Рішення

від 20.02.2022 по справі 922/247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/247/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю - "Фірма "Ліля", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Дейнега К.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - "Фірма "Ліля" (відповідач), у якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - "Фірма "Ліля" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 5098316,08 грн. за використання земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) у період з 01.04.2018 по 31.12.2020 та витрати зі сплати судового збору у сумі 76474,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статей 1212-1214 Цивільного кодексу України та вказує, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі літ. "Е-2" загальною площею 2395,3 кв.м. та літ. "Ж-3" загальною площею 2004,4 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-В, використовує для їх експлуатації та обслуговування також і земельну ділянку площею 0,5915 га (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-Б (далі також "спірна земельна ділянка") без будь-яких документів, що посвідчують право користування нею.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 922/247/21 касаційну скаргу Харківської міської ради було задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2021 року і рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2021 року у справі № 922/247/21 скасовано. Справу № 922/247/21 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 922/247/21 визначено суд у складі - головуючий суддя Буракова А.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2021 прийнято на новий розгляд справу № 922/247/21, постановлено справу № 922/247/21 розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Відповідач, через канцелярію суду 06.01.2022 за вх.№ 234, надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Позивач, через канцелярію суду 10.01.2022 за вх.№ 286, надав письмові пояснення в порядку ст. 169 ГПК України, в яких просить суд розглянути позов з урахуванням даних пояснень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, закрито підготовче провадження у справі № 922/247/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2022 о 12:45.

У судовому засіданні 31.01.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 21.02.2022 о 12:45.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2022 було відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідача про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 16.11.2020 було проведено обстеження земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові площею 0,5915 га (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 №НВ-0005227922020. Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,5915 га (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі "Е-2" та літ. "Ж-3", право власності на які зареєстроване за ТОВ "Фірма "Ліля".

Згідно позову позивач вказує, що у провадженні господарського суду Харківської області знаходилася справа №922/959/18 за позовом Харківської міської ради до ТОВ "Фірма "Ліля" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові у період з 01.04.2015 по 31.03.2018. У вказаній справі сторонами було укладено мирову угоду. Водночас, позивач стверджує, що у період з 01.04.2018 по 31.12.2020 земельна ділянка по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові площею 0,5915 га (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) використовувалася ТОВ "Фірма "Ліля" без документів, що посвідчують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою.

Позивач зазначає, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати він здійснював на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові площею 0,5915 га (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) від 25.02.2019 №516/0/45-19 та витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку цієї ж земельної ділянки від 02.07.2020 №4635, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Крім того, враховуючи, що відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2020 №18629/9/20-40-04-03-17 ТОВ "Фірма "Ліля" є платником земельного податку за використання земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-В з кадастровим номером 6310138500:02:002:0019 та у період з 01.04.2018 по 31.07.2020 товариством сплачено 394500,00 грн., вказана сума була врахована позивачем при здійсненні розрахунку. Також, позивач зазначає, що при здійсненні розрахунку ним не враховувався березень 2020 згідно положень Закону України від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано:

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.01.2021 №241885821 з параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Ландау Льва, земельна ділянка 151-В, з якої зокрема, вбачається, що на земельній ділянці площею 0,3844 га з кадастровим номером 6310138500:02:002:0005 за вказаною адресою знаходяться нежитлові будівлі літ. "А-2" загальною площею 1356,9 кв.м., літ. "Е-2" загальною площею 2395,3 кв.м., літ. "Ж-3" загальною площею 2004,4 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 1404,8 кв.м., літ. "Ж-2" загальною площею 912,0 кв.м., які належать на праві власності ТОВ "Фірма "Ліля";

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005227922020 від 09.07.2020, відповідно до якого земельна ділянка загальною площею 0,5915 га з кадастровим номером 6310138500:02:002:0019, яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, Фрунзенський район, проспект 50-річчя СРСР, 151-Б належить на праві комунальної власності Харківській міській раді, дата державної реєстрації земельної ділянки 25.02.2004; цільове призначення: 1.11.6; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.2019 з кадастровим номером 6310138500:02:002:0019; місце розташування земельної ділянки: м. Харків, пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 151-Б; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; нормативно грошова оцінка земельної ділянки 19620765 грн.;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.07.2020 з кадастровим номером 6310138500:02:002:0019; місце розташування земельної ділянки: м. Харків, проспект П`ятдесятиріччя СРСР, 151-Б; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; нормативно грошова оцінка земельної ділянки 39822495 грн.;

- лист ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2020;

- акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-Б (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) від 16.11.2020, відповідно до якого головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,5915 га. (6310138500:02:002:0019) по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові розташована частина нежитлової будівлі літ. "Ж-3", нежитлова будівля літ. "Е-2" по просп. Льва Ландау, 151-В у м. Харкові, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Фірма "Ліля".

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що він є власником декількох об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау (колишня назва просп. П`ятдесятиріччя СРСР), б. 151-В, в т.ч. нежитлової будівлі літ. "Е-2" загальною площею 2395,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ "Ж-3" загальною площею 2004,4 кв.м. Земельна ділянка площею 0,3844 га. кадастровий номер 6310138500:02:002:0005 розташована за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, б. 151-В, перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.09.2005. При цьому, будь-яких об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 151-Б, відповідач у власності не має.

Крім того, 31.01.2003 на підставі рішення Харківської міської ради "Про припинення та надання в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 27.11.2002 між Харківської міською радою та ТОВ "Фірма "Ліля" було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу надана в оренду земельна ділянка за адресою: м. Харків, проспект 50- річчя СРСР, 151-Б, загальною площею 0,5915га строком до 06.09.2008 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд. Земельна ділянка за актом приймання - передачі позивачу не поверталася та після закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 31.01.2003 відповідач продовжував вносити орендну плату у передбачених договором оренди розмірах, яка приймалася позивачем без будь-яких зауважень. Обставини користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди були встановлені рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/4121/11. Враховуючи викладене, на думку відповідача, спірна земельна ділянка не може вважатися набутою чи збереженою ним без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до чинного законодавства.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України, є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 цього Кодексу).

Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Відтак, з моменту отримання у власність об`єкта нерухомого майна до моменту оформлення його власником права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, тому до них мають бути застосовані положення глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, нормами ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

31.01.2003 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фірма "Ліля" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 151-Б, загальною площею 0,5915 га строком до 06.09.2008 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд (пункти 1.1-1.2 договору). Також, між сторонами було складено акт приймання-передачі спірної земельної ділянки.

У рішенні господарського суду Харківської області від 01.08.2011 № 5023/4121/11 за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ «Фірма «Ліля» про стягнення збитків завданих самовільним зайняттям земельної ділянки було зазначено, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу для експлуатації та обслуговування будівель та споруд та відповідач є власником будівель і споруд, що розташовані на цій земельній ділянці. Після закінчення строку дії договору оренди, відповідач, як власник нерухомості, листом від 17.07.08 № 173 звертався до позивача з проханням про продовження дії договору оренди земельної ділянки, проте позивачем, як органом місцевого самоврядування, який вирішує питання земельних відносин, вказаний лист був залишений без жодного реагування, а на протязі усього часу після закінчення договору оренди не здійснено жодних дій, спрямованих на врегулювання земельних відносин.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 922/247/21 відзначала, що незважаючи на те, що зміст вказаного рішення знайшов своє відображення в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду у даній справі, втім будь-якої оцінки такому змісту в контексті даного спору апеляційним судом йому не було надано.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що листом від 17.07.2008 відповідач звертався до Харківської міської ради (вх. № 15166/0/3-08 від 21.07.2008), згідно якого просив продовжити строк договору оренди земельної ділянки по пр-т 50-річчя СССР. 151-В у м. Харкові.

Листом від 29.07.2008 № 7585 відповідачу було надано відповідь, згідно якої для поновлення договору оренди земельної ділянки по пр-т 50-річчя СССР, 151-В у м. Харкові відповідачу необхідно було надати відповідні документи до управління земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.

З огляду на викладене, посилання відповідача на бездіяльність Харківської міської ради щодо поновлення договору оренди не підтверджуються матеріалами справи. Окрім того, суд зазначає, що лист відповідача від 17.07.08 № 173 стосується договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 151-В, а не договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 151-Б, який припинив свою дію. Докази поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 151-Б в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За відсутності доказів поновлення такого договору в порядку, що визначений статтею 33 цього Закону або ж укладення нового договору оренди, відсутні й підстави для висновку про те, що орендар, який не повернув земельну ділянку за актом прийому-передачі, користується нею на відповідній правовій підставі, а тому стягнення з такого орендаря безпідставно збереженої орендної плати в порядку приписів статті 1212 ЦК України є цілком правомірним.

Щодо акту обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 151-Б (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) від 16.11.2020 суд зазначає, що даний акт складений з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 № НВ-0005227922020, який відповідає існуючим характеристикам земельної ділянки у натурі (на місцевості), підтверджує факт сформованості земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що акт обстеження земельної ділянки не є документацією із землеустрою, оскільки вичерпний перелік видів документації із землеустрою міститься у статті 25 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Докази скасування або визнання недійсним даного акту в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18; від 28.02.2020 у справі № 913/169/18; від 25.02.2020 у справі № 922/748/19; від 17.04.2020 у справі № 922/2413/19; від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19; від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19; від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19; від 07.09.2020 у справі № 922/3671/19 та від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19 сформовані правові позиції при врегулюванні спору у межах кондикційних правовідносин щодо того, що для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати встановленню підлягають обставини щодо: 1) необхідності існування земельної ділянки, за користування якою звертається стягнення, як об`єкту цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові; 2) необхідності здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до вимог ст. ст. 20 та 23 Закону України «Про оцінку земель»; 3) необхідності застосування при здійсненні обстеження та розрахунку коштів інформації про земельну ділянку, яка внесена про неї до Державного земельного кадастру, зокрема, її площі; 4) розрахунки розміру безпідставно збережених коштів, здійснені міською радою, є обґрунтованими, оскільки здійснені на підставі належних та допустимих доказів витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягу з Державного земельного кадастру; 5) при здійсненні розрахунків розміру безпідставно збережених землекористувачами коштів обґрунтованими є застосування рішень міської ради від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові» та від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», а також наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Разом з цим, відсутність у період з 01.04.2015 по 31.03.2018 укладеного між Харківською міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові виключає договірні зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлової будівлі, яка належить товариству, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з належністю на праві власності ТОВ «Фірма «Ліля» нежитлових будівель літ. «Е-2», літ. «Ж-3», презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц та постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/32/17, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18 викладені висновки, відповідно до яких з моменту отримання у власність об`єкта нерухомого майна до моменту оформлення його власником права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, тому до них мають бути застосовані положення глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно зі ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 92 ЗК України визначено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди. Базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.

Частиною 2 статті 20 і частиною 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка застосовується з 01.01.2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020.

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Згідно пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 і зареєстрованим в Мінюсті 19.12.2016 за № 1647/29777 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х КмЗ.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.03.2018 було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489, а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифри «2.0» змінено на «3.0» (наказ набув чинності з 17.07.2018).

Відповідно до примітки додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0.

Так, Харківська міська рада за період з 01.04.2018 по 31.07.2018 застосовувала Кф у розмірі «2.0.».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи, основний КВЕД ТОВ «Фірма «Ліля» - 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 49.41. Вантажний автомобільний транспорт. Тобто, відповідач має комерційні види економічної діяльності.

Згідно п. 2.5 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення), розмір поточної базової ставі орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати: 1-10 років - 100%; 11-15 років - 90%; 16-20 років - 80%; 21-25 років - 70%; 26-50 років - 60%.

В даному випадку договір оренди у період з 01.04.2018 по 31.12.2020 не укладався (не перевищує 10 років), внаслідок чого застосована вихідна ставка у розмірі 100%.

Відповідно до розрахунку, наданого разом з позовною заявою, розмір безпідставно збережених коштів ТОВ «Фірма «Ліля» складає: за період з 01.04.2018 по 31.07.2018 - 348813,08 грн.; за період з 01.08.2018 по 31.12.2018 - 654025,50 грн.; за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 1569661,20 грн.; за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 - 2920316,30 грн., всього - 5492816,08 грн.

Листом ГУ ДПС у Харківській області № 18629/9/20-40-04-03-17 від 15.09.2020 підтверджується, що ТОВ «Фірма «Ліля» за період з 01.04.2018 по 31.07.2020 сплачено 394500,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що лист ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2020 є належним доказом того, що саме відповідач здійснював сплату земельного податку за спірну земельну ділянку, оскільки у відзиві на позовну заяву ТОВ "Фірма "Ліля" саме визнавало та підтверджувало вказані обставини, а у судовому засіданні в суді касаційної інстанції представник відповідача підтвердив, що земельний податок за спірну земельну ділянку дійсно сплачувався, про що було зазначено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 922/247/21.

Таким чином, різниця розміру безпідставно збережених коштів ТОВ «Фірма «Ліля» становить 5098316,08 грн. (5492816,08 - 394500,00 = 5098316,08 грн.).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 75 ГПК України). Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати зі сплати судового збору у сумі 76474,74 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 120, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - "Фірма "Ліля" (61128, м. Харків, проспект Льва Ландау, 151В, ідентифікаційний код 21212657) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 5098316,08 грн. за використання земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 151-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:02:002:0019) у період з 01.04.2018 по 31.12.2020 та витрати зі сплати судового збору у сумі 76474,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю - "Фірма "Ліля" (61128, м. Харків, проспект Льва Ландау, 151В, ідентифікаційний код 21212657).

Повне рішення складено "22" березня 2022 р.

Суддя А.М. Буракова