Постанова

від 20.03.2022 по справі 540/7985/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/7985/21Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області (далі - Дар`ївська сільрада) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області (далі - Токарівська сільрада) від 11.09.2020, яким надано згоду на виділення земельної ділянки в контурах № 31 та №27а, та відмовлено в частині клопотання щодо надання земельних часток (паїв) в натурі в контурах № 49 та №50.

- зобов`язати Дар`ївську сільраду постановити рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельних ділянок у контурах № 49 та № 50 , які відносилися до земель Колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» (далі - КСП «Світанок»).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що судовим рішенням зобов`язано Токарівську сільраду повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення.

11.09.2020 Токарівська сільрада прийняла рішення №580 про надання йому згоди на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність загальною площею 14,7478 га (богар контур № 31 ділянка № 6 кадастровий номер 6520387000:05:004:0007, зрошення контур 27а ділянка № 33 кадастровий номер 6520387000:04:023:0079, богар контур № 31 ділянка 7 кадастровий номер 6520387000:05:004:0008, зрошення контур 27а ділянка № 34 кадастровий номер 6520387000:04:023:0080,) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Світанок» на території Токарівської сільради.

Запропоновано ОСОБА_1 замовити документацію із землеустрою у розробника, який відповідає вимогам статей 26, 34 Закону України «Про землеустрій».

Також, як зазначає позивач, даним рішенням йому відмовлено в задоволенні частини клопотання від 02.08.2019 №К-138 щодо надання земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) у контурах № 49 та № 50 у адміністративних межах Токарівської сільради за межами населених пунктів, які не підпадали під розпаювання земель КСП «Світанок» та ніколи йому не належали.

Позивач наголошує також на тому, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження ВП № 63606131 з примусового виконання виконавчого листа № 648/3268/19 від 06.11.2020 року виданого Херсонським окружним адміністративним судом про зобов`язання Токарівської сільради повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02 серпня 2019 року (вх. № К-138) та прийняти відповідне рішення.

Однак, вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення шляхом прийняття сільською радою рішення від 11.09.2020 № 580.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 вказаний позов залишений без руху, позивачу встановлений строк на усунення недоліків позову, а саме для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку, відмінних від вказаних у позовній заяві та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання вказаної ухвали, позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

У вказані заяві позивач зазначив, що обрав неналежний спосіб захисту, звернувшись з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управлянні забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області про визнання протиправною постанови про закінчення виконавчого провадження та про його відновлення. Рішенням суду, що набрало законної сили 15.06.2021, йому відмовлено в задоволенні позову. Додатковими підставами для поновлення строку позивач назвав юридичну неосвіченість.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дар`ївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернуто позивачу.

Повертаючи позов суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу, що підтверджує поважність причин звернення до суду за захистом своїх прав.

Натомість, на думку суду, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Указуючи на поважність причин пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що адвокат, яка представляла його інтереси, не роз`яснила йому, чому не оскаржила рішення Дар`ївської сільради, за яким його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не було задоволено в повному обсязі. Так, адвокат обрала спосіб захисту його порушених прав, шляхом оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Далі, скаржник зауважує, що 30.09.2021 його інтереси став представляти інший адвокат, який вирішив, що належним способом захисту в цих спірних правовідносинах, є оскарження рішення органу місцевого самоврядування про виділення в натурі (на місцевості) земельних частко (паїв) у приватні власність.

Такі події, як наголошує скаржник пов`язані з його недосвідченістю в галузі права, що є поважною причиною пропущення строків звернення суду.

Разом із тим, як стверджує ОСОБА_1 , суд проявив надзвичайний формалізм, позбавивши його права доступу до суду.

Покликаючись на практику Європейського суду з прав людини, позивач зазначає, що встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, з урахуванням обставин справи.

Фактичними обставинами справи встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі № 648/3268/19 визнано протиправною бездіяльність Токарівської сільради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02 серпня 2019 року (вх. № К-138) та зобов`язано повторно розглянути наведену заяву, а також прийняти відповідне рішення.

На виконання вказаного судового рішення 55 сесія сьомого скликання Токарівська сільрада повторно розглянула клопотання та прийняла рішення від 11.09.2020 № 580 про надання згоди ОСОБА_1 на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність загальною площею 14,7478 га (богар контур № 31 ділянка № 6 кадастровий номер 6520387000:05:004:0007, зрошення контур 27а ділянка № 33 кадастровий номер 6520387000:04:023:0079, богар контур № 31 ділянка 7 кадастровий номер 6520387000:05:004:0008, зрошення контур 27а ділянка № 34 кадастровий номер 6520387000:04:023:0080,) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Світанок» на території Токарівської сільради. ОСОБА_1 запропоновано замовити документацію із землеустрою у розробника, який відповідає вимогам статей 26, 34 Закону України «Про землеустрій».

Поряд з цим, за вказаним рішенням сільради ОСОБА_1 відмовлено в частині задоволення клопотання від 02.08.2019 №К-138 про надання земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) у контурах № 49 та № 50 у адміністративних межах Токарівської сільради за межами населених пунктів, які не підпадали під розпаювання земель КСП «Світанок» та ніколи йому не належали.

ОСОБА_1 звернувся до державної виконавчої служби про примусове виконання даного рішення, у зв`язку з чим було відкрито виконавче провадження ВП № 63606131 з примусового виконання виконавчого листа № 648/3268/19 від 06.11.2020 року виданого Херсонським окружним адміністративним судом.

У зв`язку з фактичним виконанням боржником судового рішення шляхом прийняття відповідного рішення від 11.09.2020 № 580, державним виконавцем, 22.12.2020, була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження.

ОСОБА_1 дану постанову державного виконавця оскаржив до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили 15.07.2021 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до приписів частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Розглядаючи головний довід апеляції, що юридична безграмотність, яка стала підставою для пропуску строку звернення до суду за захистом особою своїх прав, є поважною причиною та дає підстави для його поновлення, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частина 1 статті 122 КАС України унормовує, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як випливає з матеріалів справи за захистом свого порушеного права позивач звернувся через 1 рік та 3 місяці.

Верховний Суд та ЄСПЛ висловлюючи свою правову позицію про поважність причин пропуску процесуального строку звернення до суду та підстав для його поновлення, звернули увагу на таке.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

23.12.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 360/4485/19 зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Існує також презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.

Правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов`язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

Отже, юридична необізнаність і невірне трактування норм права, відсутність чіткого законодавчого врегулювання певних питань не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Є слушним посилання суду першої інстанції на рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41), де зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Ретельний аналіз позиції позивача та рішення суду першої інстанції дає підстави для висновку про відсутність об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду за захистом своїх прав, а відтак є обґрунтованою ухвала суду про повернення позову.

За положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У цій справі суд першої інстанції не допустив порушень процесуального права і ухвалив законне й обґрунтоване рішення про повернення позову.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Дар`ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 21.03.2022.