Рішення

від 21.03.2022 по справі 908/95/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/6/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2022 Справа № 908/95/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Зінченко Наталі Григорівни, розглянувши матеріали справи № 908/95/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) представників учасників справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ЕЛЕКТРО" (Юридична адреса:49000,м.Дніпро вул.Караваєва, буд.5, кв.5 ; поштова адреса:49064. м.Дніпро вул.Караваєва буд.39 )

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69000 , м.Запоріжжя вул.Теплична буд.18)

про стягнення 17692,84 грн.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 17692,84 грн., які складаються з 14759,75 грн. основного боргу за договором поставки товару №298 від 06.06.2019, 778,97 грн. 3% річних та 2154,12 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №298 від 06.06.2019, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих за порушення зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 20, 173, 174,175 ГК України, ст.11,202,509,625 Цивільного кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 справу № 908/95/22 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/95/22; присвоєно справі номер провадження 4/6/22; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - не пізніше 01.02.2022. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - до 16.02.2022, у строк до 04.03.2022 відповідачу запропоновано подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач повідомлений про розгляд справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику відповідача 19.01.2022 (міститься в матеріалах справи).

Відповідач 03.02.2022 ( зданий на пошту 01.02.2022) надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив та вказав, що позивачем не враховано,що поставка товарів за накладною РН-0000415 від 11.06.2020 не могла відбуватись за Договором №298 від 06.06.2019, оскільки специфікація №2 про поставку цього товару була укладена сторонами 18.06.2020, отже пізніше ніж відбулась сама поставка. Також не надано позивачем і завку Покупця, яка є передумовою для оформлення видаткової накладної на відпуск Товару. Також не погоджується із заявленим позивачем попереднім орієнтовним розрахунком витрат на правову допомогу, вважає їх неспівмірними та достатньо завищеними із ціною позову та складністю справи. Просив врахувати відзив при розгляді справи та ухваленні судового рішення.

Від позивача 16.02.2022 надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, які, на його думку, спрямовані на уникнення виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого Товару за спірним договором. Дійсно на специфікації №2 зазначена дата 18.06.2020 до договору №298 від 06.06.2020, однак при заповненні дати специфікації та зазначенні на ній дати договору допущена технічна помилка. Позивач засобами електронної пошти звертався до відповідача про невідповідність дати зазначеної специфікації видатковій накладній. Відповідач взяв на себе зобов`язання виправити дату специфікації , проте виправлену специфікацію на адресу позивача так і не надав. Проте, найменування(номенклатура,асортимент),кількість , ціна за одиницю, загальна сума партії , яка зазначена в специфікації №2 та видатковій накладній № РН-0000415 від 11.06.2020 повністю співпадають. Крім того, часткова оплати за цією накладною на суму 5000грн. в призначенні платежу містить посилання на дог.№298 від 06.06.2019. Заявка на поставку за червень 2020р. була направлена відповідачем на електронну пошту позивача, у підтвердження чого надав роздруківку відповідного листа. Просив доводи відповідача вважати необгрунтованими, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповіді на відзив від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи з призначенням судового засідання до суду у вказаний строк не надходило.

Враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України , у зв`язку з військовою агресією Росії , було введено військовий стан строком на 30 діб, який згодом продовжено, та у зв`язку із тим що до 14.03.2022 суд не отримував кореспонденцію із відділень пошти, які у місті не працювали, рішення у цій справі прийнято - 22.03.2022, на підставі наявних у справі документів, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ЕЛЕКТРО" (Постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальність «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Покупцем, відповідачем у справі) укладений договір поставки товару №298 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2019р. поставити Товар, який зазначений в Специфікаціях, а Покупець прийняти та оплатити товар.

П 1.2 Договору визначено,що найменування(номенклатура,асортимент) Товару зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з додатковою угодою №1 від 26.12.2019 до договору поставки №298 від 06.06.2019 термін дії договору поставки був продовжений до 31.12.2020.

11.06.2020 Позивач в рамках Договору поставки №298 від 06.06.2019 відвантажив відповідачу Товар на загальну суму 19759,75грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000415 від 11.06.2020р та товаро-траспортною накладною №000316 від11.06.2020. Видаткова та товаро-транспортна накладні підписані уповноваженим представником відповідача Уваровською Л.Г. згідно з дорученням від 10.06.2020 №ДВ-20-0671.

Відповідно до п.4.1 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар впродовж 14 календарних днів від дати поставки товару.

Таким чином , згідно умов Договору , оплата за поставлений товар повинна бути здійснена не пізніше 14 днів з моменту поставки Товару, тобто до-25.06.2020р включно.

На виконання зобов`язання з оплати отриманого товару позивачем був виставлений рахунок -фактура №0000536 від 10.06.2020 на загальну суму 19759,75грн

Зобов`язання з оплати отриманого товару відповідачем в повному обсязі не виконано.

Відповідно до платіжного доручення № 21-0002623 від 24.03.2021 відповідачем частково сплачено за поставлений Товар на загальну суму 5000грн., в призначенні платежу зазначено «оплата за фторопласт лист згідно рахунку № СФ-0000536 від 10.06.2020 Дог№298 від 06.06.2019 в т.ч. ПДВ 833.33»

У зв`язку з наявністю заборгованості позивачем 08.10.2020 на адресу відповідача направлявся лист-претензія № 08/4 щодо сплати 19759,75грн. боргу, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення до цінного листа від 08.10.2020.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Долучена до матеріалів справи видаткова накладна, на підставі якої виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписана з боку Покупця без зауважень.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з умов п. 4.1 Договору оплата за поставлений Товар передбачена впродовж 14 календарних днів з дня поставки товару. Поставка товару здійснена 11.06.2020, отже останній день виконання зобов`язання по оплаті -25.06.2020 включно.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк в повному обсязі не здійснив. Факт отримання від позивача товару на суму 19759,75 грн. та не сплата його вартості станом на час звернення позивача до суду в розмірі 14759,75грн. відповідачем не заперечується.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленої продукції у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за отриманий товар в сумі 14759,75 грн.

Доводи відповідача про те що поставка товару за накладною №РН-0000415 від 11.06.2020 не могла відбуватись за Договором №298 від 06.06.2019, оскільки Специфікація по поставці цієї партії товару була підписана лише 18.06.2020 суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.

Так дійсно, в матеріалах справи міститься Специфікація № 2 щодо поставки листу фторопласту 2,0мм та 3,0мм на загальну суму 19759,74грн, яка містить дату 18.06.2020 та посилання на договір №298 від 06.06.2020.

За поясненнями позивача, які підтверджуються наданим ним листування з електронної пошти, Позивач звертався до Відповідача, та повідомив його про невідповідність дати зазначеної в специфікації та видатковій накладній. Відповідач взяв на себе зобов`язання виправити дату специфікації та повторно направити позивачу , проте так і не надав виправлену Специфікацію.

Те що поставка відбулась на підставі специфікації №2 та в рамках спірного договору свідчить те, що найменування(номенклатура, асортимент), кількість , ціна за одиницю, загальна суму партії Товару , яка зазначена в Специфікації №2 та видатковій накладній №0000415 від 11.06.2020 є повністю аналогічними. При цьому, частково розраховуючись за поставлений за цією накладною Товар відповідач сам посилався в призначенні платежу на Договір №298 від 06.06.2019.

Відповідачем не надано доказів існування між сторонами іншого Договору щодо поставки спірної партії Товару, а враховуючи відсутність його заперечень щодо отримання товару за спірною накладною та проведену часткову оплату, його обов`язок щодо плати всієї партії товару є беззаперечним.

Твердження відповідача про відсутність заявки покупця, яка є передумовою для оформлення видаткової накладної на відпуск товару, як то передбачено п.5.1 Договору, також не відповідають дійсним обставинам справи.

Так позивачем разом з відповіддю на відзив, подана заявка Відповідача від 10.06.2020 з електронної пошти інженера УСн ТОВ «ЗТМК» Жарикова Олена Геннадіївна на електронну пошту позивача rabotasoyuz82@gmail.com була надіслана заявка на червень 2020 на фторопласт листовий, на підставі якої був виставлений рахунок -фактура №СФ_0000536 від 10.06.2020 та в подальшому була здійснена поставка.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 14759,75 грн. основного боргу за отриманий за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 778,97 грн. 3% річних та 2154,12грн. інфляційних втрат.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних за період з 26.06.2020 по 23.03.2021 в частині простроченої заборгованості в сумі 19 759,75грн. та за період з 24.03.2021 по 28.12.2021 на суму 14759,75грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що розрахунки позивача є правильними. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 778,97 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки інфляційних втрат за визначений позивачем період: липень 2020--березень 2021 на суму заборгованості 19759,75 грн. та квітень-листопад2021 року на суму 14 759,75грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд визнав його правильним, до стягнення підлягає сума 2154,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань за договором щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Витрати на правову допомогу позивача в розмірі 5000грн. судом не розподіляються, оскільки окрім попереднього розрахунку позивачем не подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на підставі яких суд міг би встановити обсяг наданих послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69000 Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Теплична 18 ЄДРПОУ38983006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ЕЛЕКТРО" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Караваєва буд.5 кв.5; ЄДРПОУ 40633949) 14759,75 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять грн. 75 коп.) основного боргу, 778,97 грн. (сімсот сімдесят вісім грн. 97 коп.) 3% річних, 2154,12грн. (дві тисячі сто п`ятдесят чотири грн. 12 коп.) інфляційних втрат та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 22.03.2022.

Суддя Н.Г.Зінченко