Ухвала

від 11.02.2022 по справі 308/10759/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/10759/16-к

У Х В А Л А

11.02.2022 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.02.2019 року у кримінальному провадженні № 42016071030000021 від 01.03. 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.02.2019 року у кримінальному провадженні № 42016071030000021 від 01.03. 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.02.2019 року накладено арешт із забороною відчуження на: земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0532 площею 0,0967 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 645504721101, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0680 площею 0,0945 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_5 .

Заявник звертає увагу суду на те, що після постановлення ухвали слідчим суддею про арешт майна в ході досудового розслідування уповноваженими слідчими в рамках вказаного кримінального провадження жодні слідчі дії щодо вказаного майна не здійснювались. Таким чином на день подання клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже більше п`яти років. Крім того адвокат ОСОБА_3 звертає увагу на те, що кримінальне провадження розпочате за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких. Таким чином заявник звертає увагу на те, що з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше п`яти років і на час розгляду клопотання про скасування арешту майна строк притягнення до кримінальної відповідальності невстановлених осіб сплив. При чому власник земельної ділянки ОСОБА_4 немає жодного статусу в рамках даного кримінального провадження і накладені обтяження на належне йому нерухоме майно перешкоджає останньому реалізувати своє право приватної власності в повній мірі.

Таким чином заявник переконаний, що слідчий та прокурор зобов`язані довести необхідність підстав для продовження такого запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та наявність потреб судового розслідування у такому арешті майна. Натомість слідчий в судові засідання не з`являвся, свою зацікавленість у розгляді вказаного клопотання не підтвердив, які і не навів підстав для подальшого арешту вказаного у клопотанні майна.

З наведених підстав заявник вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні арешту майна, який призводить до невиправданого втручання в правомочності власника.

Заявник та його адвокат в судове засідання з розгляду клопотання не з`явилися, однак подали до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, хоч була належним чином повідомлена про дату та час розгляду клопотання. Разом з тим подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі. Просила відмовити в задоволенні клопотання з тих підстав, що кримінальне провадження № 42016071030000021 від 01.03. 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України станом на сьогоднішній день не закрито, досудове розслідування триває, а тому скасування арешту майна є передчасним і може привести до відчуження нерухомого майна, що є предметом злочину у даному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінальне провадження № 42016071030000021від 01.03.2016року, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно доч.1ст.174КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з ЄРДР слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42016071030000021 від 01.03.2016 року, попередня правова кваліфікація ч.2 ст.366 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування здійснюється перевірка законності набуття у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0.0967 га. за кадастровим номером 2110100000:54:001:0532, та ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0945 га., за кадастровим номером 2110100000:54:001:0680.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2019 року (справа № 308/1845/19) задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42016071030000021старшогослідчого відділуСУ ГУНПв Закарпатській області ОСОБА_6 та накладено арешт із забороною відчуження на: земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0532 площею 0,0967 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 645504721101, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0680 площею 0,0945 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_5 .

Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що підставою вжиття даного виду заходів забезпечення зазначено необхідність їх збереження та недопущення продажу чи зміни їх власника.

Адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах володільця ОСОБА_4 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду від21.02.2019року укримінальному провадженні№ 42016071030000021від 01.03.2016року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.366КК України з тих підстав, що на даний час відпала потреба у застосуванні арешту майна, який призводить до невиправданого втручання в правомочності власника.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями статті 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При детальному вивченні наданих заявником письмових доказів та матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження розпочато 01.03.2016 року тому( тобто понад п`ять років тому) за ч. 2 ст. 366 КК України. Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений участині другійстатті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановленийпунктами 2і3частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

2. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений упунктах 1і2частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленогопунктом 1частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Згідно звимогами ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

Жодних відомостей про те, що строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження був продовжений матеріали справи не містять.

Слідчий суддя також приймає до уваги доводи заявника про те, що ОСОБА_4 , як власник арештованого нерухомого майна, позбавлений можливості розпоряджатись належною йому власністю.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що стороною кримінального провадження прокурором не надано жодних доказів того, що станом на сьогоднішній день проводяться певні слідчі дії, які вимагають подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

На противагу доводам заявника сторона кримінального провадження слідчий не подав до суду жодних пояснень по суті клопотання чи обґрунтувань подальшої доцільності в застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження, хоч в даному випадку існуючі обтяження реально можуть впливати на господарську діяльність юридичної особи.

Згідно Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурор жодним чином не обґрунтував необхідність подальшого арешту майна, не зазначив, які слідчі дії з вказаним речовим доказом слід провести, тому подальший арешт на вказане у клопотанні майно слідчий суддя розцінює, як втручання у права та інтереси власника.

Також слідчий суддя приймає до уваги те, що за період проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), не встановлено потерпілого у кримінальному провадженні у розумінні ст. 55 КПК України, не пред`явлено цивільного позову, як і не наведено жодних обґрунтувань чи встановлених обставин того, що ОСОБА_4 має будь-якевідношення довчинення кримінального правопорушення, тому слідчий суддя погоджується з доводами представника заявника, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна належного ОСОБА_4 на даний час відсутні і тому існує об`єктивна необхідність у скасуванні даного виду заходів забезпечення, адже у суду відсутні будь-які дані, що наявність арешту впливає на хід досудового розслідування, натомість такий може спричинити збитки власнику нерухомого майна і перешкоджає його вільному володінню належною йому власністю.

На підставі викладеного вище слідчий суддя приходить до переконання, що на даний існують обґрунтовані підстави для скасування арешту майна, що є підставою для задоволення даного клопотання.

Керуючись ст. ст.167, 170,174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати арештмайна,накладений ухвалою слідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду від21.02.2019року укримінальному провадженні№ 42016071030000021від 01.03.2016року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.366КК України на об?єкт нерухомості а саме: земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0532 площею 0,0967 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 645504721101, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1