Ухвала

від 22.03.2022 по справі 308/1233/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1233/22

1-кп/308/85/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

та його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/85/22 (справа № 308/1233/22) внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070030001895 від 21.07.2017 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, директора ТОВ «Стайл Карпати», одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 липня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи приміщенні магазину «Магазин Сервіс», який розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, 27, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність та настання наслідків, тримаючи у правій руці металевий предмет продовгуватої форми, повернувся у сторону потерпілого обличчям до обличчя та за допомогою вказаного предмета наніс останньому один удар в область потиличної ділянки голови зліва, після чого розмахуючи даним предметом, з наміром нанести серію ударів також в область голови потерпілого, який в той момент прикривав голову руками, наніс йому удар в область лівої кисті та удар в область правого ліктьового суглобу, в результаті чого спричинив останньому, легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я а саме: гематоми на шкірних покривах волосистої частини голови в потиличній ділянці зліва та чола справа; садна на шкірних покривах перенісся; синців на шкірних покривах спинки носа, на тильній частині лівої кисті та правого ліктьового суглобу.

Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я строком до 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 звернулися до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , просив суд задовольнити зазначене клопотання та закрити провадження у цьому кримінальному провадженні, наслідки закриття кримінального провадження йому роз`яснені та зрозумілі.

Прокурор не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання судом та просив суд закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.ч. 3 - 5 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Пунктом 1 частини 2, частинами 8, 10 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченоїпунктом 1 частини другоїцієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 2, 3, 5, 6 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених устаттях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених устаттях 437-439ічастині першійстатті 442цього Кодексу.

У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченогостаттями 151-2-156-1,301-1-303цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України 20 липня 2017 року.

Згідно ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Зазначена стаття у редакції, яка діяла станом на 20.07.2017 року дату вчинення кримінального правопорушення, встановлювала кримінальну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року, тобто кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Оскільки ч. 1 ст. 125 КК України встановлює покарання менш суворе, ніж обмеження волі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки, який сплинув 20.07.2019 року відповідно.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні № 12017070030001895 від 21.07.2017 року обвинувальний акт вже спрямовувався до суду та за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2017 року у справі № 308/9896/17 було призначено підготовче судове засідання кримінального провадження № 12017070030001895 від 21.07.2017 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

У подальшому, за ухвалою від 11.01.2018 року судом було оголошено розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Постановлено затримати ОСОБА_4 з метою приводу до Ужгородського міськрайонного суду. Про затримання негайно повідомити прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 . Організацію виконання ухвали покладено на слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_8 . Контроль за виконанням ухвали суду покладено на процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2021 року у справі № 308/9896/17 було обвинувальний акт разом з іншими матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - повернуто прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_9 для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

Після чого, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду повторно 28.01.2022 року.

Проаналізувавши надані стороною захисту докази суд дійшов наступних висновків, насправді, ніякого розшуку гр. ОСОБА_4 не здійснювалося, так як такий весь цей час знаходився на території Закарпатської області.

При цьому, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є одним із засновників та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл Карпати», ідентифікаційний код 42845512, державна реєстрація якого була проведена 26.02.2019 року.

Згідно копії паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_4 07.02.2019 року у виконавчому комітеті Мукачівської міської ради Закарпатської області здійснив державну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, ОСОБА_4 у власних справах неодноразово виїжджав за межі території України, що підтверджується копією закордонного паспорту НОМЕР_2 /

Обвинувачений навіть звертався до правоохоронних органів та отримав довідку № ААА № 0891845 Міністерства внутрішніх справ України згідно якої він станом на 24.06.2020 року не перебуває у розшуку, незважаючи на той факт, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні 27.09.2017 року був спрямований до суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 455/229/17 (провадження № 51-3298км20) дотримання умов, передбачених частинами 1 - 3 ст. 49 КК, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

Під ухиленням від слідства або суду варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі № 5-1кс15).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 хоча і був оголошений у розшук у межах цього кримінального провадження за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2018 року у справі № 308/9896/17, проте зазначена ухвала не була звернена до виконання та реалізована правоохоронними органами. Прокурором не доведено суду належними та допустимими доказами, що правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника.

Відтак, з огляду на докази надані стороною захисту, суд не вбачає жодних документальних підтверджень факту вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 будь-які умисних дій з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, тому відсутні підстави задля зупинення перебігу давності у цьому кримінальному провадженні у відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України.

Прокурором також не доведено суджу належними та допустимими доказами наявність підстав задля переривання перебігу давності у відповідності до ч. 3 ст. 49 КК України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість закрити провадження у цій справі у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, протягом всього часу розгляду зазначеного кримінального провадження обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, та, як вбачається із електронної системи документообігу суду Д-3 не вчинив нового злочину, зазначений злочин був вчинений ним вперше, після роз`яснення права заперечувати проти закриття провадження у цій справі та наслідків такого закриття обвинувачений наполягав на його закритті.

Витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369, 372 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання від 22.03.2022 року обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , - задовольнити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, - на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1