Рішення

від 16.03.2022 по справі 918/3/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/3/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до відповідача Фермерського господарства "Клен" Демидівського району Рівненської області

про стягнення заборгованості в сумі 855 540, 00 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

У судове засідання представники сторін не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Клен" Демидівського району Рівненської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 855 540, 00 грн., яка виникла у зв`язку з порушенням виконання Договору поставки майбутнього врожаю № КВ-Ф3-2359 від 29.04.2021.

Ухвалою від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 01.02.2022.

Ухвалою суду від 01.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 22.02.2022.

Ухвалою суду від 22.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 17.03.2022.

У судове засідання 17.03.2022 представник позивача не з`явився, однак 17.03.2022 від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі документами та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.03.2022 також не з`явився, письмового відзиву на адресу суду не подав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3301311964063.

Зважаючи на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання 17.03.2022 з розгляду справи №918/3/22 по суті, при цьому суд здійснив усі можливі заходи для його повідомлення.

Ухвали суду від 10.01.2022, 01.02.2022, 22.02.2022 у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 35200, Рівненська область, Демидівський район, смт Демидівка, вул. Набережна, буд. 61, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 17.03.2022 обов`язковою не визнавалася.

За таких обставин, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Cуд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

29 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (покупець) та Фермерським господарством "Клен" Демидівського району Рівненської області (постачальник) було укладено договір №КВ-ФЗ-2359 поставки майбутнього врожаю 2021 року (далі - Договір).

Відповідно до 1.1. Договору, в порядку та на умовах цього Договору постачальник у визначений сторонами строк передає покупцю у власність кукурудзу в кількості 160 тон (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Строк поставки товару: до 11.11.2021 року. Поставка товару здійснюється в межах вказаного строку, згідно погодженого між сторонами графіку (1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що поставка вважається здійсненою в момент підписання видаткової накладної та/або акту приймання - передачі на товару на базисі поставки та видачі покупцеві складської квитанції на товар відповідно до умов цього Договору.

Після підписання даного Договору та виконання постачальником умов п. 2.2 Договору, покупець здійснює часткову попередню оплату вартості товару у розмірі 315 000, 00 грн (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі порушення постачальником передбачених цим Договором строків поставки товару постачальник зобов`язується сплатити на користь покупця пеню у розмірі 0, 5 від вартості несвоєчасного поставленого товару за кожен день прострочення. У разі відмови постачальника від поставки товару або прострочення термінів поставки товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, постачальник крім пені зобов`язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від вартості недопоставленого або невчасно поставленого товару.

Сума штрафних санкцій обраховується виходячи з вартості товару, визначеної станом на останній день передбаченого Договором строку поставки.

У випадку простроченння термінів поставки товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів покупець має право відмовитись від даного Договору та вимагати повернення постачальником отриманих грошових коштів та сплати останнім передбачених цим Договором штрафних санкцій.

У випадку поставки товару, якісні показники якого не відповідають умовам даного Договору, постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості неякісного товару.

У випадку відмови постачальника від проведення огляду посівів, та/або якщо за результатами їх огляду будуть встановлені обставини, що унеможливлюють виконання Договору (загибель чи незадовільний стан посівів, тощо) покупець має право або відмовитись від даного Договору в односторонньому порядку та вимагати повернення сплачених коштів та сплатити штрафу у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми сплаченої покупцем попередньої оплати.

Згідно п. 9.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання пункту 3.1. Договору, позивачем за платіжним дорученням №5933 від 07.05.2021 року було сплачено на користь відповідача передбачену договором часткову попередню оплату вартості товару у розмірі 315 000, 00 грн.

09.12.2021 між сторонами було підписано специфікацію №1 до вищевказаного Договору, якою сторонами додатково було погоджено ціну товару, що підлягає поставці, в розмірі 5005, 00 грн з одну тону без ПДВ на загальну вартість 800 800, 00 грн без ПДВ.

Всупереч умовам укладеного Договору відповідач не виконав зобов`язань з поставки товару.

Непоставка відповідачем товару позивачу та неповернення суми попередньої оплати виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми загальною вартістю 855 540, 00 грн, з яких: 315 000, 00 грн - сума попередньої оплати, 140 140, 00 грн - пеня та 400 400, 00 - штраф.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначено вище, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем, як покупцем, було виконано обов`язок з перерахування відповідачеві 315 000, 00 грн попередньої оплати за товар, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме копією платіжного доручення №5933 від 07.05.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі N 910/12382/17 та в постанові Великої Палити Верховного Суду від 22.09.2020 N 918/631/19).

Таким чином у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку передачі товару, тобто з 12.11.2021.

Позивачем до сплати відповідачу нарахована також пеня у розмірі 140 140, 00 грн та штраф у розмірі 400 400, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі порушення постачальником передбачених цим Договором строків поставки товару постачальник зобов`язується сплатити на користь покупця пеню у розмірі 0, 5 від вартості несвоєчасного поставленого товару за кожен день прострочення. У разі відмови постачальника від поставки товару або прострочення термінів поставки товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, постачальник крім пені зобов`язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від вартості недопоставленого або невчасно поставленого товару.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши математичний розрахунок штрафу, заявленого позивачем до стягнення, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача за умовами договору 400 400, 00 грн штрафу відповідає вимогам закону та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивач про стягнення з відповідача 0, 5 % пені від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, суд вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Норми ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.5 Договору сторони погодили пеню у розмірі 0,5 % від суми за кожен день прострочення.

Однак, стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Рішенням Конституційного суду України №1-12/2013 від 11.07.2013 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", Конституційний суд України зробив висновок, що Законом істотно змінено загальний підхід до правового регулювання пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, а саме: встановлення її мінімального розміру було змінено на обмеження максимального розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, в який би спосіб не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, суд здійснив розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за період прострочення з 12.11.2021 по 17.12.2021, визначивши належну до стягнення суму 13 602, 63 грн. (розрахунок додається).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 315 000, 00 грн - сума основної заборгованості (попередньої оплати), 13 602, 63 грн - пеня та 400 400, 00 - штраф. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 126 537, 37 грн - відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 10 935,04 грн покладається на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Клен" Демидівського району Рівненської області (35200, Рівненська обл., Демидівський р-н, смт. Демидівка, вул. Набережна, буд. 61, код ЄДРПОУ 34134228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) основний борг в розмірі - 315 000 (триста п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., пені в розмірі - 13 602 (тринадцять тисяч шістсот дві) грн 63 коп., штрафу - 400 400 (чотириста тисяч чотириста) грн 00 коп. та 10 935 (десять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн 04 коп. - витрат на сплату судового збору

3. У решті позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 126 537 грн. 37 коп. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 березня 2022 року.

Суддя А.М. Горплюк