Рішення

від 21.03.2022 по справі 909/124/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/124/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство", вул. Василіянок, буд. 48,м. Івано-Франківськ,76019

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" вул. Новопроектна, буд. 28,м. Надвірна,Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405

про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію та надання послуг транспортування в сумі 20 500 грн 00 коп.

представники не з"явились

встановив

Позовну заяву (вх.№2691/22) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 22.03.2022року, суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладених між сторонами, 06.11.2018року, договору купівлі-продажу лісопродукції №814 та договору №748 від 18.10.2018 на транспортування лісопродукції, в частині оплати поставленого товару та наданих послуг, в зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 20500,00 грн.

Представники сторін у судове засідання не з"явились.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України).

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Скордіно проти Італії ). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах Скордіно проти Італії, Сюрмелі проти Німеччини ).

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду позовної заяви, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

22.03.2022 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні у справі докази відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.

Між ДП «Івано-Франківським лісгоспом» та ТОВ «Брілліантс» ) укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №814 від 06 листопада 2018 року.

Відповідно до п 1.1. даного договору позивач зобов`язувався передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язувався прийняти та оплатити за отриману лісопродукцію. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання по договору купівлі-продажу лісопродукції №814 від 06 листопада 2018 року в повному обсязі.

Відповідачем по товарно-транспортної накладної ІФА№ 792133 від 10.11.2018р. в сумі-28 512,14грн. отримано лісопродукцію

Крім того, між ДП «Івано-Франківським лісгоспом» та ТОВ «Брілліантс» укладено договір на транспортування лісопродукції №748 від 18 жовтня 2018 року, відповідно до якого відповідачеві були надані послуги по транспортуванню лісопродукції.

Так, згідно п.3.5. Договору на транспортування лісопродукції №748 від 18 жовтня 2018 року між ДП «Івано-Франківський лісгосп» та ТОВ «Брілліантс» підписано Акти наданих послуг №1 від 30. 11.2018р. на суму 9 266,40 грн.

Зазначений вище договіри укладено у письмовій формі, підписано сторонами, скріплено печатками юридичних осіб, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Покупець прийняті на себе договірні зобов`язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар належним чином не виконав. Оплату провів частково, решта вартості продукції відповідачем не оплачено, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20500,00грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії з вимогою сплатити заборгованість в добровільному порядку: № 10-06 від 05.04.2021року, №10-317 від 02.08.2021, № 10-670 від 24.12.2021року; докази направлення претензій відповідачу наявні в матеріалах справи. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Внаслідок укладення, 06.11.2018 року, договорів: купівлі-продажу лісопродукції №814 та договору №748 на транспортування лісопродукції, між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Договори від 06 листопада 2018 року: купівлі-продажу лісопродукції №814 та №748 на транспортування лісопродукції, укладено у письмовій формі, підписано сторонами, скріплено печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України). Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 20500,00грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20500,00грн обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс про стягнення заборгованості в сумі 20500,00 грн задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" 78405, Івано-Франківська область, Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул.Новопроектна, 28 (Код ЄДРПОУ 42112827) на користь Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство", вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 22192129) - заборгованість в сумі 20500,00грн. та 2481,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 22.03.2022

Суддя П. А. Шкіндер