Рішення

від 14.02.2022 по справі 925/1532/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Черкаси справа №925/1532/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю представника позивача Гончаренка А.В., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло»

до Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області

про стягнення 398734,92 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області про стягнення заборгованості у сумі 398734,92 грн з яких: 362727,96 грн заборгованість за постачання Городищенському закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №3, Городищенському економічному ліцею та Валявському закладу загальної середньої освіти І-ПІ ступенів теплової енергії та відшкодування судових витрат у вигляді судового збору у сумі 5981,02 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився виконувати свої зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (теплопостачання) №18 від 11.02.2021, а саме не оплатив одержану теплову енергію за період березня-квітня 2021 року на суму 472928,76 грн. У подальшому відповідача частково погасив заборгованість за використану теплову енергію у сумі 110 200,80 грн, внаслідок чого у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у сумі 362 727,96 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача разом із пенею у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.11.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2022. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

09.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. Відзив мотивований тим, що 17.02.2021 за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди №1 до договору №18 були внесені зміни до договору, якими зменшено кількість Гкал до 400,82. Зменшення запланованої договором кількості Гкал було зумовлено обмеженою фінансовою можливістю відділу освіти, для попередження виникнення заборгованості за теплопостачання. Позивач не взяв до уваги пункт 1.5 договору, яким передбачено, що допустимі відхилення від договірних величин теплової енергії, яка відпускається споживачеві протягом року не повинні перевищувати 10%, а також проігнорував вимоги пункту 6.3 договору, згідно з яким загальна вартість договору може бути змінена за погодженням сторін, про що вони укладають відповідну додаткову угоду. Будь-яких домовленостей та додаткових угод щодо збільшення замовлених Гкалорій між сторонам не укладалось. Відповідач також вважає, що вимога позивача про стягнення пені у сумі 36006,96 грн є неправомірною, оскільки закон у даному випадку не встановлює такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня. Договору не додатковий обсяг Гкал між сторонам укладено не було.

14.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився із твердженнями відповідача, які останній виклав у відзиві на позов та зазначив наступне. Статтею 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії регламентовано, що постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період безперервно. Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 16, частинах 2, 4 статі 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Приймаючи до уваги ці норми, позивач не мав права припинити теплопостачання до закінчення опалювального періоду, тобто до 15.04.2021. Зменшуючи кількість Гкал, які мають бути поставлені для опалення Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, Городищенського економічного ліцею та Валявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів завідомо унеможливлюється забезпечення своєчасного надання, безперервність і належну якість послуги з теплопостачання, що не відповідає приписам вищевказаних норм Правил та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Будь-яких звернень з приводу припинення постачання теплової енергії до закінчення строку дії договору та опалювального сезону, тобто до 15.04.2021, постачальник від споживача не отримував, а тому підстав до припинення надання указаних послуг не мав.

Протокольною ухвалою від 12.01.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 12 год 00 хв 15 лютого 2022 року.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ-ТЕПЛО» (постачальник) та Відділом освіти Городищенської міської ради (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (теплопостачання) №18 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник бере на себе зобов'язання надати споживачу теплову енергію у гарячій воді у загальній кількості 706,00 Гкал за встановленими договором тарифами, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію код (класифікатор ДК 021:2015 (CPV)) - 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія) (пункт 1.1 договору).

Місце (далі - об'єкт №1) надання послуг: опорний заклад освіти - Городищенський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, Городищенський економічний ліцей (пункт 1.2 договору).

Джерело теплопостачання об'єкту №1: твердопаливна котельна (к-15) за адресою м. Городище, вул. Мономаха, 3а (пункт 1.2.1 договору).

Місце (далі - об'єкт №2) надання послуг: Валявський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (пункт 1.3 договору).

Джерело теплопостачання об'єкту №2: твердопаливна котельна (к-10) за адресою Городищенський район, с. Валява, вул. Центральна, 37 (пункт 1.3.1 договору).

Допустимі відхилення від договірних величин теплової енергії, яка відпускається споживачеві протягом року не повинні перевищувати 10% (пункт 1.5 договору).

Обсяги теплопостачання вказані у пункті 1.1 можуть бути зменшені за згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду до договору (пункт 1.6 договору).

Постачальник зобов'язується надавати тепло у рамках замовлених Гкалорій, які обліковуються лічильником №SN71707175 по об'єкту №1, та лічильником №SN71705868 по об'єкту №2. У разі закінчення замовлених Гкалорій, сторони зобов'язуються підписати додаткову угоду до договору про дозамовлення Гкалорій або скласти новий договір на потрібну кількість Гкалорій. У разі недосягнення згоди по вищенаведеному питанню постачальник припиняє подачу теплової енергії споживачу (пункт 1.7 договору).

Початок і закінчення опалювального сезону встановлюється відповідно до рішення Городищенської міської ради (пункт 2.2 договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або розрахунковим шляхом (пункт 5.1 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться виключно у безготівковій формі відповідно до встановлених тарифів, затверджених рішенням Городищенської міської ради та Валявської сільської ради. У випадку зміни тарифів, викликаних подорожчанням собівартості теплової енергії, нові являються обов'язковим для сторін з часу вводу їх у дію (пункт 6.1 договору).

На дату укладання договору загальна вартість цього договору становить 1 232 988,00 грн (пункт 6.2 договору).

Загальна вартість договору може бути змінена за погодженням сторін, про що вони укладають відповідну додаткову угоду до договору (пункт 6.3 договору).

Споживач оплачує отриману теплову енергію до 15 числа наступного за звітним місяця на підставі отриманих від постачальника рахунків і акту про надання послуг з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Допускається попередня оплата послуг (пункт 6.5 договору).

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2.1 договору).

17.02.2021 між постачальником та споживачем було підписано додаткову угоду №1 до договору №18 від 11.02.2021, відповідно до якої сторони за договором виклали пункт 1.1 договору №18 від 11.02.2021 у наступній редакції: за цим постачальник бере на себе зобов'язання надати споживачу теплову енергію у гарячій воді у загальній кількості 400,82 Гкал за встановленими договором тарифами, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію код (класифікатор ДК 021:2015 (CPV)) - 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія) (пункт 1.1 договору у редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2021).

На дату укладання договору: тариф за 1 Гкал становить 1743,00 грн для об'єкту №1; тариф за 1 Гкал становить 1752,00 грн для об'єкту №2 (пункт 6.2 договору у редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2021).

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та діє до 15 квітня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (пункт 10.1 договору у редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2021).

Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони прийшли згоди поширити дію цього договору на правовідносини, що виникли до моменту його фактичного підписання, а саме на період з 01 січня 2021 року (пункт 10.3 договору у редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2021).

Договір та додаткова угода №1 до договору підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача.

До договору постачальник та споживач підписали додаток №1 - «Умови припинення подачі теплової енергії».

Постачальник припиняє постачання теплової енергії споживачу, у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання у разі його надходження до постачальника не пізніше як за 3 робочих дня до запланованого відключення при умові забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання у суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил (пункт 1.1 додатку №1 до договору).

Порушення умов договору у частині термінів оплати та у разі недосягнення згоди по питанню закінчення замовлених Гкалорій (пункт 1.3 додатку №1 до договору).

На виконання умов договору позивач у період березня-квітня 2021 року поставив на користь відповідача теплову енергію у кількості 270,8 Гкал на загальну суму 472 928,70 грн, що підтверджується актами надання послуг №13 від 25.03.2021, №14 від 25.03.2021, №19 від 15.04.2021, №20 від 15.04.2021, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Будь-яких зауважень з боку відповідача щодо недопоставки або неналежної поставки теплової енергії не було, тобто, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором, поставивши теплову енергію відповідачу.

За поставлену теплову енергію у період березня-квітня 2021 року відповідач у строку визначений договором не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 472928,70 грн.

Листом від 29.07.2021 позивач повідомив начальника відділу освіти Городищенської міської ради та голову Городищенської міської територіальної громади про несплату споживачем заборгованості за одержану теплову енергію за період березня-квітня 2021 року. У цьому листі позивач також зазначив, що відповідно до пункту 10.2 договору №18 від 11.02.2021 припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії, а тому позивач вимагає невідкладно після отримання листа-претензії провести із постачальником розрахунок за надані послуги з постачання теплової енергії за березень-квітень 2021 року у розмірі 472 928,76 грн.

14.09.2021 відповідач частково погасив заборгованість за поставлену теплову енергію перед відповідачем, а саме сплатив на його користь 110 200,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням №767_9Е014/1128 від 14.09.2021.

Отже, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію становить 362727,90 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із нарахованою пенею у примусовому порядку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки теплової енергії, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

У статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (теплопостачання), протягом дії договору позивач постачав відповідачу теплову енергію. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання позивачем своїх зобов'язань.

За умовами договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (теплопостачання) споживач оплачує отриману теплову енергію до 15 числа наступного за звітним місяця на підставі отриманих від постачальника рахунків і акту про надання послуг з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Отже, у силу наведених правових норм після отримання теплової енергії від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати її вартості.

Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо зменшення запланованої договором кількості Гкал до 400,82 шляхом укладення додаткової угоди №1 до договору, які були зумовлені обмеженою фінансовою можливістю відділу освіти, для попередження виникнення заборгованості за теплопостачання, як на підставу відмови у позові. Як вбачається з матеріалів справи об'єктами постачання теплової енергії є: Городищенський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, Городищенський економічний ліцей, які приєднані до загальної мережі теплопостачання. Кількість використаної теплової енергії підтверджується належними доказами, а факт її отримання підтверджується відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (стаття 16 Закону).

Відповідно до статті 32 Закону України «Поро місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед іншого, належать повноваження управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (стаття 18 Закону «Про місцеве самоврядування»).

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного Кодексу юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 Цивільного Кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 617 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Як встановлено судом, на виконання укладеного з позивачем договору, навчальні заклади освіти, які належать органу місцевого самоврядування, структурним підрозділом якого є відповідач у справі, отримували теплову енергію протягом спірного періоду, проте відповідач не здійснював оплату її вартості у повному обсязі та у визначені договором строки, його заборгованість перед позивачем становить 362 727,90 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами. Вказаний розмір заборгованості не заперечений відповідачем та не спростований будь-якими доказами, отже, вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодекс України).

Як визначено умовами договору, споживач оплачує отриману теплову енергію до 15 числа наступного за звітним місяця на підставі отриманих від постачальника рахунків і акту про надання послуг з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця..

Тобто відповідач, враховуючи умови договору, вартість спожитої теплової енергії у березні 2021 року повинен був оплатити до 15 квітня 2021 року, а у квітні 2021 року - до 15 травня 2021 року.

Як встановлено судом, всупереч узгодженим умовам договору, відповідачем пропущено строк такої сплати. Відповідач здійснював оплату не у повному обсязі та з порушенням строків оплати.

Умовами договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання грошового зобов'язання, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Позивач заявив до стягнення 36006,96 грн пені за порушення строків оплати спожитої теплової енергії у березні-квітні 2021 року.

Перевіривши розрахунок позивача Господарський суд встановив, що позивачем не враховано строк, з якого у позивача виникло право на нарахування пені на заборгованість за поставлену теплову енергію згідно з кожною її поставкою. Так, з урахуванням наведеного вище, а також положень частини 6 статті 232 Господарського Кодексу, нарахування пені на заборгованість за поставлену теплову енергію: у березні 2021 року на суму боргу 312 737,40 грн повинна здійснюватись 16.04.2021 до 13.09.2021 (дата часткової сплати відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію у березні у сумі 110 200,80 грн), у березні 2021 року на суму 202 536,60 грн (після сплати відповідачем 110 200,80 грн) повинна здійснюватись з 14.09.2021 до 16.10.2021; у квітні 2021 року повинна здійснюватись з 16.05.2021 до 04.11.2021 року.

Отже, правильним нарахування пені за порушення строків оплати спожитої теплової енергії у березні 2021 року є 17967,41 грн за період з 01.05.2021 (який визначив сам позивач) до 13.09.2021 та 3112,96 грн за період 14.09.2021 до 16.10.2021; за порушення строку оплати спожитої теплової енергії у квітні 2021 року є 12029,71 грн за період з 16.05.2021 до 04.11.2021, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення саме у такому розмірі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло» до Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію підлягають до часткового задоволення, а саме у частині стягнення з відповідача 362 727 грн 00 коп заборгованості, 33 110 грн 08 коп пені.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Для цілей розподілу судових витрат у статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач у своїй позовній заяві вказав попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження витрат пов'язаних з надання правничої допомоги позивачем надано суду додаток №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №27/07/2021 від 27.07.2021, який укладений між адвокатом Гончаренком Андрієм Васильовичем (адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001327 від 15.01.2021, виданого Радою адвокатів Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло» (клієнт). За умовами цієї додаткової угоди сторони погодили наступні розміри адвокатського гонорару за виконані послуги та роботи, що виникли зі спірних правовідносин клієнта із Відділом освіти Городищенської міської ради при розрахунках за поставлену теплову енергію згідно з договором №18 купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді від 11.02.2021: зустріч та усна консультація клієнта, ведення претензійної роботи; складання позовної заяви до Відділу освіти Городищенської міської ради про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, відповідей на відзивів, заперечень , заяв та клопотань, та інших процесуальних документів, необхідність у яких виникне під час розгляду позовної заяви у суді І інстанції - 8000,00 грн (пункт 1 додатку №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №27/07/2021 від 27.07.2021) та ордер серії СА №1018579 від 05.11.2021 про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло» правничої (правової) допомоги;

Оплата фактичних витрат здійснюється шляхом їх стовідсоткового авансування (пункт 3 додатку №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №27/07/2021 від 27.07.2021).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Отже, оскільки сторони визначили розмір гонорару адвоката за надані юридичні послуги, а позивачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, тому у суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги позивача, то витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем підлягають до часткового відшкодування за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7941,86 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сума сплаченого судового збору у розмірі 5921,21 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Тепло» 362 727 грн 00 коп заборгованості, 33 110 грн 08 коп пені 5921 грн 21 коп судового збору, 7941 грн 86 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 23.03.2022.

Суддя О.І.Кучеренко