Ухвала

від 13.02.2022 по справі 2н-254/2007

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2н-254/2007

Провадження № 6/185/8/22

У ХВ АЛ А

14 лютого 2022 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Косики К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, боржник ОСОБА_1 ,

встановив:

До суду надійшла зазначена вище заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. В обґрунтування своїх вимог стягувач зазначає, що судовим наказом Калінінського районного суду міста Донецька від 24.10.2009 року у справі №2н-254/2007 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Банк Фамільний» було стягнуто кошти на загальну суму 3365,23 грн. Зазначений судовий наказ стягувачем було пред`явлено до відділу ДВС для примусового виконання. З листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10.06.2021 стягувач дізнався, що 04.04.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач стверджує, що не отримував виконавчих документів після повернення, а тому вважає, що виконавчий документ втрачений і просить видати його дублікат. В обґрунтування поважності причин пропуску строку стягувач зазначає що втрата виконавчого документу відбулася поза волею стягувача, що є поважною причиною для поновлення строку.

Ухвалою суду від 21.09.2021 заява стягувача прийнята до розгляду.

Ухвалою суду від 18.11.2021 частково відновлено втрачене судове провадження №2н-254/2007 в частині тексту судового наказу Калінінського районного суду міста Донецька від 24.10.2007 року у справі №2н-254/2007.

В судове засідання сторони не з`явились. Стягувач просив розглядати справу без виклику у судові засідання; боржник викликався шляхом публікації відповідного оголошення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судовим наказом Калінінського районного суду міста Донецька від 24.10.2007 року у справі №2н-254/2007, який набрав законної сили 20.11.2007, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Банк-Фамільний» заборгованість за кредитним договором, з яких сума боргу за кредитом складає 2779,13 грн., відсотки за користування кредитом 545,60 грн, та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 25,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15,00 грн., а всього 3365,23 грн.

З копії листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10.06.2021 вбачається, що зазначений вище судовий наказ перебував на примусовому виконанні у Ленінському районному відділі державної виконавчої служби міста Донецька. 04.12.2007 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 04.04.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 433 ЦПК України У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд виходить з наступного.

Стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді

Такого висновку дійшов Верховний Суд у Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 №925/308/13-г.

Верховний Суд зазначає, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд враховує висновок про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; необхідність доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно за його захистом до суду. Також суд враховує процесуальну поведінку стягувача (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г.

Суд також ураховує, що у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom») Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Зважаючи на те, що строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа поза межами строку пред`явлення останнього до виконання, тобто після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим просить поновити пропущений строк для пред`явлення документа до виконання.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що стягувач, звернувши в 2007 році судовий наказ до примусового виконання лише з червня 2021 року почав цікавитись станом виконавчого провадження, тобто через багато років після звернення наказу до примусового виконання та через чотири роки після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання після його повернення.

У зв`язку із викладеним, враховуючи тривалість пропущених строків та зазначені стягувачем причини їх пропуску, які на думку суду не є поважними, і зазначені відомості про вчинення дій направлених на з`ясування стану виконавчого провадження, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та, як наслідок, відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих документів.

Керуючись ст. 260, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, боржник ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М. М. Перекопський