Рішення

від 20.03.2022 по справі 320/7295/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2022 року м. Київ справа №320/7295/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Споживчого товариства "Господар 1" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Споживче товариство "Господар 1" (далі - позивач) з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2019 р. № З-2210/4/2210/5-вих.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова винесена без проведення перевірки, є незаконною і тому підлягає скасуванню. Вказує, що 26 вересня 2019 р. уповноважений представник відповідача прибув до позивача для проведення позапланової перевірки та лише вручив керівнику позивача направлення для проведення позапланової перевірки від 26 вересня 2019 р. №10919-н з 26 вересня 2019 р. по 4 жовтня 2019 р. Після цього відповідач до позивача не звертався та жодних перевірок не проводив. Позивачу стало відомо, що на його рахунки накладено арешт в рамках відкритого виконавчого провадження. Із матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо, що 22 жовтня 2019 р. відповідачем складено постанову №З-2210/4/2210/5-вих., якою накладено на позивача штраф у розмірі 90 315 грн. 00 коп. Зазначив, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена з тих підстав, що позивач, як замовник будівництва, під час проведення перевірки здійснював роботи на будівлі розмірами в плані (14,5х7,1) (4,3х3,6) площею 118,4 кв. м. на ринку по вул. Героїв Небесної Сотні, 4 в м. Бровари Київської області без розроблення проекту.

Стверджує, що постанову винесено з порушенням чинного законодавства, тому вона підлягає скасуванню. Наголошував на відсутності підстав для проведення перевірки, вказав про порушення процедури її проведення, порушення законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення. Звернув увагу, що позивач не може бути суб`єктом наведених правопорушень та нести відповідальність за правопорушення, вчинене третіми особами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

1 жовтня 2020 р. від відповідачів надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що позивач як замовник будівництва під час перевірки не надав необхідних документів. Згідно з актом перевірки, серед інших, виявлено наступні порушення: будівництво будівлі, розмірами в плані (14,5х7,1)+(4,3х3,6), площею 118,4 кв. м. на ринку по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Бровари Київської області виконується без розробки проекту виконання робіт (ПВР), що є порушенням п. 5.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Вважає, що зазначені дії складають об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень; відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб). З урахуванням виявленого правопорушення відносно позивача складено протокол № Л-3-0910/4 від 9 жовтня 2019 р. про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

16 листопада 2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що у відзиві не наведено жодних належних та допустимих доказів, якими б спростовувалися доводи позивача щодо суттєвих порушень призначення та проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваної постанови.

18 січня 2021 р. до суду від сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 18 січня 2021 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є власником земельної ділянки за адресою: м. Бровари, вул. Небесної Сотні, 4 , на якій розташовано ринок продовольчих та непродовольчих товарів.

15 серпня 2019 р. представнику позивача посадовими особами відповідача вручено направлення №83/19-н від 15 серпня 2019 р. для проведення планового (позапланового) заходу.

Ознайомившись із змістом вказаного направлення та зверненням ОСОБА_1 вх. 9-5-С-1533 від 24 липня 2019 р. (яке стало підставою для проведення перевірки) представником позивача повідомлено перевіряючим, що вказане звернення не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». В силу ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланова перевірка на підставі такого звернення призначена не може бути. Відповідачем не надано погодження центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки, що є також порушенням ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Після повідомлення вказаних обставин відповідач не складав жодних документів та не приймав жодних рішень.

Після отримання цього направлення позивачем відповідачу 15 серпня 2019 р. направлено лист з проханням надати повний текст звернення ОСОБА_1 та повідомити про механізм надходження вказаного повідомлення.

20 серпня 2019 р. виконавчим комітетом Броварської міської ради надано відповідь №2-6/3233 на вказане звернення та надано текст звернення ОСОБА_1 . Крім того 16 серпня 2019 р. від громадянина ОСОБА_1 на ім`я керівництва позивача надійшла заява, в якій він повідомив, що звернення ОСОБА_1 вх. 9-5-С-1533 від 24 липня 2019 р., яке стало підставою для перевірки позивача, підписано не ним, та він до вказаного звернення жодного відношення не має.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач направив Броварському міському голові лист з долученням заяви громадянина ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 р., в якому повідомив, що у відповідача відсутні правові підстави для проведення перевірки. Зауважив, що лист ОСОБА_1 вх. 9-5-С-1533 від 24 липня 2019 р. є підробленим документом, оскільки єдиний мешканець м. Бровари ОСОБА_1 його не підписував та не подавав.

У подальшому, після 28 серпня 2019 р. близько 10 год. 00 хв. на перевірку до позивача прибув уповноважений представник відповідача. Позивач повторно повідомив перевіряю чого, що звернення ОСОБА_1 не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», відповідачем не надано погодження центрального органу виконавчої влади на перевірку. Окрім цього, позивач повідомив відповідача, що в силу того, що позивач є малим підприємством, термін позапланової перевірки не може перевищувати 2 робочих дня згідно з ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Після цього уповноважений представник відповідача залишив приміщення позивача за адресою: м. Бровари, вул. Небесної Сотні, 4 .

26 вересня 2019 р. уповноважений представник відповідача прибув до позивача та вручив керівнику позивачу направлення для проведення позапланової перевірки від 26 вересня 2019 р. №10919-н з 26 вересня 2019 р. по 4 жовтня 2019 р. Після цього відповідач до позивача не звертався.

29 липня 2020 р. позивач зазначив, що йому стало відомо, що на рахунки позивача накладено арешт в рамках відкритого виконавчого провадження. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, йому стало відомо, що 22 жовтня 2019 р. відповідачем складено Постанову №З-2210/4/2210/5-вих, якою на Позивача накладено штраф в розмірі 80 280 грн. 00 коп.

Оскаржувану постанову складено начальником Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: Акту перевірки від 9 жовтня 2019 р. №Т-0910/1, припису №С-0910/1 від 9 жовтня 2019 р., припису №С-0910/2 від 9 жовтня 2019 р. та протоколу №Л-З-0910/4 від 9 жовтня 2019 р. та матеріалів фотофіксації.

Відповідно до Постанови №З-2210/4/2210/5-вих. від 22 жовтня 2019 р., замовник будівництва - позивач здійснює будівництво будівлі, розмірами в плані (14,5х7,1)+(4,3х3,6), площею 118,4 кв. м. на ринку по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Бровари Київської області, що виконується без розробки проекту виконання робіт (ПВР).

За результатами позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 90 315 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку та ст. 41 Закону підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Щодо наведених доводів та аргументів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки та заперечень відповідача з даного приводу суд зазначає наступне.

Оскаржувану постанову прийнято відповідачем у зв`язку з вчиненням правопорушень, виявлених під час проведення перевірки у період з 26 вересня 2019 р. по 9 жовтня 2019 р. на виконання вимог припису від 28 серпня 2019 р. №С-2808/1.

У той же час, як свідчать матеріали перевірки позивача, відповідачем 15 липня 2019 р. о 10:00 год. та 28 серпня 2019 р. о 10:00 год., керівником позивача Крикливим П.М. не було допущено посадову особу Держархбуд контролю на об`єкт будівництва.

Судом встановлено, що відповідач повідомив позивача про проведення 15 липня 2019 р. позапланової перевірки позивача 9 серпня 2019 р., тобто майже через два тижні після дати її проведення.

Згідно з матеріалами справи відповідачем направлення для проведення перевірки 15 липня 2019 р. не оформлювалось, а звернення фізичної особи, яке стало підставою для проведення перевірки, має дату 24 липня 2019 р., тобто вже після спроби відповідача провести перевірку 15 липня 2019 р. Окрім цього, в порушення вимог п. 12 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за наслідком недопушення до проведення перевірки 15 липня 2019 р. Акту про недопущення посадових осіб відповідачем складено не було.

Судом встановлено, що 15 серпня 2019 р. відповідачем оформлено Направлення для проведення планового (позапланового) заходу №83/19-н на підставі звернення ОСОБА_1 вх. 9-5-С-1533 від 24 липня 2019 р. та надано його безпосередньо позивачу.

Відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів зокрема є:

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Суд вважає помилковими твердження відповідача, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням містобудівного законодавства.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що 28 серпня 2019 р. приблизно о 10 год. відповідач прибув до позивача із направленням №83/19-н для проведення позапланової перевірки. Ознайомившись із Направленням №83/19-н для проведення перевірки та текстом звернення ОСОБА_1 вх. 9-5-С-1533 від 24 липня 2019 р., позивачем повідомлено відповідачу, що згідно з ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. В той же час, звернення ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки не містить повних даних щодо прізвища, ім`я, по батькові особи та дати підписання такого звернення. Крім того, відповідачем не надано згоди центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами є неприпустими; наголошено про відповідальності осіб за подання таких заяв та здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав і в порядку, визначеному законом.

За ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

На думку суду, лист ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки не містить ім`я, по батькові, не містить дати підписання. Тому відповідач після отримання цього листа повинен був прийняти рішення, визначене законодавством, зокрема і ч.2 ст. 19 Конституції України та абз. 8 ст.5 Закону України «Про звернення громадян», у т.ч. і стосовно повернення заяви.

Як встановлено судом з наданого позивачем листа громадянина ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 р., останній повідомив, що жодного звернення від 24 липня 2019 р. до Броварської міської ради не подавав, його дані протиправно було використано іншими особами в корисливих цілях. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду, жодних доказів врахування зазначено листа при винесенні спірної постанови.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з вимогами п.п. 3 п. 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушенні вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (пункт 14 Порядку).

Аналіз наведених вище положень Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що необхідною передумовою для реалізації посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю права видавати приписи є проведення перевірки (Планової або позапланової). Більш того, як вбачається із положень Порядку припис може бути виданий за результатами здійсненого позапланового заходу.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний встановити порушення суб`єктом містобудівного законодавства та визначити конкретний перелік порушень, які слід усунути та надати строки для їх виправлення. Отже, не здійснення посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю фактичних заходів із перевірки унеможливлює видання ними припису.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується самим відповідачем, підставою для проведення перевірки, за результатом якої винесено оскаржувану постанову, було невиконання позивачем вимог припису від 28 серпня 2019 р. №С-2808/1.

У той же час, відповідачем припис від 28 серпня 2019 р. №С-2808/1 видано за результатом недопущення відповідача для проведення перевірки, тобто відповідачем станом на момент винесення припису жодних порушень містобудівної діяльності з боку позивача встановлено не було.

Разом з тим, припис від 28 серпня 2019 р. №С-2808/1 серед порушень, які позивач мав би усунути, містить наступне формулювання: «В термін до 11 вересня 2019 р. усунути порушення у сфері містобудівної діяльності». Тобто, вказана вимога не відповідає вимогам щодо конкретності та чіткості, оскільки таке загальне формулювання не дає можливості позивачу визначити конкретне коло заходів та дій, які слід вжити, що виключає можливість його виконання позивачем.

Суд також враховує, що відповідність припису від 28 серпня 2019 р. №С-2808/1 вимогам чинного законодавства України є предметом окремого судового розгляду, а саме адміністративної справи №320/7294/20.

Щодо інших доводів та аргументів позивача щодо порушення процедури проведення перевірки суд зазначає про таке.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що проведення перевірки, за результатом якої прийнято оскаржувану постанову, здійснено на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 вересня 2019 р. №109/19-н. Додатково до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 вересня 2019 р. №109/19-н, в якому зазначено строк проведення перевірки з 26 вересня 2019 р. по 9 жовтня 2019 р.

У той же час позивачу відповідачем 26 вересня 2019 р. вручено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 вересня 2019 р. №109/19-н, строк дії направлення становить з 26 вересня 2019 р. по 4 жовтня 2019 р. (копію вказаного направлення позивачем долучено до позовної заяви і досліджено судом). Указаний у ньому строк проведення перевірки відповідає вимогам п. 7 Порядку. У той же час, як свідчить Акт перевірки від 9 жовтня 2019 р., та підтверджено відповідачем у відзиві, перевірку позивача відповідачем здійснено у строк з 26 вересня 2019 р. по 9 жовтня 2019 р., тобто поза межами строку, вказаного в направленні на проведення перевірки та поза межами строку, визначеному п. 7 Порядку.

За таких обставин суд погоджується з твердженням позивача про вчиненні порушення процедури проведення перевірки.

При цьому суд враховує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, усупереч положенням ч.2 ст.77 КАС України жодним чином не наводить підстав для проведення перевірки відносно позивача у серпні 2019 року та не обґрунтовує невідповідність зазначення строків її проведення у примірниках направлення, наданих ним та позивачем, не зазначає причину порушення цих строків.

Щодо процедури проведення перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Підставами для винесення оскаржуваної постанови стали Акт перевірки від 9 жовтня 2019 р. №Т-0910/1, припис №С-0910/1 від 9 жовтня 2019 р., припис №С-0910/2 від 9 жовтня 2019 р. та протокол №Л-З-0910/4 від 9 жовтня 2019 р. та матеріали фотофіксації.

Відповідно до вимог п. 7 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбуд інспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з вимогами п. 9 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Окрім цього, відповідно до вимог п.13 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що її складено у зв`язку зі вчиненням правопорушень, виявлених під час проведення перевірки 9 жовтня 2019 р. Детальний аналіз зазначених вище положень Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що обов`язковою умовою для проведення перевірки суб`єкта господарювання є право суб`єкта бути присутнім під час здійснення перевірки та право ознайомлюватись з актом перевірки.

У той же час в порушення Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивач не був обізнаний про проведення відповідачем позапланової перевірки 9 жовтня 2019 р., оскільки в направленні ця дата 9 жовтня 2019 р. вказана не була, а також не допустив представників відповідача 9 жовтня 2019 р. до перевірки, не був присутній під час її проведення, не отримував Акту перевірки, та будь-яких інших документів, прийнятих у зв`язку з прибуттям представників відповідача, тому через зазначені обставини позивач не міг надати жодних пояснень та доводів щодо обставин та самого факту правопорушення.

Запис в Акті перевірки, що керівник позивача відмовився від підписання Акту перевірки та інших документів, оформлених відповідачем за результатом проведення перевірки, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки позивач під час проведення перевірки не був присутній, а акт про недопуск до проведення перевірки не складався.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає право відповідача на здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю та проведення перевірки за відсутності позивача, який зобов`язаний перевірити повноваження контролюючого органу та допустити відповідача до перевірки, чого фактично відповідачем здійснено не було.

Верховний Суд України у постанові від 27 січня 2015 р. у справі №21-425314 висловив правову позицію про те, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Застосовуючи дану правову позицію до спірних правовідносин необхідно враховувати те, що як положеннями ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", так і приписами п. п. 9, 13 Порядку №553 покладено на контролюючі органи обов`язок із забезпечення проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, у свою чергу, кореспондується з гарантованим правом останнього вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства та бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, відповідачем проведено перевірку за відсутності уповноваженої особи суб`єкта містобудування та без належних на те правових підстав, що на переконання суду з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного суду України, тягне за собою відсутність правових наслідків такої перевірки.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно проводив перевірку у присутності уповноваженого представника позивача, відповідачем надано не було.

У справі "Рисовський проти України" (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

У той же час, суд зазначає, що відповідач не зміг надати інформації щодо того коли та де конкретно було складено відповідачем Акт перевірки та протоколи.

Окрім цього, як зазначалось вище, відповідачем проведення перевірки позивача здійснено з порушенням строків проведення перевірки, вказаної в направленні на перевірку від 26 вересня 2019 р. №109/19-н.

Не відповідає дійсності і твердження відповідача, що керівник позивача Крикливий П.М. 9 жовтня 2019 р. відмовився від підписання Акту перевірки, приписів та протоколів, оскільки 9 жовтня 2019 р. відповідач до позивача з метою підписання вказаних документів не звертався. Зазначене твердження позивача відповідачем спростовано не було. Оскільки в наданому позивачу направленні на проведення перевірки від 6 вересня 2019 р. кінцевим днем вказано 4 жовтня 2019 р., то суд зазначає, що позивач об`єктивно не міг і не повинен припускати, що відповідачем вживаються дії щодо оформлення результатів перевірки та актів реагування після закінчення строків її проведення.

Відповідно до вимог п.3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №735, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Разом з тим, відповідачем не доведено, що позивач вчиняв дії щодо відмови від підписання документів, які підтверджують результати перевірки, тому складені за наслідками прибуття представників відповідача документи повинні бути вручені позивачу на місці, а не направлятися на адресу позивача поштою.

Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті позапланової перевірки, з урахуванням положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.

Окрім цього, відповідно до вимог п. 7 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як свідчить направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 вересня 2019 р. №109/19-н строк дії направлення становить з 26 вересня 2019 р. по 4 жовтня 2019 р. Однак, відповідно до Акту перевірки від 9 жовтня 2019 р., відповідачем проведено перевірку позивача з 26 вересня 2019 р. по 9 жовтня 2019 р. включно, тобто з порушенням строків дії направлення на проведення перевірки та з порушенням п.7 Порядку.

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у справі №210/3059/17 (2-3/210/148/17), порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення перевірки, будь-які інші рішення прийняті за результатом її проведення є протиправними.

Щодо наявності/відсутності у діях позивача складу правопорушення містобудівного законодавства суд зазначає наступне.

За змістом оскаржуваної постанови на позивача накладено штраф за вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 90 315 грн. 00 коп.

У цій постанові зазначено також, що замовник будівництва - позивач в термін проведення перевірки, не надав, що свідчить про їх відсутність, наступних документів: будівництво будівлі, розмірами в плані (14,5х7,1)+(4,3х3,6), площею 118,4 кв. м. на ринку по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Бровари Київської області виконується без розробки проекту виконання робіт (ПВР).

Відповідно до вимог абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 р. №687-XIV (далі за текстом - «Закон №687-XIV») замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування. Згідно з приписами Закону №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Поряд з цим, відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 р. №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР). Згідно з ст.1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Так, абз. 2 п. з, абз. з п. 4 та п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону №208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1); 3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2); 4) експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2); 5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством; 6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством; 7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов`язковим згідно із законодавством.

Тобто, суб`єктами наведених правопорушень, за наслідком яких і прийнято відповідачем оскаржувану постанову, можуть бути саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, здійснюючи безпідставну експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. До малої архітектурно форми і відносяться торгівельні павільйони та кіоски.

З огляду на наведене суд зазначає, що у наданих відповідачем матеріалах перевірки відсутні будь-які достовірні і належні докази створення саме об`єктів будівництва, а не інших - малих архітектурних форм тощо. Суд враховує, що відповідачем не надано спростування твердженню позивача про те, що всі конструкції, які розміщуються членами Товариства на території ринку в межах конкретного торгівельного місця відповідають ознакам малої архітектурної форми. Окрім цього, площа торгівельного місця, яке надається одному члену Товариства своєю площею не перевищує 30 м2, а отже фізично здійснити розміщення конструкції площею 118,4 м2 є неможливо, оскільки торгівельного місця такою площею на території ринку не має.

За таких обставин суд вважає, що позивач не є замовником будівництва об`єкту на ринку за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 4 в м. Бровари Київської області, оскільки користування відповідними місцями в рамках ринку здійснюють члени споживчого кооперативу самостійно.

Факт порушення містобудівного законодавства відповідач підтверджує наявністю трьох фотознімків, однак відповідачем не надано суду жодних доказів виконання саме позивачем будівельних робіт за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 4 в м. Бровари Київської області.

Суд зазначає, що на підставі вказаних письмових доказів не є достовірно доведеним ні факт будівництва будівлі площею 118,4 кв. м., ні факт будівництва саме на ринку по вул. Героїв Небесної сотні, 4 в м. Бровари Київської області . За вказаними фото не можливо встановити, що об`єкт, зображений на фото, є саме об`єктом будівництва, а не малою архітектурною формою.

Суд бере до уваги, що у матеріалах справи є лише докази, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,3945 га., кадастровий номер: 3210600000:00:023:0537. Члени позивача (як Споживчого товариства) мають право користування відповідним місцем на торгівельному майданчику для здійснення торгівлі з правом розміщувати на такому торгівельному місці тимчасові конструкції, в тому числі малі архітектурні форми.

Тому, ураховуючи принцип персональної відповідальності суб`єкта за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що доводи відповідача про вчинення саме позивачем вказаного правопорушення є недоведеними належними і достатніми доказами, а позивач не може нести відповідальність за правопорушення, вчинене третіми особами.

Щодо порядку прийняття оскаржуваного рішення суд також зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №735, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. Пунктами 9-10 Порядку визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складають керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції), Вказаний протокол оформлюється у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). При відмові суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Під час складання протоколу уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

У той же час, проведення вказаної перевірки та складання в подальшому 9 жовтня 2019 р. відповідачем Акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності здійснювалось за відсутності уповноваженого представника позивача. Крім того, судом встановлено відсутність належних доказів того, що позивач відмовлявся від підписання Акту перевірки, від Протоколу чи від будь-яких інших документів, оскільки не був присутній під час проведення перевірки та оформлення відповідачем вказаних документів.

Згідно з вимогами п.17 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведені вище обставини, відповідачем був порушений Порядок проведення перевірок та доведення до відома позивача їх наслідків, в результаті чого, останній був позбавлений можливості бути своєчасно обізнаним про складання акту перевірки, припису та протоколів про виявлені порушення. Крім того, відповідач своєчасно у визначений законодавством строк не повідомив позивача про дату та місце розгляду справи про правопорушення.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують направлення на адресу позивача вказаних документів. Окрім цього, відповідно до п.3 вищевказаного Порядку пересилання документів допускається тільки у випадку відмови порушника від їх отримання, факт якого відповідачем не доведено.

За таких обставин суд вважає, що постанова відповідача №3-2210/4/2210/5 від 22 жовтня 2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності з урахуванням наведених вище мотивів і підстав винесена протиправно і підлягає скасуванню.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесена відповідачем постанова №З-2210/4/2210/5-вих від 22 жовтня 2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності була протиправною. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 18 серпня 2020 р. № 0.0.1806280802.1 позивачем сплачено судовий збір на суму 2102 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області №З-2210/4/2210/5-вих від 22 жовтня 2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 42587198) на користь Споживчого товариства «Господар 1» (код ЄДРПОУ - 42059313) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Споживче товариство «Господар 1», адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ - 42059313.

Відповідач - Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, адреса: вул. Гагаріна, 15, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ - 42587198.

Суддя Журавель В.О.

Дата складання рішення суду 21 березня 2022 р.