області (3 засідання) - 3000,00 грн. Загалом виконавцем виконано послуги на суму 7900,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вартість наданих послуг у сумі 7900,00 грн відповідач оплатив на користь адвоката Фетісова Дмитра Валерійовича 02.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням №664 від 02.02.2021.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, оскільки сторони визначили розмір гонорару адвоката за надані юридичні послуги, а позивачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, тому у суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги позивача, то витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем підлягають до часткового відшкодування за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7655,10 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сума сплаченого судового збору у розмірі 99,72 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Килимистого Сергія Миколайовича на користь Паланської сільської ради 6648 грн 48 коп заборгованості та 99 грн 72 коп судового збору.

Стягнути з Паланської сільської ради на користь фізичної особи-підприємця Килимистого Сергія Миколайовича 7655 грн 10 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 18.03.2022.

Суддя О.І.Кучеренко