Постанова

від 17.03.2022 по справі 510/272/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/272/22

Провадження № 3/510/295/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2022 року м. Рені

Суддя Ренійськогорайонного судуОдеської областіДудник В.І.,за участюсекретаря ПройкаС.В.,розглядаючи матеріали,що надійшливід Управліннястратегічних розслідуваньв Одеськійобласті Департаментустратегічних розслідуваньНаціональної поліціїУкраїни про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродж. м.Рені Одеської області, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працює у КП «Вікторія» Ренійської міської ради - директором, протягом року не піддавалася адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, зміст ст. 268 КУпАП роз`яснено, клопотань не надходило,-

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В

Як виходить з наданих адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального підприємства «Вікторія» Ренійської міської ради (далі КП «Вікторія»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, подала 24.01.2022р. об 11.09 год. щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.

У зв`язку із тим, що у вказаних діях ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, на неї було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, який було направлено до Ренійського районного суду Одеської області для розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала та погодилась з обставинами вчинення правопорушення, викладеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Чемоширянов О.В. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка визнала свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, прокурора Чемоширянова О.В. та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, № 327/2022 від 14.02.2022 року, яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» та відповідно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, поясненнями ОСОБА_1 , послідовністю дій користувача ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі декларацій, іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, 02.01.2020 року відповідно до розпорядження Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області № 01/ОК ОСОБА_1 було призначено директором КП «Вікторія».

20.04.2021р. між Ренійським міським головою Ізмаїльського району Одеської області та директором КП «Вікторія» ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №4 відповідно до якої були внесені зміни до контракту від 02.01.2020р.

Відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та чинного законодавства, згідно ст. 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 167, 169 ЦК України держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи , які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі Реєстр), та Статуту засновником КП «Вікторія» (код ЄДРПОУ 30890795) є орган місцевого самоврядування - Ренійська міська рада (код ЄДРПОУ 35549578), юридична адреса: м. Рені, вул. Соборна, 103. Відповідно до Реєстру організаційно-правовою формою КП «Вікторія» є комунальним підприємством.

Згідно п. 1.5 Статуту КП «Вікторія» є юридичною особою, маєвідокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи.

Таким чином, за вищевказаними ознаками, КП «Вікторія» є юридичною особою публічного права.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно - господарські функції.

Відповідно до Примітки 1. до статті 364 КК України визначено поняття службової особи, згідно якого - службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах, до уваги слід також брати положення частини третьої статті 65 Господарського кодексу України. Зважаючи на зміст цієї норми, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. До прикладу, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) таких юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.

При визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть в разі не визначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства, він може бути посадовою особою і бути суб`єктом декларування в розумінні Закону з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 26.04.2002р. «Про судову практику у справах про хабарництво» під організаційно-розпорядчими обов`язками визначаються обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Статтею 4 Статуту визначені права, обов`язки і відповідальність директора КП «Водоканал», а саме: діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси на вітчизняних та іноземних підприємствах, в організаціях, установах, органах влади і місцевого самоврядування; розпоряджається коштами і майном, відповідно до чинного законодавства; видає накази та доручення; приймає та звільняє працівників.

Враховуючи вищевказане, виходячи із обсягів функцій ОСОБА_1 , як директор КП «Вікторія», відповідно до Статуту, наділена адміністративно-господарськими функціями (обов`язками) щодо управління комунальним майном - КП «Вікторія».

Ознакою наявності у директора КП «Вікторія» ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих функцій (обов`язків), є її функції та обов`язки щодо здійснення керівництва працівниками КП «Вікторія».

Таким чином, директор КП «Вікторія» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єктом відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до 172-6 КУпАП, та на неї поширюється дія цього Закону, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою,зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином, директор КП «Вікторія» ОСОБА_1 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, була зобов`язана подати щорічну декларацію за 2020 рік до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 р.

Проте, ОСОБА_1 , будучі суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала відповідну щорічну декларацію за 2020 рік лише 24.01.2022р. об 11 год. 09 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно відповіді на запит за підписом керівника управління інформаційно- аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71 -03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи,які суб`єктдекларування подавдо інформаційно - телекомунікаційної системи«Єдиний державнийреєстр деклараційосіб,уповноважених навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування»далі -ІТС Реєстр),зберігаються вІТС Реєстрій автоматичнооприлюднюються завинятком конфіденційноїінформації) у публічній частині ІТС Реєстру відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2020-й рік, відсутність у неї поважних причин та визнала вину повністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно листа за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний №44-01/8418/19 від 06.02.2019 року), Закон непередбачає затвердженняНаціональним агентствомобґрунтованого висновкуабо повідомленняіз встановленимфактом порушеннявимог фінансовогоконтролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, своїми діями директор КП «Вікторія» ОСОБА_1 ,будучи особою,уповноваженою навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,порушила вимогич.1ст.45Закону тавчинила дії,які містятьсклад адміністративногоправопорушення,пов`язаного зкорупцією передбаченогоч.1ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію за 2020-й рік.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту, його службової діяльності та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. №5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП визначило те, що місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, які виникли у неї, як у директора КП «Вікторія», яке розташоване за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, с.Лиманське, вул. Шкільна, будинок 10.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2020-й рік, тобто 24.01.2022р. об 11 год. 09 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи ОСОБА_1 , а саме 14.02.2022 року.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації за 2020-й рік.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Таким чином, дослідивши всі надані суду докази, суд прийшов до висновку, що всі вони узгоджуються між собою, підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, пом`якшуючі відповідальність обставини ( щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин), суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 36, 40-1, 172-6 ч. 1, 245, 280, 283, 284-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. у дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .

Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Вячеслав ДУДНИК