Рішення

від 21.03.2022 по справі 907/23/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/23/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі:

позивача 1: Софіївської селищної ради, смт Софіївка Дніпропетровська область

позивача 2: Відділу культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, смт Софіївка Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп», м. Ужгород

про стягнення 29 648,5 грн,

Секретар судового засідання Соханич В.М.

За участю представників сторін:

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі Софіївської селищної ради та Відділу культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області звернувся з позовом до ТОВ «Укртранссервіс-Груп», яким просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти за договором постачання природного газу в сумі 29 648,5 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 131-1 Конституції України ст.208 ГК України, ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст.23, 24 Закону України про прокуратуру»

Ухвалою суду від 19.01.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція прокурора

Прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів на суму 29 648,5 грн, сплачених останньому на підставі нікчемних, в силу приписів закону, додаткових угод №1 від 30.01.2019 та № 2 від 31.01.2019 до договору № 19-386 від 29.01.2019 на постачання природного газу, укладеного між Відділом культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним підвищенням за додатковими угодами № 1 та №3 ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю, який був укладений за результатами публічних закупівель природного газу. Посилається на те, що ТОВ «Укртранссервіс-Груп» було визнано переможцем оголошених відкритих торгів з остаточною ціновою пропозицією 241 589,70 грн (з ПДВ), вартістю 1000 кб. м. газу 9 900,00 грн та на цих умовах позивачем з ТОВ «Укртранссервіс-Груп» 29.01.2019 укладено договір № 19-386 на постачання природного газу.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29.01.2019 укладено договір № 19-386 на постачання природного газу між Відділом культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП».

До Договору №19-386 на постачання природного газу були укладені додаткові угоди.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у обсязі 24,403 куб. м.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладання Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 9 900,00 грн (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. Договору, Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за Договором.

Згодом, 30.01.2019 між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 19-386 від 29.01.2019, згідно умов якої загальна ціна на одиницю товару за договором перевищила первісно встановлену ціну та склала 10 885,00 грн за 1000 куб.м.

31.01.2019 між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду №2, відповідно до умов якої загальна ціна за одиницю товару перевищила ціну за попереднім договором до 11 970 грн за 1000 куб.м. тобто кінцеву вартість газу за 1000 куб.м.

Додатковою угодою № 1 від 30.01.2019 до Договору, у зв`язку з підвищенням ціни на природний газ на ринку, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», Сторони домовилися внести зміни до Договору, а саме зменшено обсяг постачання природного газу до 22,194736 тис.куб. м та підвищено ціну за 1000 кубічних метрів газу до 10885 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від З1.01.2019 до Договору, у зв`язку з підвищенням ціни на природний газ на ринку, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовилися внести зміни до Договору, а саме зменшено обсяг постачання природного газу до 20,18293234 тис.куб.м. та підвищено ціну за 1000 кубічних метрів газу до 11970 грн з ПДВ.

При укладанні додаткових угод №1-2 загальна вартість товару за договором не змінювалась (718 350,78 грн. з урахуванням ПДВ), а зменшувався кожного разу лише обсяг газу, який має бути поставлено відповідно до договору (з 73,451 тис. куб.м. він був зменшений спочатку до 66,7922622 тис. куб. м, а потім до 60,7228047 тис. куб.м).

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1000 м. куб. природного газу перевищила первісно встановлену ціну на 19,8 % від первинної ціни). При цьому обсяг постачання зменшено з 22,194736 тис.куб.м. до 20,18293234 тис.куб.м., тобто на 2,0118037 тис. куб. м. (19,8 %).

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» Відділ культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу. За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ «Укртранссервіс-Груп», відповідач у справі, з яким 29.01.2019 укладено Договір №19-386 на постачання природного газу (далі- договір).

До Договору №19-386 на постачання природного газу були укладені додаткові угоди № 1 від 30.01.2019 та № 2 від 31.01.2019.

Суд вважає, що додаткові угоди №1 та №2 укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними з огляду на таке.

Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції чинній на момент укладення договору та додаткових угод встановлено, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних за купівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 3 Закону закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії та ефективності. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

При цьому, приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

Отже, у ході судового розгляду справи встановлено, що укладення додаткових угод №1 та №2 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За фактичних обставин справи та з огляду на наведені приписи Закону та Цивільного кодексу України укладені позивачем та відповідачем у даній справі додаткові угоди № 1 та №2 до договору є нікчемними в силу закону, отже - недійсними.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Тобто, сторонами, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на природний газ, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що в результаті укладення нікчемних додаткових угод держави в особі Відділу культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 29 648,5 грн.

Відповідно до Договору №19-386 ТОВ «Укртрансервіс-Груп» зобов`язалося поставити Відділу культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області 24,403 тис. м. куб. природного газу за ціною 241 589,70 грн.

У даному випадку в результаті укладення нікчемних додаткових угод державі в особі відділу культури, туризму, молоді та спорту Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів, а саме: обсяг спожитого газу упродовж січня-квітня 2019 року за ціною згідно нікчемних додаткових угод склав 12,036 тисяч кубічних метрів газу, первісна ціна за договором № 19-386 складала 9900 грн з ПДВ, тобто Відділ повинен був за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 119156,4 грн, натомість сплатив фактично 144 070,92 грн (12,036 тисяч кубічних метрів газу за ціною 11 970 грн з ПДВ) Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 144 070,92 грн -119 156,4 грн = 24 914, 52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згодом, додатковими угодами № 3 від 10.06.2019, № 4 від 31.07.2019 та № 5 від 15.11.2021 до Договору, які не оспорюється, Сторони домовилися внести зміни до Договору, а саме знижено ціну за 1000 кубічних метрів газу, встановлену нікчемними додатковими угодами, до 10 280 грн. з ПДВ.

За період з листопада 2019 року по січень 2020 року включно, в результаті укладення нікчемних додаткових угод та з урахування додаткових угод №3-5, державі заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів, а саме: обсяг спожитого газу склав 12,45785 тисяч кубічних метрів газу, первісна ці а за договором № 19-386 складала 9900 грн з ПДВ, тобто Відділ повинен був за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 123 332,715 грн, натомість сплатив фактично 128 066,698 грн (12,45785 тисяч кубічних метрів газу за ціною 10 280 грн з ПДВ) Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 128 066,698 грн -123 332,715 грн = 4 733,98 грн.

Таким чином, загальна сума надмірно сплачених коштів за природний газ за весь період виконання договору №19-386 від 29.01.2019 складає 29 648,5 грн, що є ціною позову.

З огляду на наведене, суд констатує, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод № 1 від 30.01.2019 та № 2 від 31.01.2019 унеможливлюють раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому. Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 29 648,5 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані прокурором докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2270,00 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Відділу культури, туризм, молоді та спорту виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області (53100, вул. Шкільна, буд. 19 смт Софіївка Криворізький район Дніпропетровська область код ЄДРПОУ 41809491) кошти в розмірі 29 648,50 грн (двадцять дев`ять шістсот сорок вісім гривень 50 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua

Суддя Л.В. Андрейчук