Рішення

від 21.02.2022 по справі 922/4484/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4484/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 212 223,29 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент", м. Полтава стягнення 668683,77 грн. за участю представників учасників справи:

позивача по первісному позову (відповідача за зустрічним позовом) - Антонова В.М.

відповідача по первісному позову (позивача за зустрічним позовом) - Дергачов В.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 212223,29 грн., з яких: 202275,76 грн. основний борг, 2427,31 грн. інфляційні, 7520,22 грн. штрафні санкції. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за додатковою угодою №1 від 26.04.2021 до договору підряду №П-5/20 від 29.12.2020. Судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 3183,35 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30.11.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.12.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент" про стягнення грошових коштів у розмірі 668683,77 грн., серед яких: пеня у розмірі 238546,00 грн., штраф в порядку ст. 231 ГК України у розмірі 216906,00 грн., індекс інфляції у розмірі 149393,08 грн., 3 % річних у розмірі 63838,69 грн. за договором підряду № П-5/20 від 29.12.2020. Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань за спірним договором підряду щодо своєчасного виконання підрядних робіт.

Ухвалою суду від 09.12.2021 зустрічний позов був прийнятий судом та об`єднаний в одне провадження з первісним позовом для спільного розгляду.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 22.02.2022 представник позивача по первісному позову первісний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні 22.02.2022 представник відповідача по первісному позову проти первісного позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні. Зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент" (підрядник) був укладений договір підряду №П-5/20.

Відповідно до розділу 1 договору, замовник доручає, а підрядник виконує оздоблювальні роботи у відповідності до договірної ціни та умов договору в 50 (п`ятдесяти) квартирах на об`єкті будівництва: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подворкі, вул. Курязька 16, усуває (допрацьовує, виправляє) за свої кошти всі виявлені в гарантійний період експлуатації об`єкту недоліки (недоробки, порушення), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість. Перелік зазначених квартир зазначений у додатку 2 до Договору. Зазначені у додатку 2 квартири придбаваються Міністерством Оборони України на умовах пайової участі. Терміни виконання робіт - згідно графіку виконання робіт (додаток 3).

Відповідно до розділу 2 договору, ціна договору визначається у договірній ціні, що є невід`ємною частиною договору (Додаток 1). Ціна договору, зазначена в п. 2.1. цього договору включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 9.1 договору підряду, здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3).

Відповідно до п. 9.3 договору, у разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником протягом 3-х днів після пред`явлення їх до прийняття. Днем пред`явлення до прийняття робіт є день надання підрядником акту приймання виконаних робіт.

26.04.2021 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору підряду №П-5/20 від 29.12.2020, про наступне:

- доповнити договір п.п. 1.4. та 2.3. наступного змісту:

"1.4. Замовник доручає, а підрядник виконує оздоблювальні роботи у відповідності до договірної ціни та умов договору в приміщеннях нежитлового фонду: XII - загальною площею 64,6 кв.м.; XIII - загальною площею 227,9 кв.м.; ХS - загальною площею 84, 4 кв.м. на об`єкті будівництва: Харківська обл., Дергачівський район, с.Подворкі, вул. Курязька 16, усуває (допрацьовує, виправляє) за свої кошти всі виявлені в гарантійний період експлуатації об`єкту недоліки (недоробки, порушення), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість."

"2.3. Ціна визначається у договірній ціні, що є невід`ємною частиною даної додаткової угоди та договору (Додаток 1 до додаткової угоди).

Ціна додаткової угоди до договору, зазначена в п. 2.3. цього договору включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу."

Інші умови договору, не змінені даною додатковою угодою, залишаються без змін.

Також між сторонами був підписаний додаток №1 до додаткової угоди №1 від 26.04.2021 до договору підряду №П-5/20 від 29.12.2020 - Договірна ціна на оздоблювальні роботи в приміщеннях нежитлового фонду на об`єкті будівництва: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Курязька, 16 на загальну суму 202275,76 грн., у т.ч. ПДВ 33712,63 грн.

В подальшому, між сторонами були підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт №1 від 16.07.2021 на суму 124549,20 грн., акт №2 від 16.07.2021 на суму 25543,80 грн. та акт №3 від 16.07.2021 на суму 52182,76 грн. Відповідно до вказаних актів замовник претензій до об`єму, якості та строкам виконання робіт не має.

Однак, замовник оплату виконаної підрядником роботи за додатковою угодою до договору підряду №П-5/20 від 29.12.2020 не провів.

27.10.2021 ТОВ "Інтерцемент" на адресу ТОВ "Фінансово-будівельна група" була направлена вимога про оплату заборгованості та штрафних санкцій.

Втім, замовником робота не була оплачена. Такі обставини, на думку позивача по первісному позову, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач по первісному позову звернувся до суду.

Заперечуючи проти первісного позову, ТОВ "Фінансово-будівельна група" вказувало на те, що остаточний розрахунок за договором підряду та додатковою угодою повинен відбутись після отримання відповідних коштів від Міністерства оборони України, що чітко відповідає п. 7.2 договору підряду, відповідно до якого: замовник зобов`язаний здійснювати фінансування робіт шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок підрядника після отримання відповідних коштів від Міністерства Оборони України. Крім цього, відповідач по первісному позову вказував на те, що позивачем невірно розраховано штрафні санкції за договором підряду №П5/20 від 29.12.2020 та додатковою угодою від 24.04.2021. Так, пунктом 8.6 договору підряду встановлено, що сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність розрахунків, не може бути більшим за суму заборгованості, так як зазначене пропорційно залежить від фінансування Міністерством оборони України і окремо передбачено договором з останнім. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів: 0 % річних для замовника -ТОВ "Фінансово-будівельна група". З урахуванням того, що розрахунок між сторонами за договором підряду та додатковою угодою повинен відбутись після отримання відповідних коштів від Міністерства оборони України, що чітко відповідає п.7.2 договору підряду та ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач по первісному позову стверджує, що несвоєчасність розрахунку не відбулась, оскільки фінансування Міністерством оборони України не відбулось. Крім того, з урахуванням змісту пункту 8.6 договору підряду при розрахунку пені застосовується ставка 0% відсотків. Позивачем передчасно подано позов у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Проаналізувавши умови вказаного договору, суд констатує, що такий за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ст. 854 ГПК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що сторонами договору підряду були підписані акти виконаних робіт. При цьому, будь-яких зауважень щодо об`єму, якості та/або строків виконаних ТОВ "Інтерцемент" робіт ТОВ "Фінансово-будівельна група" не висувало, дефектного акту щодо недоліків робіт сторони не складали, вимог щодо усунення недоліків робіт чи відшкодування збитків відповідач по первісному позову не заявляв та від договору підряду не відмовлявся. Отже, матеріали справи свідчать, що роботи за вказаними актами були прийняті замовником у повному обсязі та вони підлягають оплаті, відтак, суд дійшов висновку про те, що у відповідача по первісному позову виник обов`язок по сплаті заборгованості у сумі 202275,76 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем по первісному позову не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем по первісному позову у зазначеному розмірі, а також доказів, які б свідчили про здійснення оплати за виконані роботи, суд дійшов висновку, що сума заборгованості у розмірі 202275,76 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача по первісному позову.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача по первісному позову, що оплата ним повинна здійснюватись після отримання відповідних коштів від Міністерства оборони України, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься лист-відповідь на адвокатський запит Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України вих.№503/611 від 21.01.2022, відповідно до якого, за результатами опрацювання повідомляється, що предметом договору від 24.12.2020 №503/33/216-20 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Курязька, буд. 16, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", є придбання житла, а саме 50 (п`ятдесяти) квартир загальною площею 2 439,80 кв. м у житловому будинку, розташованому за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Курязька, буд. 16. Отже, придбання приміщень нежитлового фонду, а саме: XII - загальною площею 64,6 кв. м, XIII - загальною площею 227,9 кв. м, ХS - загальною площею 84,4 кв. м, на об`єкті будівництва за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Курязька, буд. 16, договором не передбачено. Додаткові угоди до цього договору не укладалися. Оплату Міністерством оборони України пайового внеску (авансу) Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" згідно договору у розмірі 12794311,00 грн. було здійснено 30.12.2020.

Отже, фінансування будівництва та (або) оздоблення спірних нежитлових приміщень не проводилось за рахунок коштів Міністерства оборони України. Проведення оздоблювальних робіт у нежитлових приміщеннях і перехід на них права власності від ТОВ "Фінансово-будівельна група" до Міністерства оборони України умовами договору не передбачені. Тобто, після оформлення права власності за Міністерством оборони України на 50 квартир, власником нежитлових приміщень залишається ТОВ "Фінансово-будівельна група".

Щодо вимог позивача по первісному позову про стягнення з відповідача по первісному позову 2427,31 грн. інфляційного збільшення та 7520,22 грн. штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 названої статті, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 8.6 договору сторони визначили, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником - за несвоєчасність розрахунків, не може бути більшим за суму заборгованості, так як зазначене пропорційно залежить від фінансування Міністерства оборони України і передбачено договором с останнім. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів: 0(нуль) процентів річних для замовника.

Отже, у задоволенні первісного позову в частині стягнення 7520,22 грн. штрафних санкцій суд відмовляє, як необґрунтованого.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних вимог та стягнення з відповідача за первісним позовом 202275,76 грн. основної заборгованості та 2427,31 грн. інфляційних втрат. В задоволенні первісного позову в частині стягнення 7520,22 грн. штрафних санкцій суд відмовляє.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у розмірі 238546,00 грн., штраф в порядку ст. 231 ГК України у розмірі 216906,00 грн., індекс інфляції у розмірі 149393,08 грн., 3 % річних у розмірі 63838,69 грн. за договором підряду № П-5/20 від 29.12.2020. Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань за спірним договором підряду щодо своєчасного виконання підрядних робіт.

Як зазначалося вище тексту рішення, відповідно до п. 9.1 договору підряду, здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3).

Відповідно до п. 9.3 договору, у разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником протягом 3-х днів після пред`явлення їх до прийняття. Днем пред`явлення до прийняття робіт є день надання підрядником акту приймання виконаних робіт.

09.04.2021 робочою групою, що створена для огляду та визначення ступеня готовності квартир відповідно до наказу начальника КЕВ м. Харків від 10.03.2021 №56 був складений акт проведення перевірки технічного та якісного стану квартир, які придбані на умовах пайової участі, відповідно до якого відсоток готовності будинку становить 100%, відсоток готовності кварти становить 100% (з урахуванням гарантійного листа забудовника від 17.03.2021 №10) та усунення недоліків. Квартири відповідають вимогам СНіП, ДБН, ДСТУ, санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані. В результаті перевірки квартир були виявлені недоліки, які не впливають на загальний стан готовності до заселення. Житло готове під заселення. Технічні паспорта на 50 квартир та сертифікат відповідності закінченого будівництва в наявності.

27.04.2021 робочою групою, що створена для огляду та визначення ступеня готовності квартир відповідно до наказу начальника КЕВ м. Харків від 10.03.2021 №56 був складений акт проведення перевірки технічного та якісного стану квартир, які придбані на умовах пайової участі, відповідно до якого відсоток готовності будинку становить 100%, відсоток готовності кварти становить 100%. Квартири відповідають вимогам СНіП, ДБН, ДСТУ, санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані у повному обсязі та житло готове під заселення. Технічні паспорти на50 квартир та сертифікат відповідності закінченого будівництва в наявності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з ТОВ "Фінансово-будівельна компанія" на користь ТОВ "Інтерцемент" 202275,76 грн. основної заборгованості та 2427,31 грн. інфляційних втрат. В решті первісного позову суд відмовляє.

У задоволенні зустрічного позову суд відмовляє, оскільки зустрічні позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтованими та спростованими наданими до матеріалів справи доказами.

Позивачем по первісному позову заявлено вимогу про стягнення з відповідача по первісному позову витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За положеннями ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем по первісному позову витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

На підтвердження наданих послуг представником позивача по первісному позову суду надано копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №27.06.2017, копію ордеру серії ПТ №223524 від 09.11.2021, договір про надання правової допомоги №21/10 від 27.10.2021, укладеного між адвокатом Антоновою В.М. та ТОВ "Інтерцемент", попередній розрахунок вартості послуг та роботи (гонорару) адвоката, перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат, акт виконаних робіт станом на 09.11.2021, квитанція №21/10 від 09.11.2021 про оплату наданих послуг у розмірі 20000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, зокрема, у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., де судом визначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем по первісному позову до суду не подавалось, доказів в обґрунтування не співмірності витрат також не надано.

У відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем по первісному позову витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем по перовісному позову в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача по первісному позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно приписів ст. 129 ГПК України, оскільки первісні позовні вимоги задоволено частково.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі за первісним позовом покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за зустрічним позовом судовий збір покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код ЄДОПОУ 33118582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент" (м. Полтава, вул. Оржицька, 20, код ЄДРПОУ 41632878) - 202 275,76 грн. основної заборгованості, 2427,31 грн. інфляційних втрат, 3070,55 грн. судового збору та 19291,30 грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерцемент" (м. Полтава, вул. Оржицька, 20, код ЄДРПОУ 41632878).

Відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код ЄДОПОУ 33118582).

Повне рішення складено "23" березня 2022 р.

Суддя О.В. Погорелова