Рішення
від 27.02.2022 по справі 161/19529/21
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19529/21

Провадження № 2/161/510/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 лютого 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Шолом С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратив право користування житлом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Свій позов обґрунтовує тим, що у власності ОСОБА_5 перебувала земельна ділянка площею 0,623 га, кадастровий номер 0710100000:31:011:0034 та розміщений на ній житловий будинок загальною площею 74,6 кв.м. по АДРЕСА_1 . За вказаною адресою було зареєстровано місце проживання відповідачів. В подальшому цей житловий будинок був знесений. 25.09.2008 року ОСОБА_5 відчужила земельну ділянку ОСОБА_6 15.08.2019 року між ним та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки де він побудував житловий будинок. Через деякий час йому стало відомо, що за адресою його будинку зареєстровані відповідачі.

На підставі наведеного, просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заявлені вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до довідки КП «БТІ» житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_5 знесено (а.с. 8).

Згідно договору купівлі-продажу від 25.09.2008 року ОСОБА_5 продала земельну ділянку площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:31:011:0034 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (а.с. 9-12).

Згідно договору купівлі-продажу від 15.08.2019 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:11:028:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-18).

З матеріалів справи встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:11:028:0011 ОСОБА_1 було побудовано житловий будинок, що підтверджується витягом №244753867 від 17.02.2021 року, роздруківкою з офіційного веб-порталу про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, реєстраційний номер: ВЛ 101201109489, технічним паспортом від 10.10.2020 року (а.с. 20-31).

Після введення будинку в експлуатацію, присвоєно адресу - АДРЕСА_1 , після чого стало відомо, що за адресою зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.ст. 319 ч.1, 321 ч.1, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та права розпорядження своїм майном.

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, згідно з якими власник має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб, розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

За змістом ч.1 ст. 405 ЦК України та ч.1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником, а якщо такої угоди не було укладено, то - нарівні з власником.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Саме таку правову позицію висловила колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні від 31 січня 2011 року та Верховний Суд України в постанові від 16.01.2012 року.

У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Отже, судом були вчинені усі процесуальні дії з метою реалізації сторонами своїх процесуальних прав та здійснення ними процесуальних обов`язків, зокрема належним чином були повідомлені відповідачі, однак вони в судове засідання не з`явилися, не надали суду заперечень проти позову

На підставі ст.ст. 150, 156 ЖК України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247,258, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачами у справі є:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 04 березня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк

СудЛуцький міськрайонний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення27.02.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу103717095
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Судовий реєстр по справі —161/19529/21

Рішення від 27.02.2022

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Кирилюк В. Ф.

Ухвала від 06.12.2021

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Кирилюк В. Ф.

Ухвала від 16.11.2021

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Кирилюк В. Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні