Постанова

від 20.03.2022 по справі 500/7727/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/7727/21 пров. № А/857/23301/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року (головуючий суддя Дерех Н.В., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради Підгаєцького району Тернопільської області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Підгаєцької міської ради в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Підгаєцької міської ради «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» №1820 від 19 жовтня 2021 року в частині включення земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону згідно додатку до рішення 14-ї сесії Підгаєцької міської ради від 19 жовтня 2021 року № 1820; зобов`язати утриматися Підгаєцьку міську раду від вчинення дій спрямованих на проведення земельних торгів, аукціонів, конкурсів, відчуження в будь-який спосіб, укладення цивільно-правових та господарсько-правових договорів на користь третіх осіб щодо земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального, а також не повністю досліджено обставини справи, просить скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції зазначає, що рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно вказаної земельної ділянки відповідачем прийнято не було.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Реалізовуючи своє законне право на земельну ділянку в межах норм безоплатної передачі із земель комунальної власності, 09.02.2021 він подав до Підгаєцької міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка. До зазначеного клопотання було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти України з позначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки. На даному етапі земельна ділянка не була сформована, і щодо неї були відсутні права третіх осіб, тобто була вільною.

В частині сьомій статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. (Частина сьома статті 118 в редакції Законів № 509-УІ від 16.09.2008, ЗУ 1702-УІ від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3123-УІ від 03.03.2011, № 5245-VI від 06.09.2012, № 5394-УІ від 02.10.2012, № 366-УІІ від 02.07.2013, тобто редакція абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частина 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, відповідач зобов`язувався у місячний строк з 09.02.2021 до 09.03.2021 розглянути клопотання позивача на пленарному засіданні міської ради та прийняти акт у формі рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу.

Проте, відповідач допустив протиправну бездіяльність та протягом вищенаведеного місячного строку не розглянув клопотання позивача на пленарному засіданні та не прийняв відповідне рішення, що дало позивачеві можливість скористатися так званим «правом мовчазної згоди» згідно абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України (норма статті в редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин) протягом місячного строку з 09.03.2021 до 09.04.2021.

12.03.2021 позивач та Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» уклали Договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №212099000337-ПЗ (далі - Договір)

18.03.2021 відповідач отримав письмове повідомлення до якого долучено в якості додатку вищезазначений Договір.

Таким чином, були усі законні підстави для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без дозволу відповідача.

Розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.06.2021 за заявою Позивача направлявся у відповідності до ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з дотриманням принципу екстериторіальності, що врегульований Тимчасовим порядком взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 455 від 3 червня 2020 року, що унеможливлює вплив зі сторони позивача на прийняття рішення кадастровим реєстратором.

Згідно з ч.5 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої ; земельної ділянки або її частини.

Згідно з ч. 8 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

У відповідності до ч.9 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

У відповідності до вищезазначених норм законодавства, на підставі розробленого на замовлення Позивача згідно правової процедури Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 22.06.2021 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: 01.05 Для індивідуального садівництва зареєстрована в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер:6124810100:02:001:0042.

На підтвердження державної реєстрації кадастровим реєстратором Позивачеві виданий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 4616211352021 від 22.06.2021.

Наступний етап правової процедури встановлений ч.9 ст. 118 ЗК України, де вказано ,що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

29.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність до якої долучив Оригінал проекту землеустрою від 16.06.2021 року в паперовій формі та копію Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.06.2021.

На черговій дев`ятій сесії Підгаєцької міської ради прийнято рішення «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність» №1216 від 13.07.2021р. (далі - Рішення-1).

Не погодившись з вищенаведеним рішенням про відмову, позивач звернувся з позовною заявою до Тернопільського окружного адміністративного суду, який ухвалив 30 вересня 2021 Рішення по справі №500/4482/21, та задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі:

1. визнав протиправним та скасував рішення Підгаєцької міської ради №1216 від 13.07.2021р. «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність»

2. зобов`язав Підгаєцьку міську раду на найближчому засіданні чергової сесії повторно розглянути Заяву Позивача від 29.06.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, кадастровий номер: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка та надання її у власність, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. Рішення 05 листопада 2021 року набрало законної сили.

19 жовтня 2021 року, відповідач, маючи протиправний намір створити перешкоди для набуття позивачем права на земельну ділянку, приймає непослідовне рішення «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» №1820.

Вказаним рішенням відповідач включає земельну ділянку з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Відповідно, таким рішенням відповідач, порушивши встановлене ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва в межах норми 0,12 га, заблокував подальше проходження позивачем правової процедури набуття земельної ділянки у власність.

А також, таким рішенням відповідач прямо порушив законний інтерес позивача набути право власності саме на земельну ділянку з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042, оскільки відсутні законні підстави для відмови, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/4482/21, наявні усі підстави для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність.

Позивач пройшов усі етапи законної процедури набуття вищенаведеної земельної ділянки у власність, за винятком останнього - прийняття рішення відповідачем про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не означає позитивного рішення про надання її у власність. Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити. На думку суду, замовлення та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки також не зобов`язує орган місцевого самоврядування затвердити даний проект та передати земельну ділянку у власність, якщо будуть законні підстави для відмови у передачі земельної ділянки у приватну власність та не породжує майнових прав для особи.

Таким чином, суд першої інстанції підтверджує, що орган місцевого самоврядування може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише за наявності законних підстав.

Такі підстави були предметом дослідження Тернопільським окружним адміністративним судом у справі №500/4482/2, яке є преюдиційним для даної справи, однак суд не встановив жодної такої підстави й ухвалив рішення від 30 вересня 2021 року, яким задовольнив позовні вимоги позивача повністю.

Крім того, підстави для відмови мають бути визначені законом, а не рішенням органу місцевого самоврядування, яке в ієрархії нормативно-правових актів є підзаконним нормативно правовим актом.

Однак, відповідач, не знайшовши таких законних підстав, своїм рішенням від 19 жовтня 2021 року №1820 створив таку підставу, включивши сформовану позивачем земельну ділянку в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах.

Суд першої інстанції вказав, що наявне у позивача право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності не є визначеним щодо конкретної земельної ділянки. Суд вважає, що оскільки в позивача не виникло майнового права на земельну ділянку, яка була включена оскаржуваним рішенням в перелік земельних ділянок, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах (аукціоні), відповідач не порушує право позивача на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Однак, Верховний Суд у своєму рішенні від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а зазначив, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Позивачем пройдена правова процедура щодо конкретної земельної ділянки, тому у нього наявний законний інтерес щодо набуття у власність сформованої в результаті законних дій згідно правової процедури саме земельної ділянки з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042.

Відповідно до ч. 3. ст. 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Тому, згідно ч.3 ст. 134 та п. г ч.1 ст. 121 ЗК України щодо земельної ділянки для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара, що набувається громадянами України через реалізацію права на безоплатну передачу, земельні торги не проводяться.

Однак, в порушення вищенаведених норм, відповідач 19 жовтня 2021 року своїм рішенням розпочинає процедуру земельних торгів щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042, що аж ніяк не можна визнати діями, що вчиняються на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Також варто наголосити, що відповідно до ч.1 ст. 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Згідно з пунктами «а», «б». ч.1 ст. 136 Земельного кодексу України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру); державну реєстрацію земельної ділянки.

Таким чином, з метою проведення земельних торгів щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042, виготовити та затвердити проект землеустрою та зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера має організатор торгів - Підгаєцька міська рада. Натомість, Проект землеустрою від 16.06.2021 щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042 виготовлений згідно Договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №212099000337-ПЗ, державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння кадастрового номера проведено 22.06.2021 за заявою Позивача у відповідності до ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-УІ від 7 липня 2011 року.

З огляду на вищенаведене, відповідач не вправі здійснювати дії спрямовані на підготовку лота - земельної ділянки з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042 для проведення торгів, та приймати щодо цього рішення, оскільки ці дії вже вчинені позивачем у передбаченому законом порядку з дотриманням правової процедури з метою набуття права власності на вищевказану земельну ділянку.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказує, що суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Однак, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17 виклав правовий висновок, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Повноваження щодо затвердження проекту землеустрою регламентовано статтею ч. 9 ст. 118 ЗК України.

З врахуванням цього, орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та передати земельну ділянку позивачеві у власність.

У Постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

З урахуванням наведеного, зважаючи на дотримання позивачем порядку розроблення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації та відсутності визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, Рішення №1820 від 19 жовтня 2021 року є протиправним, оскільки спрямоване виключно на позбавлення громадянина України права отримати земельну ділянку у власність, а тому не є результатом реалізації дискреційних повноважень.

А, відповідно, рішення суду першої інстанції від 06.12.2021 року у справі № 500/7727/21 не захищає законні інтереси позивача.

Також, варто закцентувати увагу на тому, що суд першої інстанції в своєму рішенні не дав належної оцінки доказам, що додані відповідачем до відзиву на позовну заяву №1323 від 30.11.2021. А саме, відповідач додав Викопіювання з Публічної кадастрової карти, де позначив несформовану (неіснуючу) земельну ділянку (заштрихована на вказаній публічній карті), яка накладається на сформовану позивачем земельну ділянку з кадастровим номером: 6124810100:02:001:0042. Таким чином, відповідач самовільно вніс до вищенаведеного витягу недостовірну інформацію, а відповідно, в розумінні ст. 75 КАС України такий доказ не є достовірним, оскільки на підставі нього не можна встановити дійсні обставини справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2021 позивач звернувся до Підгаєцької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області. До зазначеного клопотання, серед іншого, було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти України з позначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки та інформаційна довідка найбільш наближеної земельної ділянки з аналогічним цільовим призначенням (01.05 для індивідуального садівництва) від 09.02.2021.

Однак, як слідує з матеріалів справи, рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно вказаної земельної ділянки відповідачем прийнято не було.

12.03.2021 позивач укладав з Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №212099000337-ПЗ.

18.03.2021 відповідач отримав письмове повідомлення, до якого долучено в якості додатку вказаний вище Договір.

22.06.2021 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: 01.05. для індивідуального садівництва зареєстрована в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 6124810100:02:001:0042.

29.06.2021 позивач подав до Підгаєцької міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області.

Після цього, 13.07.2021 на дев`ятій сесії Підгаєцької міської ради прийняте рішення №1216 «Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність».

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом і відповідно рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №500/4482/21 визнано протиправним та скасовано рішення Підгаєцької міської ради №1216 від 13.07.2021 «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність»; зобов`язано Підгаєцьку міську раду на найближчому засіданні чергової сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, кадастровий номер 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка, та надання її у власність, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. Дане рішення набрало законної сили 05.11.2021.

У подальшому, на першому пленарному засіданні чотирнадцятої сесії Підгаєцька міська рада прийняла Рішення «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» № 1820 від 19.10.2021, яким включено до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельні ділянки згідно додатку.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно вказав, що частиною третьою статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно частини першої ст.134 Земельного кодексу України, обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або передачі їх у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах). Земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру); б) державну реєстрацію земельної' ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель», крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення дати проведення земельних торгів.

Фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Один лот складається виключно з однієї земельної ділянки або прав на неї.

Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Ціною лота на земельних торгах є ціна продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію та розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) виготовлення, погодження та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою у випадках, визначених цим Кодексом; б) стартова ціна лота; в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки; г) відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги; ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

З огляду на це, суд правильно вважав, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Процедура ж отримання земельної ділянки з комунальної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації включає в себе: подання клопотання та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовлення та виготовлення проекту землеустрою формування та реєстрація земельної ділянки, подання клопотання про затвердження та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою і передачі земельної ділянки у власність.

При цьому, суд правильно зауважив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не означає позитивного рішення про надання її у власність. Так правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, і як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2021 року у справі № 740/4635/16-а - не суттєво за чиїм замовленням такий проект землеустрою буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її меж та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердженні проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити (постанова Верховного Суду України від 15 вересня 2021 року у справі № 740/4635/16-а).

Також, суд вірно зауважив, що наявне у позивача право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності не є визначеним щодо конкретної земельної ділянки, оскільки до прийняття рішення органом місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність, у особи не виникає жодних майнових прав або обґрунтованих законних очікувань щодо конкретної земельної ділянки. Відтак, приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Оскільки в позивача не виникло майнового права на земельну ділянку, яка була включена оскаржуваним рішенням в перелік земельних ділянок, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах (аукціоні), то суд правильно вважав, що відповідач не порушив право позивача на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. При цьому вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення земельних торгів, аукціонів, конкурсів, відчуження в будь-який спосіб, укладення цивільно-правових та господарсько-правових договорів на користь третіх осіб щодо земельної ділянки, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов підставного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі № 500/7727/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін